Інструкція з охорони праці для вагонетника

________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № ___

для вагонетника

 

1. Загальні положення

1.1. Відомості про сферу застосування інструкції.

1.1.1. Вимоги інструкції поширюються на вагонетників при роботі на шахтній поверхні та у підземних виробках при будівництві метрополітенів і інших підземних споруд.

Основним видом горизонтального транспорту на шахтах являється електровозна відкатка. Відкатка може проводитись також за допомогою транспортних засобів із двигунами внутрішнього згоряння та інших засобів механізованої відкатки.

1.1.2. Не слід суміщати на одних і тих же ділянках колії електровозу відкатку з іншими видами відкатки.

1.1.3. Примірна інструкція повинна знаходитись на дільниці в доступному місці.

1.2. Умови і порядок допуску робітників до самостійної роботи.

1.2.1. До роботи вагонетником на шахтній поверхні і підземних гірничих роботах допускаються особи не молодше 18 років, які мають виробничі навички, пройшли медичний огляд, навчання, інструктаж з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05(Типове положення про навчання з питань охорони праці), один раз на рік - перевірку знань відповідних нормативних актів з питань охорони праці та одержали відповідні посвідчення.

У випадку незадовільних знань з питань охорони праці робітники до роботи не допускаються і повинні пройти повторне навчання протягом одного місяця.

При незадовільних результатах повторної перевірки знань робітника працевлаштовують відповідно до чинного законодавства.

1.2.2. Вагонетник, який приймається на роботу, повинен пройти вступний інструктаж для ознайомлення з загальними положеннями з охорони праці, виробничою обстановкою і правилами внутрішнього трудового розпорядку.

1.2.3. Отримавши вступний інструктаж, вагонетник повинен розписатися в журналі реєстрації вступного інструктажу після того як особа, яка проводить інструктаж, зробить запис про його проведення і розпишеться.

1.2.4. Незалежно від кваліфікації і стажу попередньої роботи в перший день виходу на роботу вагонетник повинен одержати первинний інструктаж на робочому місці з практичним показом безпечних методів і прийомів праці у керівника робіт.

1.2.5. Допуск вагонетника до самостійної роботи здійснюється після його стажування протягом 15 змін і оформляється записом у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

1.2.6. Вагонетник повинен не рідше одного разу в три місяці проходити повторний інструктаж, який проводить безпосередньо керівник робіт.

1.2.7. При зміні умов і вимог охорони праці, технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів, інструментів, зміні інших факторів, що впливають на безпеку праці, порушенні вимог безпеки праці, що можуть призвести або призвели до травми, аварії, вибуху або пожежі, а також після перерви в роботі більш ніж на ЗО календарних днів вагонетник зобов'язаний пройти позаплановий інструктаж відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці.

1.2.8. По закінченні проведення первинного, позапланового або повторного інструктажу, вагонетник повинен розписатися в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці після того, як особа, що проводила інструктаж, зробить запис про проведення інструктажу і розпишеться (при реєстрації позапланового інструктажу вказується причина його проведення).

1.2.9. Перед виконанням робіт в умовах підвищеної небезпеки (при виникненні небезпеки, що походить від інших видів робіт, які виконуються на інших ділянках роботи і т.п.) вагонетник повинен пройти цільовий інструктаж і розписатися в наряді-допуску, який дозволяє виконання робіт.

1.2.10. Власник має право притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності і зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

1.3. Вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.3.1. Вагонетник зобов'язаний:

а) дотримуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором;

б) співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, що створює загрозу життю чи здоров'ю його або оточуючих його людей і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу;

в) до початку виконання будь-яких робіт вагонетник повинен бути ознайомлений під розписку з проектом виконання робіт (ПВР).

1.3.2. Порушення вагонетником трудової і виробничої дисципліни, а також правил безпечної експлуатації устаткування тягне за собою дисциплінарне покарання, а в окремих випадках, визначених чинним законодавством, і кримінальну відповідальність.

1.3.3. В організаціях, що ведуть підземні роботи, організується позмінний облік осіб, що спустилися у виробки і вийшли на поверхню. Відповідальність за забезпечення такого обліку несе начальник дільниці.

