Чи потрібно калькулювати вартість кожної деталі у замовленні

Ні, складати 61 окрему калькуляцію на кожну деталь не обов'язково. Підприємство самостійно визначає об'єкт калькулювання та метод обліку витрат, закріпивши це в наказі про облікову політику.

Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text підприємство самостійно визначає свою облікову політику, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій.

Згідно з пунктом 11 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції, робіт чи послуг підприємство встановлює самостійно.

Нормативні акти не вимагають складати окрему калькуляцію на кожну номенклатурну позицію, якщо технологія виробництва та організація обліку дозволяють визначити інший об'єкт калькулювання.

Якщо всі 61 найменування виготовляються в межах одного замовлення для одного покупця, доцільно застосовувати позамовний метод обліку витрат. У такому разі об'єктом калькулювання є все замовлення або специфікація до нього. Прямі матеріальні витрати, витрати на оплату праці та загальновиробничі витрати накопичуються за дебетом рахунку 23 «Виробництво» щодо цього замовлення, а калькуляція складається одна — на замовлення в цілому. За потреби собівартість окремих деталей може бути визначена розрахунковим способом, наприклад пропорційно нормам витрат матеріалів, трудомісткості, масі виробів чи іншій обраній базі розподілу.

Якщо ж окремі деталі є однорідними за технологією виготовлення та використовують однакові матеріали, підприємство може об'єднати їх у калькуляційні групи та складати калькуляцію на кожну таку групу, а не на кожну окрему позицію.

Для підтвердження виробничої собівартості під час перевірки доцільно мати наказ про облікову політику із визначенням об'єктів калькулювання та методу обліку витрат, технологічні карти або норми витрат матеріалів, первинні документи на відпуск матеріалів у виробництво, виробничі звіти та калькуляції собівартості, на підставі яких готову продукцію оприбутковують на рахунок 26 «Готова продукція» відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#Text.

Раді допомогти, звертайтесь ще!

🥳 Професійне свято варте особливих пропозицій! Знижки до -70% і подарунки для Вас! 👉https://7eminar.ua/subscribe2