Механізм списання кредиторської заборгованості без зв'язку з контрагентом

У бухобліку кредиторка підлягає списанню, тоді коли зобов'язання не підлягає погашенню.

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.
Отже, як бачите, в бухобліку кредиторка формально підлягає списанню до складу доходу (Дт 631 Кт 717) саме тоді, коли підприємство приймає рішення про те, що воно її більше не погашатиме (це, до речі, з метою оподаткування заборгованість можна визнати безнадійною, зокрема, якщо за нею пройшов строк позовної давності - див. пп. "а" пп. 14.1.11 ПКУ - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256). Тобто для бухобліку строк позовної давності як такий взагалі не важливий. Головне, планує підприємство погашати таку кредиторку чи ні.
Таким чином, якщо Ваше підприємство не планує більше оплачувати раніше отримані послуги, то, на наш погляд, таку кредиторку доречно списати у тому періоді, коли прийнято таке рішення. Тобто, вважаємо, в цьому разі навіть немає сенсу чекати закінчення позовної давності, адже якщо у Вас немає намірів погашати таку кредиторку, то автоматично спряцьовує прямий припис п. 5 НП(С)БО 11.

Окремо також хочемо наголосити, що загалом відповідно до п. 292.3 ПКУ до суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Інших норм, які б вказували на включення списаної кредиторки до оподатковуваного доходу немає. Разом з тим, у бухобліку кредиторку списують із одночасним визнанням доходу. У бухзаписах це можна показати так: Дт 631 Кт 717. Разом з тим, у п. 296.1 ПКУ вказано, що юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень п. 44.2, п. 44.3 ПКУ. Через це часто-густо податківці посилаються саме на цю норму з метою аргументації своєї фіскальної позиції щодо оподаткування тих чи інших доходів (навіть, тих, які у ПКУ не згадані). Тому, ми можемо хіба припустити, що списання кредиторки (навіть до завершення строку позовної давності) може бути розцінене податківцями як необхідність оподаткування таких сум єдиним податком. Хоча ще раз підкреслюємо прямої норми, яка б прямо вказувала так робити немає (принаймні у разі списання до завершення строку позовної даввності та ще й не платниками ПДВ). Тому, щоб не втрапити в халепу рекомендуємо Вам додатково отримати ІПК з цього приводу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!

🥳 Професійне свято варте особливих пропозицій! Знижки до -70% і подарунки для Вас! 👉https://7eminar.ua/subscribe2