1.3.4. Вагонетник при опусканні в шахту повинен повісити свій номерний жетон на щит для осіб, що знаходяться в шахті. Після підняття із шахти - на щит для осіб, що знаходяться на поверхні.

1.3.5. Спуск у підземні виробки допускається тільки з дозволу рукоятчика (стволового шахтної поверхні).

1.3.6. Протягом робочої зміни виконувати тільки ті роботи, що визначені в «Журналі змінних завдань і  щозмінного інструктажу» особою технічного нагляду.

1.3.8. При проході до місця роботи штольнею або тунелем необхідно остерігатися транспорту, який рухається. Не торкатись тролейних проводів.

1.3.9. Транспорт, що рухається слід пропускати, стоячи обличчям до нього. Не переміщатися паралельно з транспортом, що рухається.

1.4. У процесі роботи на вагонетника можуть впливати такі небезпечні і шкідливі виробничі фактори:

а) машини і механізми, що рухаються;

б) підвищений рівень шуму і вібрації на робочому місці;

в) недостатня освітленість робочої зони;

г) роботи на висоті;

д) підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;

є) гірничі породи, що обвалюються;

ж) підвищена напруга електричного поля;

и) прориви пливуна або води;

к) гострі крайки, задирки на поверхнях заготовок інструментів і устаткування.

1.5. Вагонетник, при виконанні робіт, повинен використовувати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ):

- захисний одяг:

а) костюм бавовняний, костюм брезентовий;

б) білизна натільна;

в) чоботи гумові, черевики шкіряні;

г) рукавиці брезентові;

д) куртка і штани бавовняні на теплій підкладці;

ж) каска.

- при необхідності:

а) захисні окуляри;

б) пояс запобіжний;

в) діелектричні рукавички;

г) засоби індивідуального захисту органів дихання (респіратори).

1.6. Вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен дотримуватися робітник під час виконання роботи.

1.6.1. Особи, які ухиляються від користування захисними касками, спецодягом, спецвзуттям та ін. ЗІЗ до роботи не допускаються.

1.6.2. Вагонетник повинен користуватися тільки особисто йому виданими спецодягом, спецвзуттям, захисними засобами і не передавати їх у користування іншим особам.

1.6.3. Спецодяг, який застосовується вагонетником повинен бути обезпилений і випраний відповідно до Правил безпеки при будівництві метрополітенів і підземних споруд.

Сушка та обезпилювання спецодягу повинні проводитись після кожної робочої зміни, прання або хімчистка - в міру необхідності, але не рідше двох разів на місяць.

1.6.4. Вагонетник зобов'язаний дотримуватися питного режиму з урахуванням умов праці. Для підтримки раціонального водно-сольового балансу необхідно користуватися незначно підсоленою водою (5 г солі на 1 л води) або мінеральною водою, необхідно також користуватися сатураторною установкою. Бажано також вживати чай, фруктові відвари, хлібний квас, білково-вітамінний напій у спеціально призначених місцях.

Не використовувати для пиття воду з підземних джерел, водопроводів, не призначених для цього.

1.6.5. Перед кожним прийомом їжі мити руки з милом у спеціально призначеному місці. Для виключення випадків отруєнь не застосовувати

етильований бензин або метанол (інші легкозаймисті та отруйливі речовини) для миття рук, спецодягу, деталей.

1.6.6. У випадку поганого самопочуття, нервового розладу, сильного збудження, виявлення високої температури тіла або інших ознак захворювання, що заважають вагонетнику вести нормальну безпечну роботу, він зобов'язаний доповісти про це начальнику зміни і негайно звернутися до лікаря.

1.6.7. Вагонетники у нетверезому стані в місця виконання робіт не допускаються.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед початком роботи вагонетник повинен:

а) одержати ручний інструмент, перевірити його справність;

б)  підготувати матеріали, інструменти, пристосування і розташувати їх на робочому місці в порядку застосування.

2.1.1. Вагонетник повинен одержати вказівки про кількість навантажених і порожніх одиниць рухомого складу, що можуть рухатись у тому або іншому напрямку в конкретних умовах.

2.2. Підготовка робочого місця, ЗІЗ.

