Суперечка з податковими органами щодо цесії боргу та процентів

На нашу думку, якщо проценти за договором були нараховані вже після переведення боргу на Польщу, то їх виплата поядкам мала б оподатковуватись за ставкою 10 %, бо з моменту відступлення права вимоги боргу права на нараховані після цієї дати мають поляки як бенефіціари.

По тим процентам, що були нараховані ще коли борг був перед Кіпром, на нашу думку, треба дивитися - як прописаний договір:

- якщо полякам були передані повністю всі права на тіло + %, то поляки стають бенефіціарами цих процентів також. Те, що вони мають перерахувати на Кіпр - не є виплатою процентів, а є виплатою за договором відступлення боргу. До речі, відступлення могло бути і безоплатним, або з дисконтом, тобток не можна вважати однозначно кіпріотів бенефіціарами в цій ситуації

- якщо за умовами договору поляки є повноважними агентами по отриманню та перерахуванню на Кіпр процентів по позиці, то тільки в цій ситуації можливо застосувати норму п. 103.2 та 103.3 ПКУ (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n2311) щодо застосування норм Коніенції з Кіпром.

Позиція ДПСУ

1) ІПК від 01.05.2025 р. N 2399/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

"У зверненні платник податків повідомив, що у 2011 році було укладено договір позики між Нерезидентом 1 (позикодавець), який зареєстрований у Республіці Кіпр та Товариством (позичальник), відповідно до якого Товариство отримало позику. Даний договір позики був належним чином зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України.
У 2018 році між Товариством, Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2, який зареєстрований в Об'єднаних Арабських Еміратах було укладено договір про відступлення прав вимоги до договору позики, укладеного у 2011 році, відповідно до якого відбулася заміна сторони позикодавця з Нерезидента 1 на Нерезидента 2.
У вересні 2024 року між Товариством, Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3, який зареєстрований у Республіці Сінгапур було укладено договір про відступлення прав вимоги до договору позики, укладеного у 2011 році, відповідно до якого відбулася заміна сторони позикодавця з Нерезидента 2 на Нерезидента 3.
За повідомленням платника податків, відповідні зміни були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України.
У Товариства наявна заборгованість перед Нерезидентом 3 за договором позики, укладеним у 2011 році.
Відповідно до пункту 3 договору позики, укладеного у 2011 році (у редакції додаткової угоди 2024 року) строк дії наданої позики - до 30.06.2025.
Відповідно до пункту 5 договору позики, укладеного у 2011 році (у редакції додаткової угоди 2024 року), зокрема, зазначається: "Проценти нараховуються Позичальником на дату погашення позики, починаючи з дати зарахування суми Позики на рахунок Позичальника, зазначений у пункті 16 Договору, по дату фактичного погашення Позики та виплачуються за один банківський день до закінчення терміну дії Позики".
Товариство повідомило, що планує здійснити виплату всіх нарахованих процентів до 30.06.2025.
...
Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Яку ставку податку на репатріацію повинно використати Товариство при виплаті відсотків на користь Нерезидента 3 у зв'язку із закінченням терміну дії позики за договором позики, укладеним у 2011 році, відповідно до пункту 141.4 статті 141 розділу III Кодексу та положень Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Сінгапур про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, підписаної 26.01.2007, ратифікованої 22.10.2009, яка набула чинності для України 18.12.2009 із змінами, внесеними до неї Протоколом від 16.08.2019, ратифікованим Законом України N 449-IX від 14.01.2020, який набрав чинності для України 04.03.2020 (далі - Угода)?
2. Чи підпадає виплата відсотків на користь Нерезидента 3 у зв'язку із закінченням терміну дії позики за договором позики, укладеним у 2011 році під дію Угоди?
3. Який перелік документів необхідно надати для підтвердження, що Нерезидент 3 є бенефіціарним власником отриманих відсотків та податковим резидентом Республіки Сінгапур?
4. Який перелік документів та в якій формі повинно надати Товариство при здійсненні виплати відсотків на користь Нерезидента 3 у зв'язку із закінченням терміну дії позики за договором позики, укладеним у 2011 році?
Щодо питань 1 - 3
...платник податків при виплаті процентів на користь Нерезидента 3 може застосувати зменшену ставку податку - 10 відсотків від загальної суми процентів, передбачену Угодою(Сінгапур) на час виплати доходу Нерезиденту 3 у разі дотримання відповідних положень Угоди та за наявності у нього документального підтвердження того, що такий нерезидент є одночасно бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу та резидентом Республіки Сінгапур, з якою укладено Угоду, а саме:
- довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом Республіки Сінгапур, виданої компетентним (уповноваженим) органом Республіки Сінгапур, визначеним Угодою за формою, затвердженою згідно із законодавством Республіки Сінгапур, яка вважатиметься належним чином легалізованою для прийняття її в Україні за умови, що вона відповідає вимогам пункту 103.5 статті 103 глави 10 розділу II Кодексу, а саме містить апостиль, передбачений статтею 4 Гаазької Конвенції, перекладена відповідно до законодавства України та нотаріально засвідчена;
- та документів, які підтверджують статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів) (тобто підтвердження, що отримувач (власник) доходу є особою, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом)).
Окремо зазначаємо, що чинне законодавство не встановлює форму єдиного документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, який повинна мати особа на момент виплати..."

