Визначення бази розподілу витрат в обліковій політиці підприємства

Так, можна встановлювати різні бази розподілу ЗВВ і також допустимо відносити оренду одразу на 231 і 92 без рахунка 91.

Підприємство самостійно визначає склад загальновиробничих витрат і бази їх розподілу (НП(С)БО 16 «Витрати» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text, п. 16). Тому допустимо встановити різні бази для різних видів витрат, якщо це економічно обґрунтовано. Наприклад, для оренди — площа приміщень, а для інших витрат — оплата праці виробничого персоналу. Таку диференціацію потрібно прямо закріпити в наказі про облікову політику.

Щодо оренди, якщо є можливість чітко визначити, яка частина приміщення використовується у виробництві, а яка — для адміністративних потреб, такі витрати можна відразу відносити на відповідні рахунки без використання рахунка 91. Це відповідає визначенню прямих витрат, які можуть бути віднесені безпосередньо до об’єкта витрат (НП(С)БО 16, п. 4, п. 18).

У такому випадку оренда відображається так:

Дт 231 — Кт 631 — частина оренди виробничих площ
Дт 92 — Кт 631 — частина оренди адміністративних площ
Дт 641/ПДВ — Кт 631 — податковий кредит

У наказі про облікову політику це доцільно прописати як пряме віднесення витрат на оренду без накопичення на рахунку 91 із зазначенням, що базою розподілу є площа приміщень (кв. м), а сам розподіл здійснюється щомісячно на підставі первинних документів та бухгалтерської довідки-розрахунку.

Для інших загальновиробничих витрат можна окремо визначити іншу базу розподілу, наприклад витрати на оплату праці виробничого персоналу, що також слід закріпити в обліковій політиці.

Раді допомогти, звертайтесь ще!

🥳 Професійне свято варте особливих пропозицій! Знижки до -70% і подарунки для Вас! 👉https://7eminar.ua/subscribe2