2.2.1. До початку роботи вагонетник повинен:

а) оглянути відкаточні колії, стрілочні переводи і переконатися у їх справності;

б) перевірити наявність і справність знаків сигналізації на з'єднаннях тунелів, поворотах, ухилах;

в) перевірити наявність і справність запорів від самочинного перекидання в перекидних вагонетках;

г) перевірити надійність кріплення напівскатів і коліс вагонеток;

д) перевірити справність вагонеток, зчіпок, причіпних устроїв, гальмових пристосувань рухомого складу; справність автозчіпки у вагонетках з автозчіпленням;

є) перевірити наявність і справність сигналізації між верхньою (приймальною) площадкою і нижньою площадкою при відкатці кінцевими канатами;

ж) перевірити наявність огороджень, проходів, освітленості, стан настилу на робочих місцях;

и) переконатися в задовільному стані робочого місця (відсутності захаращеності, забруднення рейкових колій і стрілочних переводів і т.п.).

Про всі помічені несправності вагонетник повинен доповісти особі технічного нагляду і до усунення несправностей до роботи не приступати.

2.2.2. Переконатися, що робоче місце достатньо освітлене і світло не буде заважати в процесі роботи, засліплюючи очі. Ручний інструмент, пристосування, заготовки, деталі та інші, необхідні для роботи, матеріали розмістити в зручному і безпечному для користування порядку.

2.2.3. Перед початком роботи вагонетник повинен одягти відповідні 313.

2.3. Порядок перевірки справності устаткування, інструмента.

2.3.1. Механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що використовуються у виробництві, на які є вимоги по забезпеченню безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні відповідати виданим у встановленому порядку сертифікатам, що засвідчують безпеку їх використання.

2.3.2. При виявленні відхилень від умов сертифіката і порушеннях у пускових, попереджувальних, гальмових і очисних устроях, системах блокування і сигналізації, вентиляції та освітлення вагонетник зобов'язаний довести до відома керівництва дільниці.

2.4. Порядок перевірки наявності і стану устаткування, що застосовується.

2.4.1. Підставою для прокладки рейкової колії і проходу людей по тунелю або виробці повинен бути плоский лоток обробки, суцільний рівний настил по тирантам або вирівняна і забаластована грунтом, який не розмокає, підошва.

2.4.2. Лотки і настили потрібно утримувати в чистоті. Не захаращувати виробки кріпильним лісом, породою, устаткуванням і матеріалами.

2.4.3. Рейки на прямолінійних і криволінійних дільницях колії, стрілочних переводах не повинні мати подовжніх і поперечних тріщин, викришених головок, надламів, частин підошви, що відкололись, та інших дефектів.

2.4.4. Вагонетки та інші засоби рухомого складу повинні мати справні тягові устрої (автозчеплення, зчеплення, серги), буфера, днища кузовів, запірні устрої, колеса. Не використовувати вагонетки при наявності несправностей, а також вагонетки з вигнутими назовні більш ніж на 50 мм стінками кузовів.

2.4.5. На всіх вагонетках і платформах повинні бути з обох боків буфера, які виступають на довжину не менше 100 мм.

2.4.6. Перекидні кузова вагонеток повинні бути обладнані спеціальними запорами-замками, які під час пересування повинні знаходитися в закритому стані.

2.4.7. Рухомий склад повинен бути забезпечений гальмовими башмаками, а також самоставами або домкратами для постановки вагонеток, що зійшли з рейок. Самостави або домкрати також повинні знаходитись на приствольному дворі.

2.4.8. Стрілочні переводи повинні бути зі справними переводними устроями з механічним або ручним приводом.

2.5. Про всі помічені несправності устаткування, пристосувань, інструменту, захисних засобів, виявлених при огляді, вагонетник повинен повідомити керівника робіт (майстра, виконроба) і до усунення несправностей до роботи не приступати.

 

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Відомості щодо безпечної організації праці.

3.1.1. На будмайданчику, естакадах, у гірничих виробках і на інших робочих місцях вагонетник повинен бути у касці.

3.1.2. Вагонетники, які спускаються в шахту на даному об'єкті вперше, повинні проходити до місця роботи в супроводі бригадира.

3.1.3. При спуску в шахту і підйомі на поверхню необхідно:

а) входити в кліть шахтного підйому і виходити з неї тільки після повної зупинки кліті і з дозволу рукоятчика або стволового, усі розпорядження яких слід виконувати беззаперечно.

