Чи можуть різні працівники отримувати різні добові за відрядження

Установлювати різні суми добових для окремих працівників формально можливо, але це має бути прописано у внутрішніх документах і не погіршувати гарантії, встановлені законодавством, а також не містити ознак дискримінації.

Обґрунтування

Добові є трудовою гарантією. Закон гарантує працівникам у відрядженні виплату добових, вартості проїзду та витрат на найм житла, а також збереження місця роботи і оплати праці не нижче середнього заробітку. Це прямо передбачено ст. 121 КЗпП, яка зобов’язує роботодавця виплачувати добові працівникам, що направляються у відрядження, і гарантує їм відповідні компенсації. ст. 121 КЗпП.

Розмір добових для небюджетних роботодавців визначається локальними актами. Для комерційних підприємств закон не встановлює єдиної фіксованої суми добових. Роботодавець самостійно визначає розмір добових у колективному договорі, положенні про відрядження чи іншому локальному акті, з урахуванням податкових обмежень за пп. 170.9.1 ПКУ щодо неоподатковуваного ліміту (0,1 МЗП по Україні або 80 євро за кордон). пп. 170.9.1 ПКУ.

Внутрішні правила можуть передбачати диференціацію. Закон прямо не забороняє встановлювати різні суми добових залежно від посади, категорії персоналу, стажу тощо. Головна умова – такі правила мають бути чітко визначені у колективному договорі або положенні про відрядження, застосовуватися послідовно до всіх працівників відповідної категорії та не порушувати загальних трудових гарантій. Погіршення становища працівників порівняно з гарантіями, встановленими законом, є недійсним.

Податкові наслідки не залежать від посади. Для цілей ПДФО та військового збору важливо, щоб сума добових на день не перевищувала граничний неоподатковуваний ліміт, незалежно від того, хто саме їх отримує. Все, що вище ліміту, оподатковується як додатковий дохід за правилами пп. 170.9.1 ПКУ. пп. 170.9.1 ПКУ.

Практичний висновок. Якщо у ваших локальних документах прямо передбачено, що, наприклад, ІТР отримує 300 грн, одна категорія робітників – 300 грн, інша – 500 грн за добу по відрядженнях у певні умови, і це не суперечить загальним гарантіям та принципу недискримінації, така диференціація вважається правомірною. Підсумовуючи, різні суми добових можливі, але повинні бути обґрунтованими, однаково застосовуватись до всіх у відповідній групі та зафіксовані у внутрішніх документах роботодавця.