Положення про облікову політику (заклад освіти)

ПОГОДЖУЮ Назва розпорядника коштів _____________/___________ __.__.20__

ЗАТВЕРДЖУЮ Директор назва закладу освіти ________________/___________ __.__.20__

ПОЛОЖЕННЯ

про облікову політику назва закладу освіти

Облікова політика назва закладу освіти (далі – Заклад) визначає методи оцінки, обліку, процедури та основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Заклад відповідно до покладених на нього завдань веде бухгалтерський облік та складає фінансову і бюджетну звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі (додаток 1), а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку в єдиній грошовій одиниці – гривні.

Обрана, затверджена наказом директора Закладу та погоджена відповідно до законодавства облікова політика застосовується постійно (щороку).

Зміни до облікової політики вносяться лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та обов’язково обґрунтовуються і розкриваються у фінансовій та бюджетній звітності.

У разі зміни облікової політики на протязі бюджетного року, всі господарські операції у бухгалтерському обліку, що відбулися до її зміни, приводяться у відповідність до нових методичних засад.

Вплив зміни облікової політики на події та господарські операції минулих періодів відображається у звітності шляхом: коригування сальдо фінансових результатів попередніх періодів на початок звітного року.

Якщо суму коригування фінансового результату попередніх періодів на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється лише на події та операції після дати зміни облікової політики.

У разі виправлення суттєвих помилок, які відносяться до попередніх періодів, та повторного складання фінансової звітності встановлюється нульовий поріг суттєвої помилки.

Організація ведення бухгалтерського обліку Закладу, відповідно до обраної облікової політики, покладається на головного бухгалтера. Права та обов’язки головного бухгалтера визначаються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та затвердженою посадовою інструкцією.

Право першого підпису на платіжних документах, первинних облікових документах, реєстрах бухгалтерського обліку, фінансових та бухгалтерських звітах, тощо надається директору.

Право другого підпису на вищевказаних документах надається головному бухгалтеру.

Заклад веде бухгалтерський облік за Планом рахунків відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2013 року № 1203 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі». Бухгалтерський облік здійснюється автоматизовано за допомогою програмного забезпечення __________________________ (за наявності).

Основна діяльність Закладу фінансується з __________________________. Джерелом формування спеціального фонду кошторису є власні надходження. Заклад може одержувати матеріальні цінності та грошові кошти, як інші власні надходження, відповідно до чинного законодавства, що зараховуються до доходів спеціального фонду кошторису.

Бухгалтерський облік виконання кошторису здійснюється в розрізі джерел фінансування та відображається в єдиному балансі.

Внутрішня звітність (меморіальні ордери (додаток 2), накопичувальні відомості, тощо) формується окремо щодо кожного джерела фінансування.

Усі меморіальні ордери підлягають реєстрації у книзі «Журнал-головна», облік у якій ведеться за субрахунками.

Для окремого обліку активів та пасивів, сформованих за рахунок різних джерел фінансування, у плані рахунків бухгалтерського обліку для кожного рахунку запроваджується субрахунок шляхом додавання до номеру рахунку відповідного номеру джерела фінансування (додаток 3).

1.    Облік операцій з грошовими коштами

Кошти Закладу обліковуються на реєстраційних рахунках, відкритих в Державній казначейській службі України. Нумерація платіжних документів єдина для всіх реєстраційних рахунків.

Для відображення в обліку операцій з надходження асигнувань та здійснення касових видатків загального фонду бюджету застосовується меморіальний ордер № 2-авт «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)». Меморіальні ордери за кожним спеціальним реєстраційним рахунком складаються та нумеруються окремо.

Для відображення в обліку операцій з надходження на рахунки доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду застосовується меморіальний ордер № 3-авт «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)».

2.        Облік касових операцій

Облік касових операцій здійснюється відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Первинні документи щодо касових операцій оформляються за такими формами:

КО-1 «Прибутковий касовий ордер», КО-2 «Видатковий касовий ордер», КО-4 «Касова книга».

Грошові кошти, що надійшли за різними джерелами фінансування, обліковуються окремо. Кожний звіт касира заноситься до Меморіального ордеру № 1-авт «Накопичувальна відомість за касовими операціями» в розрізі кореспондуючих рахунків одним рядком. Нумерація прибуткових та видаткових касових ордерів, а також їх реєстрація здійснюється послідовно незалежно від джерела фінансування.