Не входити до кліті після подачі сигналу про її відправлення;

б) під час спуску і підйому кліті стояти спокійно, тримаючись за поручень, не переміщатися, не палити, не відчиняти двері кліті і не спиратись на них; не ставати на рейки, призначені для установки вагонетки; при випадкових зупинках кліті спокійно очікувати її подальшого руху;

в) виходити з кліті тільки після відкриття дверей стволовим або рукоятчиком.

3.1.4. При формуванні рухомого складу з довгомірними матеріалами блоко- і тюбінговозки слід ставити у хвості рухомого складу.

Не ставити блоко- і тюбінговозки, а також інші рухомі одиниці з матеріалами, що можуть зміщуватись, поруч з електровозом.

3.1.5. Електровоз при відкатці повинен знаходитись в голові рухомого складу. Відкочувати вантажі за допомогою електровоза, що знаходиться в хвості рухомого складу, дозволяється тільки при маневрах на відстані не більше 50 м, ухилі не більше 0,005 і швидкістю руху не більше 4 км/год.

У цьому випадку повинен бути виділений спеціальний сигналіст із свистком і сигнальним ліхтарем.

3.1.6. На ділянках рейкової колії з ухилом, по якому вагонетки можуть рухатися самокатом (ухил не більше 0,01), для гальмування в рухомому складі поїзду повинні бути гальмові вагонетки (кількість гальмових вагонеток повинна визначатись ПВР).

У випадку відсутності гальмових вагонеток при прямуванні на підйом у хвості складу повинен бути другий електровоз.

3.1.7. При використанні механічного штовхача необхідно додержуватись таких правил:

а)  при викочуванні вагонеток з кліті або перекидача необхідно зачепити тросом штовхач за причіпний устрій вагонетки, відійти вбік і дати сигнал рукоятчику про вмикання штовхача;

б) дати сигнал про вимикання штовхача після переміщення вагонетки за стрілку;

в) загальмувати вагонетку, після чого відчепити трос штовхача і перекласти важіль штовхача з переднього положення на заднє - на штовхання вагонетки;

г) подавати вагонетки до перекидача тільки штовханням вагонетки важелем штовхача позаду вагонетки або самокатом при ухилі колії;

д) подати звуковий сигнал.

3.1.8. Максимальна швидкість при ручній відкатці вагонеток на горизонтальній виробці допускається не більше 4 км/год. Не слід робити ручну відкатку в похилій виробці.

3.1.9. Відстань між вагонетками при ручній відкатці повинна бути не менше 10 м на коліях з ухилом до 0,005 і не менше 30 м на коліях з ухилом більше 0,005.

3.1.10. При ручній відкатці вагонетник повинен штовхати вагонетки тільки перед собою.

Не переміщати вагонетку на себе або йти при переміщенні вагонетки збоку.

3.1.11. Переведення стрілок дозволяється тільки особі, яка супроводжує поїзд. Стрілки дозволяється переводити тільки при повній зупинці рухомого складу.

3.1.12. Гальмування складу дозволяється робити тільки за допомогою гальмових пристосувань.

Не слід здійснювати гальмування підкладанням під колеса або вкладанням у колеса яких-небудь предметів (дошок, труб, шматків породи та ін.).

3.1.13. Склад або окрема рухома одиниця, залишені на ухилі більше 0,01, на якому можливий самокат, повинен бути підгальмований спеціальними башмаками, які встановлюються під кожну третю вагонетку в складі або під кожну вагонетку, яка стоїть окремо, та огороджений стопорним пристроєм.

3.1.14. Рухомий склад зчіплюється і розчіплюється тільки після повної його зупинки.

Робота із зчеплення та розчеплення партій вагонеток повинна проводитись однією рукою за допомогою гака. При зчепленні і розчепленні вагонеток не просовуватися між кузовами вагонеток і не просувати руки між буферами вагонеток. Розчеплення вагонеток з автозчепленням проводиться за допомогою ножної педалі.

3.1.15. Зчеплення (розчеплення) вагонеток повинен робити зчіплювач, призначений розпорядженням по дільниці з числа досвідчених вагонетників.

3.1.16. Одна людина не повинна вручну відкочувати одночасно декілька вагонеток.