2) ІПК від 01.05.2025 р. N 2403/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК:

"У зверненні платник податків повідомив, що між Товариством (позичальник) та Нерезидентом 1 (позикодавець) у 2012 році було укладено договір позики.
У 2020 році між Товариством, Нерезидентом 1 та Нерезидентом 2 було укладено договір відступлення права вимоги, згідно умов якого право вимоги за договором позики, укладеним у 2012 році, перейшло до Нерезидента 2.
У 2023 році між Товариством, Нерезидентом 2 та Нерезидентом 3 було укладено договір відступлення права вимоги, згідно умов якого право вимоги за договором позики, укладеним у 2012 році, перейшло до Нерезидента 3 (є резидентом Естонської Республіки).
На виконання умов договору позики Товариство має намір сплатити кредитору проценти за користування позикою.
Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає в необхідності роз'яснення окремих норм Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Які документи є необхідними та достатніми для підтвердження належності Нерезидента 3 до резидентства Естонської Республіки з метою застосування пункту 2 статті 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, підписаної 10.05.96, ратифікованої Україною 13.09.96, яка набула чинності 24.12.96 (далі - Конвенція)?
2. Чи має право Товариство за вказаних обставин при наявності доданої довідки про резидентство N 8-8.1/1475, виданої 03.01.2025 компетентним органом Естонської Республіки, утримати податок з доходу Нерезидента 3 у вигляді процентів за позикою за ставкою в розмірі 10 відсотків їх суми?
Щодо питань 1 - 2
... платник податків при виплаті процентів на користь Нерезидента 3 може застосувати зменшену ставку податку - 10 відсотків від загальної суми процентів, передбачену Конвенцією на час виплати доходу Нерезиденту 3 у разі дотримання відповідних положень Конвенції та за наявності у нього документального підтвердження того, що такий нерезидент є одночасно бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу та резидентом Естонської Республіки, з якою укладено Конвенцію, а саме:
- довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом Естонської Республіки, виданої компетентним (уповноваженим) органом Естонської Республіки, визначеним Конвенцією за формою, затвердженою згідно із законодавством Естонської Республіки, яка вважатиметься належним чином легалізованою для прийняття її в Україні за умови, що вона відповідає вимогам пункту 103.5 статті 103 глави 10 розділу II Кодексу, а саме містить апостиль, передбачений статтею 4 Гаазької Конвенції, перекладена відповідно до законодавства України та нотаріально засвідчена;
- та документів, які підтверджують статус бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу (зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів) (тобто підтвердження, що отримувач (власник) доходу є особою, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом)).
Окремо зазначаємо, що чинне законодавство не встановлює форму єдиного документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, який повинна мати особа на момент виплати...."

Отже, ДПСУ також вказує, що якщо відбувається відступлення права вимоги боргу з нерезидента на іншого нерезидента, а потім Ви проводите виплату такої заборгованості, то застосовується Конвенція тієї країни, резидент якої є фактичним (бенефіціарним) отримувачем таких доходів.

Тобто, на нашу думку, у Вас в договорах на відступлення права вимоги мало бути прописано що Польща не є бенефіціаром по тій частині відсотків, які були нараховані до дати відступлення права вимоги боргу.

Додатково рекомендуємо отримати ІПК

Раді допомогти, звертайтесь ще!