Податкові наслідки виходу з ТОВ та повернення внесків

У разі виходу учасника з товариства зі зменшенням статутного капіталу, коли йому виплачують вартість його частки, порядок оподаткування для фізичної особи такий самий, як і при продажу корпоративних прав. Фізична особа самостійно веде облік інвестиційних доходів і витрат, подає декларацію про майновий стан і доходи з додатком Ф1 до 1 травня року, що настає за звітним, а у разі отримання інвестиційного прибутку сплачує ПДФО за ставкою 18% та військовий збір 5% до 1 серпня того ж року (п. 170.2 ПКУ).

Інвестиційний прибуток розраховують як різницю між сумою, отриманою від повернення частки, та витратами на її придбання. Якщо витрати більші за отриману суму — виникає інвестиційний збиток; якщо суми рівні — інвестиційний прибуток нульовий, і податки не сплачуються.

Відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ, повернення коштів або майна учаснику, який виходить з товариства, прирівнюється до продажу інвестиційного активу. Придбанням інвестиційного активу вважається внесення платником податку грошей або майна до статутного капіталу підприємства в обмін на корпоративні права.

При виході учасника статутний капітал зменшують на розмір його частки. Про це товариство повідомляє кредиторів у порядку, визначеному статутом. Державний реєстратор одночасно вносить зміни до ЄДР про зменшення статутного капіталу.

У підприємства: Податок на прибуток – доходи і витрати, визнані в бухобліку внаслідок виходу учасника з ТОВ, впливають і на об’єкт оподаткування податком на прибуток через «бухгалтерський» фінансовий результат.

Вартість частки, що підлягає виплаті, має дорівнювати ринковій вартості чистих активів товариства, пропорційно до відсотка участі. Оцінку можна виконати силами бухгалтерії, закріпивши її протоколом загальних зборів. Незалежна експертна оцінка обов’язкова лише у випадку наявності державної чи комунальної частки у статутному капіталі.

Для обґрунтування розрахунку враховують:

ринкову вартість активів ТОВ;
чисті активи та власний капітал;
відсоток участі особи, що виходить;
зобов’язання товариства;
вартість частки як добуток відсотка участі на вартість чистих активів.
За згодою сторін, грошовий розрахунок може бути замінено передачею іншого майна.

Отже, якщо підприємство обгрунтувало, що виплата учасникові має складати 500 тис, а номінальна вакртість частки при внесенні складала також 500 тис, і є підтврджуючий документ, про те, що учасником внесене майно на таку суму (оцінену відповідно до рішення загальних зборів або із залученням експерта) - в такому разі інвестиційний дозід учасника складаєа 500 тис, витрати 500 тис (підтверджені), інвестиційний прибуток відсутній.

У підпрєиства Дебет 452 “Вилучені вклади і паї” -- Кредит 672 “Розрахунки за іншими виплатами”.

Потім Дт401Кт452 (зменшення СК), Дт672 Кт311 (виплата).

Якби відбулося так, що розрахована сума випалти учаснику перевисила б номінальну варітсть йог частки, у підприємства було б два проведення : Дт401Кт452 (на номінальну вартість частки) та Дт441(зменшуємо нерозподілений прибуток) Кт452.

Облік інвестиційного прибутку та сплату податків здійснює безпосередньо учасник, згідно податній деклараціїї. Підприємство у формі №4ДФ відображає суму виплати з ознакою доходу 112, податки не утримує і не сплачує.

Для учасника-нерезидента виплата частки прирівнюється до дивідендів (пп. 57.1¹.6 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ) із відповідним оподаткуванням. Тобто, у разі якщо такий учасник був би нерезидентом, підприємство повинно було б нарахувати та утримати податок на дивіденди та військовий збір.

Раді допомогти, звертайтесь ще!