3.1.17. Електровози, вагонетки та інші одиниці рухомого складу, що зійшли з рейок, слід ставити на рейки за допомогою спеціальних пристосувань (самоставів, башмаків, домкратів).

На похилій колії установка вагонеток, які зійшли з рейок, дозволяється тільки після вживання заходів проти скочування їх під ухил.

3.1.18. При відкатці породи скіпами по похилих виробках і спуску тюбінгів на тюбінговозках у вибій, крім гальм на лебідках, скіпи і тюбінговозки, що спускаються, повинні бути обладнані спеціальними захватними пристосуваннями «кішками» і запобіжними устроями для затримки їх при обриві канату.

3.1.19. При підйомі вантажів у скіпах вони повинні недозавантажуватись не менше чим на 10 см до верхнього краю. Біля вибою повинен бути встановлений бар'єр для зупинки скіпа і затримки будь-якого падаючого предмета. Місце розташування бар'єра відносно вибою визначається ПВР.

3.1.20. При відкатці кінцевими канатами на приймальних площадках повинні бути встановлені стопори. Нижче верхніх приймальних площадок на похилій частині виробки повинні бути встановлені бар'єри, які керуються з площадок.

Стопори і бар'єри на приймальних площадках повинні відчинятись тільки для пропуску вагонеток.

Між верхньою і нижньою площадками повинна бути змонтована звукова або світлова сигналізація.

По довжині всієї відкаточної виробки повинні бути змонтовані сигнальні устрої, що дозволяють з будь-якої точки похилого ходу подати сигнал «Стоп» і відключити лебідку відкатки.

3.1.21. У похилих виробках не допускається:

а) вхід на площадку, де провадиться зчеплення і розчеплення вагонеток особам, які не беруть участі у цій роботі, про що повинні бути вивішені попереджувальні написи;

б) перебування людей у вибої і на рейкових коліях під час підйому породи або спуску вантажів.

3.1.22. Перекидач можна включати тільки після повного заходу вагонетки до перекидача.

3.1.23. Не слід знаходитись або виконувати яку-небудь роботу на шляху вагонетки, що рухається самокатом, або за допомогою лебідки (штовхача).

При виникненні потреби проведення робіт (прибрати предмет, що лежить і т.п.) на шляху вагонетки, що рухається, вагонетник повинен дати сигнал, відключити лебідку або штовхач, зупинити вагонетку гальмовим башмаком і тільки після зупинки вагонетки вийти на колію.

3.1.24. Електровоз, рухомий склад або окрему рухому одиницю необхідно зупинити, не доїжджаючи 5 м до місця виконання робіт або до вагонеток, навантажувальних машин і т.п., які стоять на коліях.

Перед поновленням руху потрібно переконатися у відсутності на коліях і в безпосередній близькості людей. Перед поновленням руху повинен бути поданий сигнал.

3.1.25. Не відкочувати рухомі склади без зчеплення (автозчеплення) і причепних пристроїв для уникнення самочинного розчеплення вагонеток.

3.1.26. При навантаженні у вагонетки породи відстань від породи до верха бортів повинна бути не менше 10 см.

Не завантажувати вагонетки вище бортів, а також не перевозити у вагонетках вантажі, які виступають за габарити вагонеток, і довгомірні великовагові матеріали. Не допускається налипання породи на бандажі і реборди коліс.

3.2. Вимоги безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах і транспортуванні вантажу.

3.2.1. Вагонетник не повинен:

а) при навантаженні породи транспортером у нерозчеплений рухомий склад знаходитися між вагонетками складу, а також на колії, зайнятій цим складом;

б) зчіплювати і розчіплювати вагонетки з породонавантажувальною машиною під час руху;

в) знаходитися в зоні дії екскаватора при навантаженні породи у вагонетки.

3.2.2. Транспортувати тюбінги, блоки і довгомірні матеріали слід на спеціальних платформах і «козах» із запірними устроями і жорстким зчепленням. Довжина платформи повинна бути такою, щоб вантажі, які перевозяться, по обидва боки не доходили до краю буфера не менш ніж на 10 см.