Видача з каси грошових коштів отриманих з одного джерела фінансування на потреби за іншим джерелом фінансування недопустима.

Інвентаризація каси здійснюється не менше одного разу у квартал.

3.    Оплата праці працівників

Оплата праці працівників Закладу здійснюється з дотриманням вимог постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами та доповненнями), від 28 грудня 2021 року № 1391 «Деякі питання встановлення підвищень посадових окладів (ставок заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності у державних і комунальних закладах та установах освіти» (із змінами і доповненнями), наказів Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2005 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (із змінами та доповненнями), від 15 квітня 1993 року № 102 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» (із змінами) та інших чинних нормативно-правових актів, що регулюють питання оплати праці працівників освіти.

Підставою для нарахування заробітної плати є такі первинні документи: табель обліку робочого часу, кадрові накази про призначення та звільнення працівників, про надання відпусток, листки непрацездатності тощо.

Преміювання працівників здійснюється відповідно до Положення про преміювання працівників Закладу в межах економії фонду оплати праці та наявних коштів спеціального фонду.

Облік розрахунків з оплати праці здійснюється в Меморіальному ордері № 5-авт «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій».

Утримання із заробітної плати працівників Закладу та здійснення нарахувань на оплату праці здійснюється в розмірах визначених чинним законодавством України та змінюються  із прийняттям відповідних державних рішень.

4.                  Облік розрахунків з підзвітними особами

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» (із змінами), Положення про відрядження працівників Закладу.

Видача готівки під звіт та оплата витрат на господарські потреби допускається тільки після складання та підписання «Акту придбання матеріальних цінностей» додаток 36 до наказу Міністерства фінансів від 24 грудня 2012 року № 1407 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами» (із змінами) за наявності дозволу головного розпорядника коштів – ___________________________________________.

Нумерація Звітів про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, здійснюється послідовно за всіма джерелами фінансування. Рух підзвітних сум відображається в Меморіальному ордері № 8-авт «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами» позиційним способом. Облік операцій із розрахунків з підзвітними особами, які здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду, ведеться в окремому меморіальному ордері за такою ж формою.

5.        Облік розрахунків з дебіторами та кредиторами

Облік розрахунків з дебіторами та кредиторами ведеться окремо за кожним дебітором та кредитором в розрізі кодів економічної класифікації видатків позиційним методом – за кожною операцією, що підтверджена документом (платіжним дорученням, рахунком, договором, актом виконаних робіт, видатковими накладними тощо).

Операції за розрахунками з дебіторами та кредиторами, що здійснюються за рахунок спеціального фонду ведуться в окремому меморіальному ордері за даною формою.

Меморіальні ордери № 4-авт «Накопичувальна відомість за розрахунками з дебіторами» та № 6-авт «Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами» формуються щодо кожного джерела фінансування окремо.

Інвентаризацію розрахунків з дебіторами та кредиторами проводиться не менше двох разів на рік, розрахунків у порядку планових платежів і депонентами – не менше одного разу на місяць.

6.    Облік необоротних активів

До складу основних засобів належать необоротні активи, термін експлуатації яких перевищує один рік.

За вартісний критерій для бухгалтерського обліку основних засобів застосовується вартісний критерій, визначений Податковим кодексом України, без урахування ПДВ.

У зв’язку із зміною вартісних ознак зміни в бухгалтерському обліку щодо основних засобів, зарахованих на баланс в попередніх періодах, не проводяться.

Одиницею бухгалтерського обліку основних засобів із метою їх визнання та оцінки вважати об'єкт основних засобів.

Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження чи виготовлення. Облік необоротних активів здійснюється у гривнях з копійками.

Якщо об'єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна із цих частин визначається в обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Якщо об'єкт основних засобів складається з різних компонентів, які мають різні строки корисного використання (експлуатації) або надають економічні вигоди Закладу, слід розділити сукупні витрати на придбання (створення) цього об'єкта за його компонентами з окремим обліком кожного компонента, незалежно від алгоритму його надходження (придбання за плату, безоплатне отримання тощо.)

