Що робити з залишками товару після анулювання реєстрації ПДВ

Якщо ці товари були придбані з ПДВ, то не пізніше дати анулювання ПДВ реєстрації ФОП зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах виходячи із їх звичайної ціни (п. 184.7 ПКУ).

Згідно з пп. 14.1.71 ПКУ, звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПК. І якщо не доведене зворотне, то вважається, що така звичайна (договірна) ціна відповідає рівню ринкових цін. У свою чергу, визначення ринкової ціни наведене в пп. 14.1.219 ПКУ.

Для нарахування податкових зобов’язань оформлюється ПН. Правила оформлення такої ПН викладено в п. 11 Порядку №1307 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16#n24). Зокрема, шапка ПН заповнюється так:

• у лівому верхньому куті робляться позначка «Х» про те, що ПН не видається покупцеві, і зазначається тип причини «10»;
• у реквізитах продавця слід навести свої дані;
• у реквізитах покупця: у полі «Отримувач (покупець)» – зазначити своє найменування та умовний ІПН «600000000000». Податковий номер покупця (поле «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта») не заповнювати.

У розділі Б указуються:

• у графі 2 «Номенклатура товарів / послуг постачальника (продавця)» – дата складання та порядкові номери ПН, виписаних постачальниками товарів, за якими визначаються податкові зобов’язання;
• графі 4 «Одиниця виміру товару / послуги, умовне позначення» – «грн»;
• графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без ПДВ;
• графі 11 – сума ПДВ.
• графи 3.1–3.3, 5–9 не заповнюються.

Право на реєстрацію ПН в ЄРПН має тільки платник ПДВ. Отже, день анулювання ПДВ-реєстрації є останнім днем, коли підприємство може зареєструвати ПН

Податкові зобов’язання, нараховані на залишки товарів / послуг / необоротних активів на дату анулювання ПДВ-реєстрації, відображаються в рядку 4.1, 4.2 або 4.3 декларації (залежно від ставки ПДВ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!