Правильне заповнення призначення платежу для банку та податкової

як правильно заповнювати призначення платежу в платіжній інструкції щоб не виникало ніяких питань з боку банку чи з боку податкової

СК

Стефанія, консультант

експерт

19.03.2026 | 22:00

Очікує відповідь

Призначення платежу має бути заповнене чітко і змістовно: для податків — за встановленим кодом виду сплати, для госпоперацій — із повною деталізацією суті платежу та підстави.

Для сплати податків, зборів і ЄСВ обов’язковим є структурований формат із зазначенням коду виду сплати та текстової частини (Наказ Мінфіну №148 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0528-23#Text). Найчастіше використовується код «101» — для поточних платежів. У текстовій частині зазначається вид податку і період, наприклад: «101 податок на доходи за березень 2026 року» або «101 військовий збір за березень 2026 року». Саме правильне зазначення коду виду сплати забезпечує коректне зарахування платежу відповідно до вимог Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text.

При поповненні електронних рахунків (ПДВ, пальне) застосовується довільна форма призначення, оскільки такі платежі не підпадають під вимоги структурованого формату (Порядок електронного адміністрування ПДВ №569 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/569-2014-%D0%BF#Text). У цьому випадку достатньо зазначити, що це перерахування власних коштів на електронний рахунок.

Для розрахунків із контрагентами призначення платежу має містити максимально повну інформацію про операцію. Згідно з Інструкцією про безготівкові розрахунки №163 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0163500-22#Text, платник сам визначає повноту інформації, але саме він несе відповідальність за її достовірність. Тому обов’язково зазначаються: суть операції (що саме оплачується), підстава (договір, рахунок із номером і датою) та статус ПДВ («з ПДВ 20%» або «без ПДВ»). Наприклад: «Оплата за послуги перевезення згідно договору №5 від 01.03.2026, рахунок №12 від 10.03.2026, без ПДВ».

Недостатньо деталізоване призначення (типу «оплата за послуги») створює ризики: банк може зупинити операцію в межах фінмоніторингу, а податковий орган — поставити під сумнів реальність господарської операції або зв’язок із діяльністю платника.

За правильність заповнення відповідає виключно платник, і після виконання платежу змінити призначення неможливо (Інструкція №163 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0163500-22#Text). Якщо допущена помилка у взаєморозрахунках із контрагентом, її виправляють шляхом листа про уточнення призначення платежу, який підтверджує фактичний зміст операції.

Раді допомогти, звертайтесь ще!