Усі складові, що входять до цілісного майнового комплексу, за наявності первинних документів та при можливості визначення кожного, обліковуються як окремі інвентарні об'єкти.

У разі придбання (отримання) об'єкта, який складається із частин, різних компонентів в Акті введення в експлуатацію слід зазначити його склад, строки корисного використання, розмір первісної (за наявності достовірної інформації) та ліквідаційної вартості (у разі її визначення) кожної складової такого об'єкта.

Безоплатно отримані основні засоби та необоротні активи (у вигляді подарунка, безповоротної допомоги) приймаються комісією. Склад комісії затверджується наказом директора Закладу «Про призначення постійно діючої інвентаризаційної комісії».

Необоротні активи, строк корисного використання яких понад один рік і вартість менше 20 000 грн без ПДВ за одиницю (з 01 січня 2021 року), а в подальшому відповідно до вартісного критерію основних засобів, визначеного Податковим кодексом України, визнаються малоцінними необоротними матеріальними активами.

У зв'язку із зміною вартісних ознак зміни в бухгалтерському обліку щодо малоцінних матеріальних активів, зарахованих на баланс в попередніх періодах, не проводяться.

Бухгалтерський облік цих активів ведеться на субрахунку 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Для цілей бухгалтерського обліку застосовується класифікація нематеріальних активів за групами, визначеними НП(С)БОДС 122 «Нематеріальні активи». Водночас, при відображенні господарських операцій у бухгалтерському обліку, пов'язаних із нематеріальними активами, застосовується субрахунки – 1211 «Авторські та суміжні з ними права», 1216 «Інші нематеріальні активи», 1313 «Капітальні інвестиції в нематеріальні активи» (до введення в експлуатацію).

Для відображення всіх можливих господарських операцій та подій про наявність та рух нематеріальних активів у фінансовій та бюджетній звітності директор має право виходячи з вимог законодавства та професійного судження фахівців, і в межах установлених груп (підгруп), деталізувати кожний субрахунок нематеріальних активів для отримання та зведення (консолідації) необхідної звітної інформації, що розкриває їх особливість.

У пояснювальній записці до фінансової та бюджетної звітності за кожною групою необоротних матеріальних активів, у тому числі щодо створених матеріальних активів, наводити інформацію, що розкриває їх особливості.

Первісна вартість об'єкта основних засобів або його частин (складових, компонентів) формується у бухгалтерському обліку як за рахунок капітальних витрат, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання робіт, так і за рахунок поточних витрат (реєстраційні збори, державне мито, ввізне мито, транспортні витрати та інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для експлуатації). Облік таких витрат до введення об'єкта в експлуатацію ведеться на відповідних субрахунках рахунка 1311 «Капітальні інвестиції в основні засоби».

Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектора) є вартість, визначена достовірно в первинних документах, з урахуванням витрат, передбачених для встановлення первісної вартості у разі придбання основних засобів за  плату.

У виняткових випадках (при встановленні лишків, інших непередбачених законодавством про благодійництво умов отримання матеріальних цінностей), у разі відсутності первинних документів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості відповідно до законодавства.

За цих обставин, якщо немає обмежень у здійсненні видатків по визначенню справедливої вартості основних засобів відповідно до законодавства, джерелом для їх здійснення можуть бути власні надходження Закладу, затверджені у спеціальному фонді.

Визначення справедливої вартості активів за необхідності здійснюється комісією із інвентаризації, яка забезпечує документальне обґрунтування справедливої вартості об'єктів.

Ліквідаційна вартість визначається комісією, створеною наказом директора Закладу, якщо залишкова вартість:

об'єкта основних засобів дорівнює нулю, але об'єкт ще придатний до експлуатації та використовується;

нематеріальних активів, що мають активний ринок, дорівнює нулю та продовжують використовуватись і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об’єкта.

Визначена ліквідаційна вартість додається до первісної вартості активу. У подальшому амортизація на такі активи не нараховується.

Якщо об'єкт основних засобів містить дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, то його ліквідаційна вартість не може бути нижчою за вартість дорогоцінних металів за вирахуванням витрат, пов'язаних із заходами їх переробки, тощо.

В інших випадках, зокрема при введенні основних засобів в експлуатацію, ліквідаційна вартість об'єктів не визначається і прирівнюється до нуля.

