Облік ЗЕД
(модуль 4 із 13)

Додаткові матеріали

Презентація

Invoice (offer) / Інвойс (оферта)

Invoice (offer) / Інвойс (оферта) — зразок

---

Текстове розшифрування відео

Будемо з вами говорити про документальне оформлення ЗЕД-операції. Зокрема, присвятимо сьогоднішній урок договорам, інвойсам і митній декларації. Акцент на те, що треба нам, бухгалтерам.

ЗЕД-договір

Зовнішньоекономічний договір — це домовленість між двома і більше суб’єктами господарювання, тобто між українським суб’єктом підприємницької діяльності, чи це ФОП, чи юрособа, і відповідно іноземним контрагентом, де ми врегульовуємо всі істотні умови. Раніше у нас був так званий типовий шаблон ЗЕД-контракту, тобто регулювалося, що там обов’язково має бути, — наказ Мінекономіки (№ 201 від 06.09.2001 р.), але його ще в 2020 році скасували. Ми, звісно, можемо орієнтуватися за бажання, але підкреслюю, обов’язковим він не є. Тому юристи всі говорять, що дивимось ми на цивільне законодавство, Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV та Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII, а також міжнародні договори (конвенції), ратифіковані Україною, оскільки їх норми мають пріоритет над нормами українського законодавства (ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 р. № 1906-IV).

Якщо ЗЕД-договір буде неналежної форми, неправильно укладений, податківці можуть визнати цей договір недійсним. Відповідно, всі витрати, пов’язані з цим договором, також кануть у лету. Нам цього, зрозуміло, не потрібно. Тому хоч це і справа юристів, але бухгалтеру не зайве, пройтися і подивитись на найпринциповіші моменти.

По-перше, договір має бути укладений у письмовій або електронній формі. Якщо електронній, то мають бути підписи КЕП, наприклад. Мається на увазі електронні підписи з можливістю обміну, тобто має бути доєднання до системи для можливості «прочитання» сертифікатів.

Окрім того, маємо змогу, коли ми здійснюємо експорт послуг, крім транспортних, не укладати договір як єдиний документ, а саме як приєднання (оферта) до пропозиції про угоду. Це прямі норми Закону про ЗЕД і, відповідно, тут питань немає, але доволі часто у банках зокрема просять документ, тому тут уже контакти і співпраця з банками, аби збагнути до пакету документів, які їм потрібно, зокрема, наприклад, для проведення операції з перерахування, зняття з валютного контролю і тому подібне.

Бухгалтерам варто звернути увагу законодавство якої країни поширюється на цей договір. Тому що коли ми будемо визначати строк давності, загалом він за товарами 4 роки (до речі, на послуги не поширюється цей строк). Але, наприклад, якщо ми пропишемо, що діє законодавство України, то так, тоді і три роки, наприклад, або можливо законодавство іншої країни, наприклад, Великобританії, — ми будемо зважати на її національне законодавство при встановленні зокрема строків позовної давності. А це нам буде важливо, щоб розуміти, коли ж спливає строк.

Чи треба печатка на ЗЕД-договорі? Ні. Не потрібна, не вимагається. Але якщо ви в договір включили необхідність проставлення печатки і, наприклад, не тільки на договорі, а й на первинних документах, зокрема інвойсі, то ви змушені будете цього дотримуватися. Тому печатка — за бажанням. Але якщо зазначили, що документи в межах цього договору, наприклад, засвідчуються печаткою, то тоді вже ви самі для себе визначили ці правила.

Щодо законодавства країни, яке використовується, — діє закон про міжнародне приватне право. Як правило, ЗЕД-договір оформляють юристи, але бухгалтерам теж важливо орієнтуватися в питаннях, які опосередковано впливають, зокрема на бухгалтерський облік, можливість визнання заборгованості чи необхідність визнання заборгованості, коли безнадійною, коли минає строк позовної давності.

