Інструкція НБУ № 7 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007500-19#Text) щодо правил валютного контролю визначає наступне:

"12. Зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов’язань за договором:

...2) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів. Зміна ціни товару має бути підтверджена Торгово-промисловою палатою або іншим уповноваженим органом (експертною організацією) згідно з правилами чи звичаями країни розташування сторони договору або третьої країни відповідно до умов договору..."

Позиція ДПСУ в подібній ситуації наведена в ІПК від 22.04.2024 р. N 2278/ІПК/99-00-07-05-02 ІПК:

"...У своєму звернені Товариство повідомило, що між ним та нерезидентом було укладено зовнішньоекономічний контракт про придбання імпортного товару. На банківські реквізити зазначені у інвойсах отриманих від нерезидента резидентом було здійснено оплату за товар. Однак постачальник-нерезидент заявив, що грошові кошти не отримав. У ході внутрішнього розслідування Товариством було виявлено незаконне втручання в листування з нерезидентом та підміну банківських реквізитів для оплати. За фактом вчинення шахрайських дій правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати консультацію з таких питань:
1) Який алгоритм подальших дій є правильним для Товариства у даному випадку та як Товариству відповідно до чинного законодавства уникнути відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів?
2) На яку норму пункту 112.8 статті 112 Кодексу або норму інших нормативно-правових актів або судові рішення тощо може посилатися Товариство як на обставину, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення порушення валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи? Якими документами потрібно Товариству підтвердити наявність цих обставин?
3) Що вважається "самостійним повідомленням платником податків про вчинене ним правопорушення" відповідно до підпункту 1121.1.3 пункту 1121.1 статті 1121 Кодексу? Чи потрібно Товариству окремо подавати повідомлення з визнанням факту порушення чи достатньо звернень та відповідей на запити ДПС та її територіальних органів з описом фактичних обставин та не запереченням наявності правопорушення, надісланих раніше?
4) Про які саме інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені Кодексом або Митним кодексом України йдеться у підпункті 112.8.12 пункту 112.8 статті 112 Кодексу та які інші обставини, не передбачені пунктом 1121.1 статті 1121 Кодексу, контролюючий орган може визнати обставини, що пом'якшують відповідальність особи згідно з пунктом 1121.2 статті 1121 Кодексу? Які з них Товариством можуть бути застосовані для звільнення від фінансової відповідальності за вчинені порушення валютного законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи та пом'якшення відповідальності особи?
5) Чи застосовуються положення Кодексу щодо пом'якшення обставин в цілому та зокрема пункт 113.6 статті 113 Кодексу до правопорушень у сфері валютного регулювання? Якщо так, то який розмір штрафу за наявності пом'якшувальних обставин застосовуються при порушенні валютного законодавства?
Звертаємо увагу, що запит не містить достатньої інформації для надання вичерпної відповіді. Таким чином, будь-які висновки щодо порушень податкового і валютного законодавства за здійсненими операціями з імпорту товарів можливо зробити лише під час проведення документальної перевірки та детального вивчення умов суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій, всіх первинних документів та висновків по кримінальному проваджені за їх наявності.
Щодо питань 1, 2, 3.
Відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року N 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (далі - Закон N 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону N 2473.
Згідно з частиною другою статті 3 Закону N 2473 питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду, регулюються виключно Законом N 2473.
Частиною третьою статті 3 Закону N 2473 визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону N 2473.
На час здійснення оплати Товариством граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року N 5 (далі - Постанова N 5), і становили 365 календарних днів.
Частиною п'ятою статті 13 Закону N 2473 визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із статті 13 Закону N 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотків суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону N 2473 у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою статті 13 Закону N 2473, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою статті 13 Закону N 2473, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону N 2473 зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Також частиною сьомою статті 13 Закону N 2473 встановлено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до статті 13 Закону N 2473, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
Водночас перелік випадків, у яких банк завершує валютний нагляд, має право завершувати валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів визначено в Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 2 січня 2019 року N 7 (далі - Інструкція N 7).
...Статтею 13 Закону N 2473 визначено чіткий перелік підстав та документів, які звільняють платника податків від відповідальності у вигляді нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
...У разі надходження до ДПС податкової інформації про порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, територіальний податковий орган направить обов'язковий письмовий запит для надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження..."

Отже, якщо згідно сертифікату про форс-мажор закінчується строк дії обставин непереборної сили, який в ньому вказаний, але кримінальна справа триває, то рекомендуємо отримати ще один сертифікат про форс-мажор (або продовжити дію попереднього сертифікату), оскільки неперборні обставини продовжують для Вас існувати.

Це продовжить зупинення нарахування ЗЕД-пені

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!