Собівартість виробництва (створення) об'єкта основних засобів, виробленого (створеного) визначається виходячи з переліку і складу статей калькулювання, з урахуванням тих витрат, що передбачені при формуванні первісної вартості об’єкта у разі придбання за плату, відповідно до норми НП(С)БОДС 121 «Основні засоби» та інших нормативно-правових актів.

При визнанні об'єкта активом, тобто введення його в експлуатацію застосовуються Типові строки корисного використання основних засобів суб'єктів державного сектора, які визначені в додатку 1 та 2 до Методичних рекомендацій щодо облікової політики суб'єкта державного сектора, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11.

За тими об'єктами основних засобів, щодо яких:

не визначено типових строків корисного використання, строки встановлюються комісією Закладу при введенні в експлуатацію основних засобів на підставі виключно професійного судження фахівців комісії;

відбулося поліпшення (зокрема, здійснення реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання) або зменшення відновлення корисності об'єкта, переоцінка, отримання безоплатно тощо – типові строки корисного використання (експлуатації) переглядаються комісією Закладу залежно від підстав, або у бік збільшення, або у бік зменшення.

Нарахування амортизації на основні засоби та нематеріальні активи здійснюється один раз на рік на річну дату балансу прямолінійним методом.

Переоцінка основних засобів та нематеріальних активів проводиться на річну дату балансу за рішенням директора Закладу, погодженого з розпорядником коштів, за наявності таких законних підстав:

затверджених у кошторисі бюджетних асигнувань для здійснення заходів щодо переоцінки основних засобів для встановлення справедливої вартості;

звіту про оцінку майна, виконаного суб'єктом оціночної діяльності, або акта оцінки майна, наданого органами державної влади або місцевого самоврядування;

перевищення порога суттєвості – відхилення залишкової вартості об'єкта основних засобів на 10% і більше від його справедливої вартості.

Комісія Закладу за наявності вищезазначених підстав проводить переоцінку всіх об'єктів групи основних засобів та нематеріальних активів (крім нематеріальних активів, щодо яких не існує активного ринку і вартість яких відображається за їх первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених витрат від зменшення їх корисності).

Рішення про характер і ознаки ремонтних робіт, тобто чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об’єкта, що призведе у майбутньому до збільшення економічної вигоди, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта у придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, приймається директором з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат.

Витрати на ремонт основних засобів, які здійснюються для підтримання об’єкта у придатному для використання стані, визнаються витратами звітного періоду.

Витрати на поліпшення основних засобів, що призводять до збільшення очікуваних майбутніх вигід від об'єкта основних засобів, включаються до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первинної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об'єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об'єктом.

Необоротні активи, які були віднесені до складу основних засобів до дати набрання чинності НП(О)БОДС 121 «Основні засоби», 122 «Нематеріальні активи» та даних змін, необхідно обліковувати у складі основних засобів до їх вибуття (списання) з обліку Закладу.

Аналітичний облік основних засобів ведеться в інвентарній картці обліку основних засобів у бюджетних установах за формою № ОЗ-6 (бюджет). У даній картці додатково зазначається джерело фінансування, за рахунок якого було придбано цей об’єкт.

За місцем зберігання матеріальні активи перебувають на відповідальному зберіганні матеріально-відповідальних осіб, з якими в обов’язковому порядку укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Фактична наявність об’єктів, що знаходяться у матеріально-відповідальних осіб має відповідати даним бухгалтерського обліку.

Облік руху матеріальних активів здійснюється у Меморіальному ордері № 9-авт «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів.

Інвентаризація основних засобів проводиться один раз на рік перед складанням річної фінансової звітності станом на 1 жовтня кожного року.

Основні засоби, які надходять до Закладу на відповідальне зберігання як на підставі договорів та актів передачі з фізичними особами (працівниками), так і розпоряджень головного розпорядника коштів, закріплюються за матеріально-відповідальними особами та обліковуються на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні».

7.    Облік матеріальних запасів та малоцінних швидкозношуваних предметів (МШП)

До запасів установи належать оборотні матеріальні активи, витрачання яких планується здійснити протягом року. До МШП належать предмети, що використовуються не більше одного року або протягом операційного циклу, якщо він більше одного року.

