Як перевірити контрагента на шахрайство та ризики співпраці

Переконайтеся, що компанія взагалі існує фізично, а не лише на папері. Іноді фірма має статут, печатку, директора - а фактично не веде жодної діяльності. Перевірте, чи не перебуває вона в стані припинення або банкрутства, та чи актуальні відомості про неї в реєстрах. Якщо в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) бачите позначку про відсутність підтвердження відомостей - це червоний прапорець, адже справжній бізнес слідкує за своїми реєстраційними даними.

Податкова дисципліна. Наявність податкового боргу у контрагента - тривожний сигнал. Для платників ПДВ це критично: якщо ваш партнер винен податки, у вас можуть виникнути проблеми з податковим кредитом.

Судові спори та репутація. Перевірте, чи не фігурує компанія у численних судових справах. Якщо на сайті судової влади ви знайдете десятки позовів проти неї - це вже привід насторожитися. Один-два спори бувають у всіх, але якщо контрагента регулярно тягнуть до суду за невиконання зобов’язань - є ризик, що його фінансовий стан хиткий. В судовому реєстрі також можна побачити, чи не був сам контрагент або його керівники помічені в кримінальних провадженнях (скажімо, за ухилення від сплати податків або шахрайство).

Виконавчі провадження. Додатково перевірте, чи не відкриті відносно компанії виконавчі провадження щодо стягнення заборгованостей. Інформація про це міститься у відкритому Єдиному реєстрі боржників та Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень. Якщо компанія вже фігурує в таких провадженнях, є ризик, що стягнення коштів з неї буде ускладненим або неможливим через відсутність ліквідних активів. Також наявність численних виконавчих документів свідчить про проблеми з виконанням зобов’язань перед контрагентами та кредиторами.

Активи та майно. Довідайтеся про розмір статутного капіталу, наявність майна та чи не накладені на нього обтяження (арешти, застави). Компанія зі статутним капіталом у 100 гривень і без власного офісу навряд чи здатна виконати великий контракт. Також часто фіктивні фірми не мають жодних реальних активів - це просто “прокладки” для перекидання грошей. До речі, Національний банк України застерігає: якщо компанія постійно змінює види діяльності або адреси, це може свідчити про спроби замаскувати незаконні операції.

Структура власності та бенефіціари. Хто реально стоїть за бізнесом? Перевірте кінцевих бенефіціарів у реєстрі Мін’юсту або через платформи. Якщо власники заховані за складними офшорними схемами - привід копнути глибше. Особливо уважно варто поставитися, якщо серед бенефіціарів чи керівників є PEP (Politically Exposed Person) - політично значуща особа. Банки і фінмоніторинг автоматично відносять PEP до високоризикових клієнтів, адже за ними може стояти корупційний слід. Вам як бізнесу участь у потенційно корупційних оборудках ні до чого.

Повноваження підписанта. Перевірте, хто підписує договори і чи має ця особа на це право. Інколи шахраї укладають угоди від імені компанії, не маючи офіційних повноважень, а потім фірма легко оскаржує такий договір. Вартує переконатися, що директор або представник контрагента дійсно вповноважений діяти від його імені (інформацію про це можна знайти в статуті або довіреності, а також у ЄДР).

Звісно, цей перелік не вичерпний - кожна галузь має свої специфічні червоні прапорці. Але навіть базова перевірка за цими ознаками допоможе відсіяти відверто ненадійних партнерів.

Раді допомогти, звертайтесь ще!