Коли ФОП на спрощеній системі подає першу звітність

За другий квартал, якщо є дохід

Відповідно до п. 49.2 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1206 , платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

ДПС в ЗІР, категорія 107.01.07 https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=40641 роз'яснює, що ФОП 3 групи можуть не подавати декларації за відсутності доходів та об'єктів оподаткування за періоди І кварталу, півріччя та 9 місяців поточного року. Якщо платники єдиного податку третьої групи декларували доходи протягом будь-якого кварталу поточного року, то такі доходи знову повинні бути відображені в Декларації за звітний рік без сплати єдиного податку.

Разом із тим, існують суттєві ризики у разі неподання декларації, навіть якщо діяльність не здійснювалась:

Це забезпечить коректний облік строків давності. Строки давності в податковому законодавстві мають важливе значення для підприємців. Розглянемо детальніше, чому подання декларації, навіть «нульової», впливає на облік цих строків.

Згідно зі ст. 102 ПКУ, загальний термін давності для податкових перевірок становить 1095 днів (3 роки) з дня подання декларації. Однак, якщо декларація не була подана взагалі, цей строк не починає відлік.

Тобто:

При поданій декларації:

1. Чітко визначається початок відліку строку давності.
2. Після спливу 1095 днів податкова не може проводити перевірки за цей період.
3. ФОП має документальне підтвердження відсутності діяльності у певному періоді.

При неподаній декларації:

1. Строк давності не починається.
2. Податкова служба зберігає право на перевірку необмежений час.
3. Виникає ризик додаткових перевірок у майбутньому.
4. Складніше довести відсутність діяльності у минулих періодах.

Фактично, відсутність декларації створює «білу пляму» в податковій історії підприємця. Це може призвести до того, що через кілька років, коли документи та обставини вже важко відновити, податкова служба може ініціювати перевірку цього періоду. У такому випадку доведення відсутності господарської діяльності може стати проблематичним.

Таким чином, подання «нульової» декларації - це не просто формальність, а важливий елемент податкової безпеки підприємця, який забезпечує чіткі часові межі можливих перевірок та формує прозору податкову історію.

Подання «нульових» декларацій надає можливість у майбутньому виправити можливі помилки шляхом подання уточнюючої декларації. Це особливо важливо, оскільки дозволяє уникнути штрафу в розмірі 340 гривень, передбаченого пунктом 120.1 ПКУ за несвоєчасне подання звітності. Таким чином, хоча подання квартальної декларації за відсутності діяльності не є обов'язковим, це забезпечує додатковий захист від можливих ризиків та санкцій у майбутньому.

Раді допомогти, звертайтесь ще!