Аналітичний облік запасів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду, ведеться окремо від запасів, придбаних за рахунок коштів загального фонду кошторису.

Облік запасів Закладу ведеться в кількісному та сумарному вимірі за найменуваннями та матеріально-відповідальними особами, з якими в обов’язковому порядку укладаються угоди про повну матеріальну відповідальність.

Відпуск запасів для використання або у зв'язку з іншим вибуттям проводиться за балансовою вартістю.

Інвентаризація запасів та МШП проводиться один раз на рік перед складанням річної звітності, але не раніше 1 жовтня.

Витрачання матеріалів відображається в Меморіальному ордері № 13-авт «Накопичувальна відомість витрачання виробничих запасів».

Одиницею обліку запасів є:

найменування;

однорідна група (вид).

Аналітичний облік запасів ведеться у розрізі місць зберігання, матеріально відповідальних осіб, видів запасів, окремо за коштами загального та спеціального фондів. Оборотні відомості з метою перевірки правильності записів у регістрах аналітичного обліку матеріальних цінностей та даних синтетичного обліку складаються за всіма субрахунками.

Оприбуткування запасів проводиться через склад із подальшим переданням в експлуатацію Закладу. Факт передання засвідчується накладною за підписами осіб за участі яких він був здійснений.

За ідентифікованою собівартістю відповідальної одиниці запасів оцінюються вибуття запасів:

які надходять від головного розпорядника бюджетних коштів відповідно до законодавства (централізованої закупки);

які надходять від замовника послуг і проєктів.

За іншими одиницями обліку запасів рішення щодо оцінки вибуття запасів приймається відповідно до вимог пункту 4 розділу ІV НП(С)БОДС 123 «Запаси».

Середньозважена собівартість запасів визначається щомісячно відповідно НП(С)БОДС 123 «Запаси».

Оперативний кількісний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів, які передано в експлуатацію, здійснюється за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання шляхом виключення їх вартості зі складу активів (списується з балансу).

8.    Визнання доходів майбутніх періодів

Для визнання доходів майбутніх періодів, визначається перелік платних послуг, які надаються Закладом, період за який нараховуються послуги, після якого отримані доходи визначаються доходами майбутніх періодів, і підтвердні документи, за якими у бухгалтерському обліку визначаються доходи майбутніх періодів за операціями з платних послуг.

9.    Визнання витрат майбутніх періодів

Витратами майбутніх періодів визнаються витрати, за якими можуть здійснюватися авансові платежі з урахуванням вимог законодавства і галузевих особливостей діяльності Закладу.

10.         Організація бухгалтерського обліку доходів та витрат

Доходи і витрати в бухгалтерському обліку класифікуються як такі, що отримані від обмінних та необмінних операцій. Вони відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів. Для визначення фінансового результату звітного періоду доходи звітного періоду порівнюються з витратами, що були проведені для отримання цих доходів.

Доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

-       доходи від обмінних операцій:

бюджетні асигнування (крім бюджетних асигнувань, за рахунок яких формується вартість необоротних активів та придбаваються фінансові інвестиції, які обліковуються як цільове фінансування);

доходи від надання послуг (виконання робіт) (плата за послуги, що надаються згідно з основною діяльністю); надходження від додаткової (господарської) діяльності (дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі: від оприбуткування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів та інших не фінансових активів, які виявлені в результаті інвентаризації, отримані внаслідок демонтажу, отримані в результаті списання майна тощо та будуть використовуватись для потреб Закладу, дохід від реалізації продукції (робіт, послуг), не пов’язаних з основною діяльністю тощо);

доходи від продажу (доходи від операцій з капіталом, доходи від продажу нерухомого майна, дохід від продажу активів);

інші доходи від обмінних операцій (доходи від відновлення корисності необоротних активів, курсових різниць, суми дооцінки активів, доходи від реалізації металобрухту та макулатури, орендні платежі тощо).

-       доходи від необмінних операцій:

безоплатно отримані активи, роботи, послуги;

надходження пов’язані з перерахуванням сум трансфертів, та коштів, отриманих для виконання цільових заходів;

отримання спонсорських, благодійних внесків, грантів, дарунків (у тому числі надходження у натуральній формі);

кошти отримані від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших розпорядників коштів для виконання цільових заходів;

суми штрафів, неустойки, пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, що включаються до складу доходів звітного періоду відповідно до законодавства, зобов’язання, що не підлягають погашенню (крім кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув).

