Табелюйте працівника «НЗ»- відсутність з нез’ясованих причин, складайте акти невиходу на роботу й звільнюйте за прогул. Або можливі ще кілька варіантів- за його власним бажанням (ст.38 КЗпП), за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП) або через відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль (п.8-3 ст.36 КЗпП).
Згідно зі ст. 40 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231, роботодавець має право звільнити працівника через зафіксований прогул, тобто відсутність працівника на роботі понад 3 години протягом одного робочого дня (п.4 ст. 40 КЗпП);
Алгоритм звільнення працівника через прогул наступний:
1. Документально фіксуєте факт прогулу в акті, який підписують особи, що можуть підтвердити факт відсутності працівника на роботі.
2. Складіть акт про ненадання пояснень працівником факту його відсутності на роботі (скрін переписки в вайбері, скрін дзвінків, на які немає відповіді, тощо). Відповідний акт підписують кілька працівників. Або, можливо, працівник надасть пояснення.
3. Видаєте наказ про звільнення. Документ створюється в двох примірниках, скан документу відправляєте працівнику. При звільнені працівника у зв'язку з прогулом (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) днем звільнення має бути останній день роботи працівника перед днем, коли він вчинив прогул. Але це за умови, що після його вчинення працівник більше не виходив на роботу. Відповідне роз'яснення містить лист Мінсоцполітики від 22.04.2019 р. № 82/0/22-19/133.
4. Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення , письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116 КЗпП) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки.
Рекомендуємо наше відео стосовно звільнення проблемних працівників: https://7eminar.ua/events/3629/7829 , https://7eminar.ua/events/1555/1842