3.2.3. При розвантаженні будівельних матеріалів із рухомого складу вагонетник повинен:

а) загальмувати рухомий склад на місці розвантаження за допомогою башмаків;

б) робити розвантаження і навантаження сипучих інертних матеріалів у респіраторі;

в) стежити, щоб під час спуску та прийому довгомірних вантажів (балки, рейки, кріпильний матеріал) через спеціальні «лісоспуски» лебідками на місці робіт не було сторонніх осіб;

г) утримувати в чистоті вантажно-розвантажувальний інвентар;

д) застосовувати спеціальні захвати при перенесенні важких предметів;

є) переносити шпали і бруси, просочені масляними антисептиками, вдвох і тільки за допомогою шпалоносок, кліщів;

ж) користуватися при перенесенні металевих балок і рейок спеціальними кліщами;

и) транспортувати балони із стисненими газами на візках у горизонтальному положенні в спеціальних гніздах по розмірах балонів і тільки з металевими захисними ковпаками.

3.3. Вказівки щодо порядку утримання робочого місця в безпечному стані.

3.3.1. Не допускається проїзд людей у шахтних вагонетках, на електровозах та іншому рухомому складі. Для супровідного персоналу проїзд дозволяється тільки на електровозах із спеціальним сидінням або на спеціальних вагонетках.

3.3.2.   Не проводити маневри, не переміщати склади або окремі одиниці рухомого складу, що знаходиться на сусідній колії, електровозом із застосуванням брусів, дошок та інших пристосувань.

3.4.  З метою захисту при роботах, пов'язаних із шкідливими і небезпечними виробничими факторами вагонетнику необхідно використовувати такі засоби захисту:

а) засоби колективного захисту:

−                     засоби нормалізації повітряного середовища робочої зони;

−                     засоби нормалізації освітлення робочої зони;

−                     засоби захисту від ураження електричним струмом;

−                     засоби захисту від впливу механічних факторів (машин і механізмів, що рухаються; рухливих частин виробничого устаткування та інструментів; виробів, що переміщаються, заготовок, матеріалів; порушення цілісності конструкцій; гірничих порід, що обвалюються; сипучих матеріалів; падаючих із висоти предметів; гострих крайок і шорсткостей поверхонь заготовок, інструментів і устаткування; гострих кутів);

б) засоби індивідуального захисту наведені в п. 1.5 даної інструкції.

3.5. При будь-яких помічених відхиленнях у виробничому процесі роботу необхідно припинити і сповістити про це особі технічного нагляду або керівництву організації.

3.6. Вимоги по забезпеченню пожежо-, вибухо- і електробезпеки.

3.6.1. Виявивши загоряння або появу будь-яких ознак пожежі, негайно сповістити про це особі технічного нагляду або керівництву організації.

3.6.2. Не зберігати в підземних виробках свіжі та відпрацьовані паливно-мастильні матеріали, балони з киснем, ацетиленом і іншими пальними газами в обсягах, що перевищують потреби, необхідні для виконання робіт, обумовлені ПВР.

3.6.3. Роботи з ліквідації пожеж у підземних виробках повинні виконуватися відповідно до плану ліквідації аварій (ПЛА).

3.6.4. До відбудовних та інших робіт дозволяється приступати лише після того, як пожежа буде повністю погашена, виробки провітрені та аналізами установлена відсутність у рудниковому повітрі токсичних газів.

3.6.5. До роботи з електроінструментом допускаються особи, що пройшли спеціальне навчання, та здали встановлені іспити, мають II кваліфікаційну групу з електробезпеки, які знають практичні прийоми звільнення від струму постраждалих осіб і надання їм першої допомоги.

3.6.6. Електроінструмент повинен підключатися тільки через рубильник або магнітний пускач гнучким гумовим шлангом, який повинен мати спеціальну жилу для заземлення корпусу електроінструмента. Не допускати перекручування, зламу кабеля або утворення на ньому петель. Не працювати незаземленим інструментом.

3.6.7. Самовільно не ремонтувати електроінструмент, а також не підключати його до електромережі.

3.6.8. Про всі помічені несправності в електроустаткуванні та електроінструменті, що можуть викликати ураження електричним струмом, вагонетник зобов'язаний повідомити бригадиру, майстру або черговому слюсарю-електрику з ремонту шахтного обладнання, устаткування, машин та механізмів.