Витрати класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

-       витрати за обмінними операціями:

на оплату праці, що здійснюються в процесі основної діяльності та на виконання бюджетних програм, а також витрати на оплату праці, пов’язані із організацією та наданням послуг, виготовленням продукції, виконанням робіт;

відрахування на соціальні заходи;

матеріальні витрати, які здійснюються у процесі основної діяльності та на використання програм, зокрема, витрати на придбання предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю (крім капітальних витрат), медикаментів та перев’язувальних матеріалів, витрат на оплату послуг, отриманих від сторонніх контрагентів, у тому числі комунальних тощо), а також матеріальні витрати, які виникають в процесі надання послуг, виготовлення продукції, виконання робіт, витрат на оплату послуг, отриманих від сторонніх підприємств;

амортизація – суми нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що використовуються у процесі звичайної діяльності та на виконання програм, не пов'язаних із основною діяльністю, а також тих, що використовуються у процесі організації та надання платних послуг, виготовлення продукції, виконання робіт;

інші витрати за обмінними операціями (витрати пов’язані з реалізацією майна), уцінка активів, втрати від зменшення корисності активів, витрати на відрядження, плата за оренду тощо;

-       витрати за необмінними операціями:

трансферти (гранти, соціальні виплати тощо);

інші витрати за необмінними операціями (стипендії, списана дебіторська заборгованість тощо).

Доходи та витрати обліковуються за обмінними та необмінними операціями, за кожною бюджетною програмою, фондами бюджету та видами діяльності.

11.    Позабалансовий облік

До об'єктів позабалансового обліку належать:

необоротні активи, прийняті від сторонніх організацій за договором оренди;

товаро-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання;

витрати за незакінченими або закінченими, але не зданими в експлуатацію об'єктами капітального будівництва, які були списані на результати виконання кошторису;

списана дебіторська заборгованість;

бланки суворої звітності, що перебувають на зберіганні і видаються під звіт.

Надходження та вибуття об'єктів позабалансового обліку ведеться у Меморіальному ордері № 16-авт «накопичувальна відомість позабалансового обліку».

12.    Фінансова та бюджетна звітність

Фінансова та бюджетна звітність складається та подається відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 січня 2012 року № 44 «Про затвердження Порядку складання фінансової, бюджетної та іншої звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів» (із змінами) з використанням автоматизованої системи Державної казначейської служби України Є-звітність.

Форми фінансової та бюджетної звітності встановлюються Міністерством фінансів України. Терміни подання визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності».

13.    Документообіг

Документообіг Закладу здійснюється відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку». Для забезпечення упорядкованості руху, повноти, послідовності та своєчасності відображення записів в бухгалтерському обліку обробка первинних документів здійснюється згідно графіку документообігу (додаток 4).

Первинні документи, оформлені неналежним чином, не підлягають прийняттю до обліку та повертаються контрагенту протягом двох днів.

Усі первинні документи, облікові регістри та бухгалтерська звітність складаються українською мовою, а документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку та складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську.

Меморіальні ордери – накопичувальні відомості формуються не пізніше 3 числа місяця, наступного за звітним. Обороти у книзі «Журнал-головна» формуються не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним.

Первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти та баланси передаються до архіву. До передачі до архіву зазначені документи зберігаються в Закладі. Відповідальність за їх збереження покладається на головного бухгалтера. Бланки суворої звітності знаходяться в сейфах або металевих шафах, що забезпечують їх зберігання. Строки зберігання документів затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів».

Підшивка первинних документів за звітний місяць, квартал, рік здійснюється по мірі їх накопичення особами, відповідальними за облік відповідних документів. Відповідальними за збереження первинних документів є особи, які здійснюють облік відповідних документів.

Для організації обліку та забезпечення контролю за збереженням необоротних матеріальних активів кожному об’єкту (крім білизни, постільних речей, взуття, одягу, малоцінних необоротних матеріальних активів, бібліотечних фондів) присвоюється дев’яти значний інвентарний номер. Присвоєні інвентарні номери зберігаються за необоротним матеріальним активом протягом всього періоду їх перебування в Закладі. Номери об’єктів, що вибули чи ліквідовані, не присвоюються іншим об’єктам, що надійшли протягом трьох років.