А що ще нам треба дивитися? Умови ІНКОТЕРМС. Тому що зокрема, якщо в нас буде імпорт без передоплати, а оприбуткування, якщо дотримуватися позиції Мінфіну, тоді, коли до нас переходять ризики і вигоди випадкового знищення товарів, — бо тоді фактично це уже наші активи, ми за них відповідаємо. Якщо що, це наші витрати у разі втрати цих товарів, правда? Бо ризики до нас уже перейшли. То почерпнути інформацію ми можемо, дивлячись, яка в нас умова поставки, і супровідних документів, дивлячись, а коли ця дата відбулася, це така печатка або квадратна, або кругла (типово квадратна), з датами різних етапів, коли в порту, наприклад, коли в певному місці, а ми на умови поставки і дивимося, а коли відбувся перехід до нас ризиків і вигод випадково знищення.

А чи треба обов’язково використовувати ІНКОТЕРМС? Ні. Тобто це право. Однак, це дуже зручно, бо ці абревіатури загально зрозумілі по всьому світу. Є ІНКОТЕРМС з 2010, 2020 року, ви вказуєте, на який посилаєтесь, тобто який діє. Дає розуміння на кого які витрати покладаються в межах цього договору по транспортуванню, розмитненню, митному очищенню, страхуванню цих товарів. ІНКОТЕРМС не регулює перехід права власності. Він регулює фіксацію відповідальних за певні витрати. Але з умов ІНКОТЕРМС можна збагнути, коли ризики і вигоди випадкового знищення переходять до підприємства, а нам це для цілей оприбуткування бухобліку важливо. Тому на ці умови договору ми зважаємо.

Мова договору. Мовами міжнародних договорів України, а також угод підприємств, установ і організацій України з підприємствами, установами та організаціями інших держав є державна мова і мова іншої сторони (сторін), якщо інше не передбачено самим міжнародним договором. Простіше кажучи, якщо у вас договір, наприклад, між вами як українським суб’єктом, і, наприклад, Великобританією, то там буде англійська мова, якщо з Німеччиною, — німецька і так далі. Якщо знову ж норма міжнародного договору не говорять інше. Як правило, аби це було зручно, в двох таких колонках укладається договір і зазначається автентичний переклад. Але якщо якісь непорозуміння, то іноді прописують основну мову.

Якщо договір взагалі відсутній, податківці можуть поставити під сумнів реальність операції. Такі прецеденти траплялися, на жаль. Окрім того, якщо договору взагалі немає, а операція підлягає валютному контролю (не всі операції підлягають контролю), то без договору фактично банк не зможе ідентифікувати суть і перебіг цих строків і відповідно зняти з контролю. Доволі часто вимагає оригінал, показати копію договору, зокрема і для перерахування навіть оплати, щоб з’ясувати підставу для, зокрема що фінмоніторингу, в тому числі, не тільки для валютного контролю. Тому так наявність належним чином оформленого договору важлива.

Ну і ще з практики зауважу: не прописуйте чіткі конкретні строки платежу в договорі, тому що якщо десь не встигаєте, банк просто не проведе оплату. Навіть якщо вказали чіткий строк, то краще зазначати «до повного виконання зобов’язань». Це рятує. Одна з типових помилок про укладенні договору — уклали до кінця року, а потім не подовжили і хочуть проводити оплату чи розмитнення закривати. Маю на увазі митну декларацію подавати уповноваженому банку і дізналися від працівників банку що договір не діє, він завершився. Тому за цими моментами варто також слідкувати. Звісно, знову ж типово це робить або юрист, або якщо у вас є окремий відділ зовнішньоекономічної діяльності. Але якщо це невеличка фірма або, скажімо, той же підприємець, то так, на ці нюанси, на жаль, змушений зважати безпосередньо бухгалтер, який відповідає за всю процедуру, зокрема і щодо чинності договору і операцій та взаємозв’язків з банком.

Інвойс

Основний документ — це інвойс. Мало хто знає, що типову форму, формуляр, зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі затверджено комісією ООН. (Рекомендації № 6 Європейської економічної комісії ООН). І мало кому відомо, що, до речі, в цих рекомендаціях не вимагається підписувати інвойс. Тобто не дивуйтеся, якщо від нерезидента прийде інвойс без підписів. Це допустимо. Але, скажімо, для митного оформлення, для банку доволі часто хочуть бачити саме з підписами. Тому на це зважайте. Варто ці моменти проговорювати, узгоджувати, щоб потім не було сюрпризів.

