Визначення ПДВ для нерезидента при електронних послугах ТОВ

1. Що стосується визначення, чи є нерезидент платником податку в Україні, то правила ст.208 ПКУ працюють виключно для суб'єктів господарювання. І не важливо, чи є такий суб'єкт господарювання платником ПДВ, чи ні. По це прямо зазначено в положеннях. пп.208.
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n5181

Тобто, якщо при реєстрації в особистому кабінеті, де ви отримуєте послуги, ви як користувач самостійно повинні визначити, чи є ви суб'єктом господарювання, чи фізичною особою.

Якщо ви зазначите, що ви СГ, то якщо ваше ТОВ є платником ПДВ, то ви повинні скласти та зареєструвати податкову накладну з типом причини 14, яка буде одночасно для вас визначенням податкових зобов'язань, а також даватиме право на податковий кредит.

Якщо ж ви неплатник ПДВ, то в цьому випадку ПН ви не складаєте, а лише подаєте окремий Розрахунок податкових зобов'язань, нараховуєте 20% ПДВ до бази оподаткування (вартість послуг відповідно до інвойсу від нерезидента) та сплачуєте такий ПДВ до бюджету.

Лише якщо нерезидент має окреме представництво в Україні, яке зареєстровано за українським законодавством, то в такому випадку ви отримаєте для вашого ТОВ рахунок та акт з ПДВ.
Прикладом є ТОВ "Гугл", яке зареєстровано саме в Україні, формує акти та рахунки з ПДВ і відповідно самостійно адмініструє ПДВ. В інших випадках отримувач послуги (ваше ТОВ) є відповідальним за таке адміністрування.

2. Якщо при реєстрації в кабінеті нерезидента ви вказали, що є фізичною особою, то в такому випадку діють правила ст.208-1 ПКУ, де безпосередньо сам нерезидент відповідальний за сплату ПДВ в Україні. І в такому випадку 20% ПДВ у вас буде відразу додано до рахунку (інвойсу) на оплату.

Тобто, навіть якщо нерезидент зареєстрований як платник ПДВ в Україні, але ви отримуєте його послуги як ТОВ, суб'єкт господарювання, про що вказали при реєстрації, то відповідальність за адміністрування та сплату ПДВ покладається на вас.

3. Що стосується додаткового блага для працівника, то якщо така сплата, реєстрація, документи складені на ТОВ і працівник просто використовує такі отримані послуги для господарської діяльності, то в цьому випадку додаткового блага не буде. Але важливо, щоб в документах не фігурували дані конкретної фізичної особи, не було персоніфікації. Тобто, в окремому розпорядчому документі доцільно вказати, що це прямі витрати на надання послуг, чи адмін витрати, чи витрати на збут і ними можуть користуватися (мати доступ) всі працівники відділу збуту чи адміністрації для їх потреб. В цьому випадку і на витрати на рах. 92,93,91,23 чи інший ви відносите відповідно до напрямку використання.

4. Якщо ж такий кабінет зареєстрований на фізичну особу-працівника, він сплачує з особистої картки, а ви потім компенсуєте безпосередньо йому ці витрати, то такий варіант можуть розцінити саме як персоніфіковане додаткове благо з необхідністю утримання ПДФО та ВЗ.

Раді допомогти, звертайтесь ще!