14. Комісія

Об'єкти необоротних активів, які первісно отримуються у цілях подальшого перерозподілу, передачі, продажу і не будуть використовуватися в діяльності Закладу, не визнаються активами і відображаються в бухгалтерському обліку як запаси незалежно від вартості.

Об'єкти необоротних активів стають активами на дату, коли щодо таких активів дотримуються всі умови визнання:

існує ймовірність отримання економічних вигід, пов'язаних із використанням об'єкта, та/або він має потенціал корисності для суспільства;

вартість об'єкта може бути визначена.

Переоцінка необоротних матеріальних активів проводиться лише за тими об'єктами і в разі, якщо для них існує активний ринок та є можливість посилання на ціни цього ринку при визначенні справедливої вартості активу.

Переоцінка окремого об'єкта нематеріальних активів проводиться на річну дату балансу за рішенням директора Закладу погодженого з розпорядником коштів, за наявності таких законних підстав:

затверджених у кошторисі бюджетних асигнувань для здійснення заходів щодо переоцінки нематеріальних активів для встановлення справедливої вартості;

звіту про оцінку майна, виконаного суб'єктом оціночної діяльності, або акта оцінки майна, наданого органами державної влади або місцевого самоврядування;

перевищення порога суттєвості – відхилення залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів на 10% і більше від його справедливої вартості.

Комісія Закладу за наявності вищезазначених підстав проводить переоцінку окремого об'єкта нематеріальних активів, а також усіх активів, до яких належить цей нематеріальний актив, що входить до відповідної групи (крім тих, щодо яких не існує активного ринку і вартість якого відображається за його первісною вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації та накопичених витрат від зменшення його корисності).

Амортизація необоротних матеріальних активів з визначеним строком корисного використання (експлуатації), крім права постійного користування земельною ділянкою, здійснюється протягом строку їх корисного використання (експлуатації), який встановлюється при визнанні цього об'єкта активом та нараховується на річну дату балансу за прямолінійним методом.

При визнанні об’єкта необоротних матеріальних активів активом, (введення його в експлуатацію), застосовуються типові строки корисного використання (експлуатації), визначені в додатку 1 до Методичних рекомендацій щодо  облікової політики суб'єкта державного сектора, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11.

За тими об’єктами необоротних матеріальних активів, для яких:

не визначено типових строків корисного використання, строки встановлюються комісією при введенні необоротних матеріальних активів в експлуатацію на підставі відповідних документів за їх наявності або виключно професійного судження фахівців комісії. У разі зміни обставин (ознак) щодо невизначеності строку корисного використання об’єкта нематеріальних активів Закладу в кінці кожного бюджетного року оцінюється можливість його встановлення в наступному бюджетному році;

відбулося поліпшення (удосконалення і підвищення можливостей нематеріальних активів) – комісією Закладу переглядаються або типові строки корисного використання (експлуатації), або індивідуальні;

відбулося зменшення корисності об’єкта з невизначеним строком корисного використання – комісією Закладу оцінюються ознаки невизначеності обмеження строку їх корисного використання. За відсутності таких ознак установлюється строк корисного використання нематеріальних активів.

15. Облік нематеріальних активів

Необоротні активи, які були віднесені до складу нематеріальних активів до дати набрання чинності НП(О)БОДС 122 «Нематеріальні активи» та даних змін, необхідно обліковувати у складі нематеріальних активів до їх вибуття (списання) з обліку установи.

Необоротні активи, які надходять до Закладу на відповідальне зберігання як на підставі договорів та актів передачі з фізичними особами (працівниками), так і розпоряджень головного розпорядника коштів, закріплюються за матеріально-відповідальними особами та обліковуються на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні».

 

ПЕРЕЛІК

національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, відповідно до яких ведеться бухгалтерський облік

 

1.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 "Подання фінансової звітності", затверджене наказом Мінфіну України від 28.12.2009 № 1541.

2.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 12.10.2010 № 1202.

3.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 122 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну України від 12.10.2010 № 1202.

