Використання страхового відшкодування без акта наданих послуг: ризики

Оскільки першою подією для отримувача послуг є саме факт отримання послуг, а відшкодування напряму СТО третьою особою — страховою компанією — не створює для підприємства події, за якою виникає право на податковий кредит, то як віднесення до податкового кредиту, так і складання компенсуючої ПН за п. 198.5 ПКУ має відбуватися в місяці отримання послуг.

Такий підхід підтверджується й у ЗІР (https://zt.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/733519.html), де роз’яснено:

Відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ. Згідно з п. 187.1 ПКУ, податкові зобов’язання виникають на дату, що настала раніше: дата надання послуг або надходження коштів. Особа, яка надає послуги ремонту, зобов’язана скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну. Власник автомобіля, який отримує послугу, оплату за яку здійснює страхова компанія, відносить ПДВ до податкового кредиту (за зареєстрованою ПН), але в тому ж періоді зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ, адже витрати понесені не ним, а третьою особою.

Таким чином, якщо податкова накладна зареєстрована раніше, але послуги ще не отримано, платник не має підстав для формування податкового кредиту, тому і компенсуючу ПН не складає. Підставою для обох операцій є факт отримання послуг.

Страхова виплата (відшкодування) — це кошти, що виплачуються страховиком саме у разі настання страхового випадку Закон України «Про страхування», ст. 1. Якщо страхова компанія (СК) перерахувала кошти на СТО, підставою був страховий акт, складений за конкретним ДТП конкретного авто. Використання цих коштів на інші цілі (ремонт іншого авто або інші послуги) означає, що страховий випадок фактично не був «закритий» за призначенням. Це дає право СК вимагати повернення коштів. Однак, відповідні умови можтуь бути заначені тільки в страховому догворі, отже якщо таких умов немає, тобто стразова компанія не перевірятиме відновлення застрхованого майна, теоретично можливо використати цей платіж на оплату інших коштів. Факт належності коштів саме вашому підприємству не оспорююється, адже ви мали визнати дохід по факту їх отримання (Дт 375 Кт 746), та перевести у дебіторську заборгованість СТО Дт631Кт375.

Щодо того, що ви вже виписали компенсуючу. В такому разі відсутня подія - полслуги е отримано, і ви не повинні включати ані вхідну ані компенсуючу в декларацію. Більш того, ви маєте відмінити через РК свою компенсуючу, і відкласти її складання на той місць, коли послуги будуть надані. Але. у разі вдмови СТО (неправомірної) видати РК, у вас виникає колізія - "кредитна" ПН від СТО стає недійсною, а ваша компенсуюча - лишається дійсною. Податкова може зняти податковий кредит. а компенсуючу залишить. Тому ця ситуація несе значні ризики. Відмова скласти РК при зміні номенклатури (п. 192.1 ПКУ). Ви маєте право подати скаргу на СТО (додаток Д6 до декларації), якщо вони відмовляються коригувати ПН. Однак, перш ніж це робити, доцільно впевнитися, що договір стразування не передбачає обов'язкового підтвердження відновлення застрахованого майна. А іншому разі використання коштів на інші полсуги неправомірне.

Раді допомогти, звертайтесь ще!