3.6.9. Самовільно не включати і не виключати рубильники, крім аварійних випадків, а також для звільнення постраждалих від струму^при пожежі, не заміняти перегорілі плавкі запобіжники. Ця робота повинна виконуватись особою електротехнічної спеціальності з кваліфікаційною групою з електробезпеки не нижче III.

3.6.10. Не виправляти, не чистити та не регулювати електроінструмент під час його роботи.

3.6.11. Не підключати електроінструмент безпосередньо до проводів мережі.

3.6.12. Не робити виправлення електричних з'єднань і заземлення електроустаткування під напругою.

3.6.13. Ручним електричним інструментом працювати можна тільки в гумових діелектричних рукавичках і чоботах.

3.6.14. Виправляти патрон електричної лампи, заміняти електролампи повинен слюсар-електрик при знятій напрузі; вагонетник виконувати ці роботи не повинен.

Для уникнення ураження електричним струмом не торкатися проводів і вводів освітлювальної мережі навіть тоді, коли зовнішній огляд не виявив пошкодження ізоляції.

3.6.15. Не торкатися руками, одягом або будь-якими предметами (навіть тими, що не проводять електричний струм) частин електричних машин, корпусів або ізоляторів силових трансформаторів, масляних вимикачів і іншого устаткування, проводів вводів і освітлення, що зазвичай знаходяться під напругою, навіть у тому випадку, якщо вони відключені.

3.6.16. Не проводити ремонтні роботи поблизу неізольованих, відкритих струмоведучих частин електроустаткування, що знаходяться під напругою.

3.6.17. Не користуватися ручним електроінструментом, знаходячись у нестійкому положенні.

3.6.18. Не застосовувати в якості переносних світильників звичайні електричні лампи, що живляться електричним струмом напругою 127 і 220 В.

Переносні світильники повинні живитись від електричної мережі напругою 12 В.

3.6.19. Переносний світильник повинен задовольняти таким вимогам:

а) мати ізолюючу ручку;

б) його струмоведучі частини повинні бути захищені від випадкового дотику вогнестійкими і вологостійкими ізолюючими матеріалами;

в) мати захисну металеву сітку;

г) як провід, що живить світильник, повинен застосовуватися гнучкий гумовий шланговий провід із штепсельною вилкою на кінці;

д) конструкція штепсельної вилки повинна виключати можливість помилкового вмикання світильника в розетку з напругою 127 і 220 В.

3.6.20. Не застосовувати несправні світильники або провід, що мають порушену ізоляцію.

3.6.21. Не підключати переносні світильники до оголених проводів або шин. Дозволяється включати переносні світильники тільки в штепсельні розетки і за допомогою штепсельної вилки.

3.6.22. При виникненні пожежі електроустаткування та електропроводка повинні бути негайно відключені від загальної електричної мережі. При неможливості відключення за допомогою рубильника проводи слід обірвати або перерубати за допомогою предметів, що не проводять струм (сокири, лопати із сухою дерев'яною ручкою). У цьому випадку дозволяється гасити пожежу тільки вуглекислотними (порошковими) вогнегасниками або сухим піском. Водою або звичайними пінними вогнегасниками не гасити пожежу в місцях, де не можна відключити електроенергію.

3.7. При всіх нещасних випадках або раптових захворюваннях, фактах порушення технологічного процесу, виявлених несправностях устаткування, пристосувань, інструменту, що загрожують життю і здоров'ю робітників відразу припинити роботу і повідомити про це безпосереднього керівника робіт або особу технічного нагляду.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. По закінченні роботи вагонетник повинен:

а) перевірити надійність установки гальмових башмаків або інших пристосувань для гальмування і забезпечити неможливість самочинного руху вагонетки;

б) прибрати робоче місце, відкаточні колії, на яких працював;

в) оглянути і скласти у відведене місце зчепи, домкрати, штанги для зчеплення, самостави, башмаки, інструмент і т.д.

4.2. Упорядкувати ЗІЗ, здати на зберігання в спеціально відведене місце. При виявленні пошкоджень ЗІЗ, сповістити про це особу технічного нагляду.

4.3. Відходи виробництва, сміття і використані матеріали повинні прибиратися в спеціально відведені місця і металеві ящики.

4.4. Після закінчення роботи вагонетник повинен вимити обличчя, руки теплою водою з милом або прийняти теплий душ.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Загазованість, задимленість понад гранично припустимі норми, а також виявлення осідань гірничих порід і пливунів у гірничих виробках свідчать про можливі аварійні ситуації.