4.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 123 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 12.10.2010 № 1202.

5.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 124 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну України від 24.12.2010 № 1629.

6.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», затверджене наказом Мінфіну України від 24.12.2010 № 1629.

7.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну України від 24.12.2010 № 1629.

8.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 127 «Зменшення корисності активів», затверджене наказом Мінфіну України від 24.10.2010 № 1629.

9.     Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 128 «Зобов’язання», затверджене наказом Мінфіну України від 24.12.2010 № 1629.

10.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 130 «Вплив змін валютних курсів», затверджене наказом Мінфіну України від 11.08.2011 № 1022.

11.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 132 «Виплати працівникам», затверджене наказом Мінфіну України від 29.12.2011 № 1798.

12.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 133 «Фінансові інвестиції», затверджене наказом Мінфіну України від 08.05.2012 № 568.

13.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 134 «Фінансові інструменти», затверджене наказом Мінфіну України від 08.05.2012 № 568.

14.    Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 08.05.2012 № 568.

 

 

ПЕРЕЛІК

форм облікових реєстрів меморіальної системи бухгалтерського обліку назва закладу освіти відповідно до Інструкції про затвердження типових форм меморіальних ордерів, інших облікових регістрів суб’єктів державного сектору та порядку їх складання, затвердженої наказом МФУ від 08.09.2017 № 755

 

 

1. Книга «Журнал-Головна».

2. Меморіальний ордер № 1-авт,... - «Накопичувальна відомість за касовими операціями».

3. Меморіальний ордер № 2-авт,… – «Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)».

4. Меморіальний ордер № 3-авт,… - «Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (банках)».

5. Меморіальний ордер № 4-авт,… – «Накопичувальна відомість за розрахунками з дебіторами».

6. Меморіальний ордер № 5-авт,… – «Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій».

7. Меморіальний ордер № 6-авт,… – «Накопичувальна відомість за розрахунками з кредиторами».

8. Меморіальний ордер № 7-авт, … - Накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів».

9. Меморіальний ордер № 8-авт,… – «Накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами».

10. Меморіальний ордер № 9-авт,…– «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів».

11. Меморіальний ордер № 13-авт,… – «Накопичувальна відомість витрачання виробничих запасів».

12. Меморіальний ордер № 14-авт,… – «Накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду суб’єктів державного сектору».

13. Меморіальний ордер № 16-авт  – «Накопичувальна відомість позабалансового обліку».

14. Меморіальний ордер № 17-авт

15. Реєстр депонованих сум.

16. Бухгалтерська довідка.

 

 

 

 

 

ПОРЯДОК

відкриття аналітичних рахунків

 

1.    Порядок відкриття аналітичних рахунків (далі – Порядок) регламентує відкриття субрахунків четвертого порядку в балансі _________________________ (далі – Заклад) відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 грудня 2015 року № 1219 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі» (далі – План рахунків), а також встановлює правила користування субрахунками четвертого порядку та рахунків аналітичного обліку.

2.    Порядок відкриття аналітичних рахунків ґрунтується на вимогах Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI (далі – БК), рішень про обласний бюджет, Плану рахунків, нормативно-правових актів, що регулюють бюджетні відносини в Україні.

3.    Порядок спрямований на деталізацію інформації в аналітичному обліку про кошти, грошові документи, розрахунки, інші доходи та витрати, доходи та витрати майбутніх періодів (у т.ч. іноземній валюті), витрати на амортизацію та матеріальні цінності з метою забезпечення складання фінансової та бюджетної звітності згідно з вимогами законодавства у розрізі кодів бюджетної класифікації та видів коштів (окремо за загальним та спеціальним фондами і видами коштів спеціального фонду. Для ідентифікації джерел витрат на виконання діяльності Закладу рахункам четвертого порядку присвоюється цифра:

«1» - за надходженнями загального фонду;

«2» - за власними надходженнями спеціального фонду;

«3» - за іншими надходженнями спеціального фонду.

4.    У разі внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 29 грудня 2015 року № 1219 «Про затвердження деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку в державному секторі» або втрату його чинності, бухгалтерський облік Закладу здійснюється з урахуванням вимог діючого законодавства України з дати набрання їх чинності без внесення змін до Порядку.