В міжнародній практиці інвойс посвідчує відвантаження товарів надання послуг. Тобто, якщо перекласти на наше українське сприйняття, то це, знаєте, як накладна на відвантаження. Або як акт наданих послуг. Якщо виписаний інвойс — це товари відвантажили, послуги надали. Така роль інвойсу.

Але є в міжнародній практиці і різні види інвойсів, зокрема інвойс проформа або проформа-інвойс. Ось це вже нагадує наш рахунок фактуру, коли це тільки пропозиція або коли це некомерційний інвойс, коли не передбачається оплата. Тому важливо вчитуватися в цій термінології і не дивуватися, чому окремо потім накладну чи акт наданих послуг нерезидент не надає, чи ми не маємо надавати, бо інвойс звичайний чудово виконує в міжнародній практиці цю функцію і чогось іншого, в принципі, і не потрібно. І знову ж не плутаємо звичайний інвойс і інвойс проформу. Вони різні за суттю.

Хочу наголосити ще на одному маленькому такому практичному аспекті. В міжнародній практиці копійки/центи відділяються від суми крапочкою, не комою. В нашому українському звичку комою ми відділяємо копійки. То для того, щоб вас нерезидент чудово зрозумів, пам’ятайте про ось цю особливість (крапка, не кома).

Чи треба ж акт на послуги? Вочевидь, якщо є інвойс, то акту вже як такого і не потрібно. Мало того, навіть податківці це визнавали і чудово розуміють, що інвойс чи інший документ може заміняти акт і підтверджувати надання цих послуг виконання робіт.

Транспортні документи. Коли до нас переміщуються товари, нам ще важливо мати і товаросупровідні документи, щоб розуміти, якщо ми оплачували, наприклад, перевезення або знову ж коли до нас ризики і вигоди перейшли. В міжнародній практиці різні види перевезень різними документами оформляються. Може бути і авіаційна вантажна накладна, і автомобільна CMR, зокрема, і коносамент, наприклад, і вантажна відомість, і в залізничних перевезеннях окремі документи. Тому зважаємо на ці нюанси.

Митна декларація

Щодо митної декларації. Митну декларацію бухгалтер не оформляє, типово це завдання митного брокера, тому що там потрібні знання і підготовка для того, щоб правильно її оформити, скласти і подати. Так, він може від імені підприємства виступати, представляти, надавати ці послуги і здійснювати митне очищення. Як оформляти митну декларацію, які є види, — є окремий документ, Порядок №651 (Порядок заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затверджено наказом Мінфіну від 30.05.2012 р. № 651), який регламентує ці питання.

Але я хочу зупинитися з вами на графах, які цікаві саме бухгалтеру. Це валюта і загальна сума за рахунком (графа 22 «Валюта і загальна сума за рахунком»). Важливо: в інвойсі, в рахунку фактурі і ось в митній декларації це має перегукуватися, щоб бува там помилок не було.

Обмінний курс (графа 23 «Обмінний курс») береться на дату митного оформлення. Але це для визначення митної вартості, розрахунку податків, а для оприбуткування не завжди.

Графа 42 «Ціна товару», зрозуміло, буде перегукуватися з договором і інвойсом. Фінансові і банківські дані. А отут важливо, саме цей банк здійснює валютний контроль, якщо операція підлягає валютному нагляду.

Графа 33 «Код товару». Код УКТЗЕД встановлює митний брокер. Іноді користується послугами для визначення. То окрема процедура, знову ж не бухгалтерська. Але бухгалтеру це потрібно потім, зокрема, коли він далі буде оформляти податкові накладні на ці товари. Ось з митної декларації він і почерпне відомості на ці імпортовані раніше товари.

Ключова графа — графа 47 «Розрахунок податків». Там в розрізі кодів, наприклад, ПДВ — це «028», приведено розрахунок податків, які сплачуються за цим товаром, за цією митною декларацією. Мито, наприклад, акциз, ПДВ, інші.