5.2. Для кожного об'єкта підземного будівництва розроблено ПЛА.

5.2.1 Особи, які не ознайомлені з ПЛА, і не знають його в частині, що відноситься до місця їх роботи і шляхів пересування, до роботи не допускаються. Кожне ознайомлення з ПЛА і виходами проводиться під розписку до початку роботи.

5.2.2. На кожному об'єкті підземного будівництва крім телефонного зв'язку повинна бути обладнана аварійна сигналізація (світлова, гучномовна, безпровідний радіозв'язок і ін.) з метою оперативного оповіщення працюючих про аварійні ситуації.

5.3. При виникненні аварії вагонетник повинен припинити роботу і діяти відповідно до ПЛА при будівництві метрополітенів і підземних споруд:

а) при пожежах:

−                     виявивши джерело пожежі в гірничій виробці, вагонетник зобов'язаний оцінити обстановку і негайно повідомити про аварію (особисто або по засобах зв'язку) старшій особі в зміні (майстру, механіку, начальнику дільниці і т.п.) або керівництву організації, при можливості вжити заходів до усунення джерела пожежі в початковій стадії;

−                     знаходячись на вихідному від джерела пожежі струмені повітря, вагонетники зобов'язані включитися в саморятівник і виходити на поверхню по маршруту, передбаченому ПЛА;

−                     знаходячись на свіжому струмені повітря, вагонетники отримавши повідомлення про аварію, зобов'язані взяти саморятівники і виходити на поверхню по маршрутах, передбачених ПЛА;

б) при пожежах у тупикових виробках, при перекритому полум'ям виході, вагонетник повинен:

−                     включитися в саморятівник, знайти найбільш безпечне місце, відчинити вентилі на трубопроводі стисненого повітря, що як правило знаходяться біля кінця вентиляційних труб або під вентиляційною свердловиною і чекати прибуття гірничорятувальних відділень;

−                     перекрити переріз тупикової виробки тимчасовою перемичкою з підручного або аварійного запасу матеріалів (може бути використана прогумована тканина гнучких вентиляційних труб), намагаючись створити у відгородженій частині виробки надлишковий тиск повітря з метою попередження проникнення продуктів горіння і високої температури до місця свого перебування;

−                     встановити і підтримувати зв'язок із відповідальним керівником робіт із ліквідації аварії;

в) при обваленнях, опинившись за завалом у тупиковій частині виробки, вагонетники зобов'язані, насамперед, вжити заходів до посилення кріплення в місці його завалення і після цього приступити до подачі сигналів.

Сигнали повинні подаватися шляхом ударів металевим предметом по рейках, трубопроводі, елементах кріплення і т.п. або шляхом періодичного включення пневмоінструменту (відбійного молотка). При одержанні сигналу у відповідь робиться спроба встановити мовний зв'язок;

г) при виникненні аварій під час роботи електричних установок, електричних станцій, підстанцій і електричних мереж і при ураженні електричним струмом слід надати першу допомогу постраждалому.

5.4. При всіх аваріях кожний робітник, як той, що виїхав (вийшов) на поверхню, так і той, що знаходився на поверхні у цей час, зобов'язаний, дізнавшись про аварію, особисто доповісти своєму начальнику про виїзд (вихід) і виконати обов'язки відповідно до ПЛА або залишатися в розпорядженні відповідального керівника робіт з ліквідації аварії.

5.5. Порядок дій при наданні першої допомоги потерпілим під час аварій:

−                     усунути вплив на організм факторів, що створюють загрозу здоров'ю і життю постраждалого (звільнити від дії електричного струму, погасити палаючий одяг, витягти з води і т.п.), оцінити стан постраждалого;

−                     визначити характер і тяжкість травми постраждалого і послідовність заходів щодо його порятунку;

−                     виконати необхідні заходи щодо порятунку постраждалого (відновити прохідність дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати місце перелому, накласти пов'язку і т.п.);

−                     викликати швидку медичну допомогу чи лікаря або вжити заходів для транспортування постраждалого в найближчу лікувальну установу;

−                     підтримати основні життєві функції постраждалого до прибуття медичного працівника.