1. Техніка, яка непридатна підлягає списанню.

2. Потрібно наказом керівника подовжити термін використання.

На практиці для документації операцій з обліку вибуття ОЗ можна використовувати:

- типові форми, затверджені наказом Мінстату від 09.12.1995 р. № 352 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0352202-95#o172 . А саме, форму № ОЗ-3 «Акт списання основних засобів». Зверніть увагу, що Наказ № 352 втратив чинність, але ці форми підприємство може удосконалити та використовувати на свій розсуд;

- типові форми обліку вибуття ОЗ, затверджені наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1336-16#n73 . Це можливо завдяки п. 6 розд. І Порядку складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, затвердженого Наказом № 818: типові форми з обліку та списання ОЗ можуть застосовувати українські юрособи незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності. Зокрема, мовиться про:
Акт списання основних засобів (часткової ліквідації);

- форми обліку, розроблені власноруч підприємством.

Це дозволено за умови, що такі документи містять всі обов’язкові реквізити, встановлені ч. 2 ст. 9 Закону № 996 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155 та п. 2.3. Положення № 88 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#n17.
Завважимо, що п. 2.6 Положення № 88 також передбачено: первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до п. 42 Методрекомендацій № 561 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0561201-03#n153 постійно діюча комісія:

– здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню;

– установлює причини невідповідності критеріям активу;

– визначає осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття ОЗ з експлуатації, вносить пропозиції щодо їх відповідальності;

– визначає можливість продажу (передання) об'єкта іншим підприємствам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані в разі демонтажу, розбирання (ліквідації) основних засобів, установлює їх кількість і вартість;

– складає й підписує акти на списання основних засобів.

У акті на списання комісія зазначає наприклад: доцільно вивести з експлуатації об’єкт ОЗ з наступною ліквідацією внаслідок морального та фізичного зносу, неможливості використання в майбутньому за первісним призначенням .

Керівник видає відповідний наказ про виведення з експлуатації та списання (ліквідацію) об’єкта ОЗ.

Оскільки залишкова вартість дорівнює нулю, то у бухобліку відображаємо:

Дт 13 Кт 10 – списано амортизацію ОЗ;

Дт 976 Кт 631,685 – витрати на ліквідацію ОЗ;

Дт 976 Кт 641/пдв – нараховано ПЗ з ПДВ за п.189.9 ПКУ;

Дт 20 Кт 746 – оприбутковано запчастини, матеріали тощо (придатні для подальшого використання чи продажу;

Ліквідація основних засобів за самостійним рішенням прирівнюється до продажу (постачання товарів) та підпадає під оподаткування за п. 189.9 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4564 . База нарахування ПДВ – звичайна ціна ОЗ, але не нижче його балансової вартості.

У звітному періоді, в якому відбулася ліквідація:

- визначається звичайна (ринкова) ціна ОЗ (ЗЦ);

- порівнюється звичайна ціна та залишкова вартість (ЗВ).

Якщо ЗЦ < ЗВ , то ПДВ нараховується на ЗВ.

Якщо ЗЦ > ЗВ, то за база нарахування ПДВ ЗЦ;

- нараховується ПДВ та включається до податкової декларації з ПДВ того періоду, у якому відбулася ліквідація;

- складається та реєструється до кінця звітного періоду ПН з типом причини “05”, позначкою “Х” (не видається покупцю), умовним ІПН “400000000000”, «Постачальник» та «Отримувач» однакові. Податковий номер «Отримувача» не заповнюється.

Таблична частина накладної заповнюється у стандартному порядку;

- ПДВ нараховується лише один раз –за п. 189.9 ПКУ.

Нараховувати ПДВ за пп. “г” п. 198.5 ПКУ у такому разі не потрібно.

При списанні основного засобу залишкова вартість якого нуль потрібно врахувати, якщо різниця між залишковою вартістю та звичайною ціною стає очевидною, то ризик донарахування ПДВ під час перевірки зростає. Доводити, що і звичайна ціна, і залишкова вартість рівні нулю – не варто.

ДПС посилається на абз. 2 п. 17 НП(С)БО 7 «Основні засоби» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0288-00#o103 : якщо залишкова вартість досягла нуля, то обов’язково визначається ліквідаційна вартість. Тому має бути збільшена залишкова вартість до рівня ліквідаційної вартості й база нарахування ПДВ не може бути нульовою.

Позиція ДПС: нульова залишкова вартість – це ще не привід для відсутності ПДВ при списанні ОЗ/МНМА.

Щодо податку на прибуток, то при ліквідації ОЗ застосовуються податкові різниці, передбачені ст. 138 ПКУ (якщо компанія їх застосовує) :

· фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів (як виробничих так і невиробничих) або нематеріальних активів, визначеної відповідно до НПСБО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

· фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Звісно, якщо компанія не застосовує податкові різниці з податку на прибуток, то для цілей податку на прибуток ця операція врахується за правилами бухобліку.

Більше інформації https://7eminar.ua/news/6690-povernennya-orendovanogo-oz-u-fizosobi-z-polipsennyami-bez-kompensaciyi-buxoblik , https://7eminar.ua/events/3150/6128 та https://7eminar.ua/events/3901/8604 .

Раді допомогти, звертайтесь ще!