Оцінка субліцензійних договорів та роялті для єдиноплатника

Ці обидва питання пов'язані — і щодо негрошової форми, і щодо ПДВ.

291.6. Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі — готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Тут важливо розуміти, що відбувається:

1. чи всі 100% роялті належать вам, але ви маєте сплатити винагороду нерезиденту у розмірі 25%;
2. або навпаки, є 2 співліцензіати, один отримує 75% зібраних сум, другий — 25%.

У першому випадку буде і дохід у негрошовій формі (бо із вашою ТОВкою розрахувалися бартером — замість того, щоб заплатити вам решту 25%, поміняли її на послуги), і буде ПДВ. За п. 186.3 ПКУ, місцем постачання послуг з надання майнових прав ІВ є місце реєстрації отримувача — тобто Україна. Якщо договір прямо каже, що нерезидент «надає послуги з розміщення/дистрибуції» і за це утримує 25% → тоді це 100% послуги, об’єкт ПДВ. Тоді потрібно сплачувати ПДВ у розмірі 20% на ці суми та подавати розрахунок (оскільки ви не є платниками ПДВ, то податкову накладну ви не складаєте, а просто платите його в бюджет). Тобто все, що вказане в статті 208 ПКУ, буде відбуватися.

Але, якщо договір каже, що нерезидент розподіляє зібрані роялті і просто перераховує ТОВ його частку (75%), а 25% залишає собі як частку в роялті → тоді це не «послуги», а розподіл доходу. У такій моделі ПДВ немає. І, як було сказано, немає і негрошової форми розрахунку, адже ці 25% ніколи вашій ТОВці не належали і не мали б бути сплачені. Тобто в такій моделі взагалі ви не платите нерезиденту, це він як посередник сплачує вам, але платником за послуги є фактично YouTube чи інша платформа. Так само ця платформа платить і нерезиденту ті 25%, а не ви.

Отже, треба в договорі прямо прописати, що нерезидент є співліцензіатом/співвласником прав, і 25% — це його частка у роялті, а не «комісія» чи «послуга».

Раді допомогти, звертайтесь ще!