Заголовок тимчасово відсутній

Виділяють наступні підстави для списання шин:

• Вичерпано призначений ресурс шини. Шина підлягає списанню, якщо її призначений ресурс досяг свого кінця. Це період, що вимірюється у роках з моменту виготовлення шини, незалежно від її технічного стану. (п. 44 розд. V Правил №549).
• Залишкова висота малюнка протектора досягла мінімальної величини. Коли протектор шини стирається до певної граничної висоти (1,6 мм для легкових авто, 1,0 мм для вантажівок і 2,0 мм для автобусів), шина підлягає заміні. Ця висота вимірюється під час сезонного обслуговування або при кожному знятті–встановленні шин (пп. 31.4.5 Правил №1306).
• Наявність дефектів, що унеможливлюють використання. Якщо на шині виявлено дефекти, які роблять її непридатною до подальшого використання або ремонту, її списують негайно, навіть якщо ресурс ще не вичерпано (п.3.2, п.7.5 Норм №488).
• Досягнення фактичного пробігу. Після того, як шина досягне свого середнього пробігу (вимірюється у кілометрах), потрібно провести огляд і вирішити, чи варто продовжувати її експлуатацію. Це не є обов’язковою підставою для списання – за умови нормального стану шини, її можна використовувати й далі до вичерпання ресурсу або протектора (п 7.2 Норм №488).

Первісна вартість шин визначається, згідно п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси», за купівельною вартістю та фактичними витратами. Коли шини встановлюються на автомобіль, існує кілька підходів до подальшого обліку витрат з їхнього використання.

Консервативний підхід. Шини утримуються на рахунку 207 до вичерпання ресурсу, витрати визнаються лише після списання.

https://7eminar.ua/news/1170-oblik-sin-vid-pridbannya-do-spisannya

Утилізація шин

Закон України від 20.06.2022 №2320-ІХ «Про управління відходами» поділяє відходи на небезпечні та такі, що не є небезпечними. Класифікація здійснюється за Національним переліком відходів та Порядком класифікації відходів, затверджені постановою КМУ від 20.10.2023 №1102, де шини класифікуються як «Відпрацьовані шини» (код 16 01 03) і відносяться до другого класу – відходи, що не є небезпечними.

Є лише два способи позбутися шин:

1. Списати їх у разі досягнення або перевищення експлуатаційних норм – тоді вони набувають статусу відходу (код 16 01 03) і обліковуються на позабалансовому рахунку до передачі. Відходи можна передати / продати тільки спеціалізованому суб'єкту для подальшого оброблення за наявності в нього дозволу.
2. Якщо шини придатні для використання, їх можна продати як інші запаси, а не як відходи – будь-якій особі без наслідків. Спочатку оприбуткувати Дт 209 – Кт 719, а потім продати Дт 361 Кт 712, Дт 712 Кт 643, Дт 943 Кт 209. Передача списаних шин суб'єкту без ліцензії може порушити правила поводження з відходами (ст. 82-5 КУпАП).

Списані шини повинні бути утилізовані за договором із спеціалізованою компанією.

До акумуляторів первісно застосовуємо той самий принцип обліку, що і до шин. Тобто на субрахунку 207 «Запасні частини» відображаємо тільки акумулятори, які придбані для заміни. А вже далі в обліку з акумуляторами трохи простіше. Адже акумулятор (на відміну від шин) не потрібно знімати з автомобіля у зв’язку із сезонними змінами. Він знімається один раз — коли повністю випрацьовує свій робочий ресурс і підлягає заміні. Тож вартість акумулятора-замінника можна списувати на витрати вже безпосередньо при його встановленні на автомобіль

Витрати на заміну акумуляторів у бухобліку відносять до витрат періоду залежно від напряму використання автомобіля. Тобто встановлення акумулятора на автомобіль відображають записом: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 207.

Автомобільні акумулятори належать до небезпечних відходів. За приписами ч. 3 ст. 13 Закону № 2320 пересічні утворювачі або власники відходів зобов’язані забезпечувати зберігання відходів у спосіб, що є безпечним для здоров’я людини та навколишнього природного середовища, та передавати відходи суб’єктам господарювання у сфері управління відходами протягом одного року з моменту їх утворення.

Ця норма поширюється на будь-які відходи, в тому числі й ті, що не є небезпечними, як-от шини. Тобто це, як і раніше, означає, що просто викинути відпрацьовані шини на смітник або закопати в землю ви не маєте права. Якщо ви не здатні забезпечити їх утилізацію або переробку самостійно, ви повинні передати їх для цього відповідному суб’єкту.

До утворювачів та власників небезпечних відходів ст. 27 Закону № 2320 висуває більш суворі вимоги:

• передавати небезпечні відходи, як-от виснажені акумулятори, відпрацьовані моторні масла (оливи) тощо потрібно лише спеціалізованим підприємствам, які мають відповідні дозвіл і ліцензію

При цьому, як і раніше, не потребує отримання ліцензії діяльність з приймання та зберігання відходів, якщо протягом одного року прийняті чи утворені відходи передаються суб’єкту господарювання, який має ліцензію на здійснення комплексу операцій з управління небезпечними відходами (ч. 2 ст. 44 Закону № 2320).

Іншими словами, ця норма дозволяє утворювачу небезпечних відходів зберігати небезпечні відходи протягом року без ліцензії, але до спливу цього строку:

— або передати (продати) такі відходи заготівельній організації, в якої немає відповідної ліцензії, якщо та збиратиме їх (див. визначення терміна «збирання відходів» у п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону № 2320) і протягом року передаватиме спеціалізованій організації, що має таку ліцензію, для подальшого оброблення відходів (відновлення або видалення);

— або навпаки скористатися платними послугами спецорганізації і напряму передати їй накопичені відходи для їх оброблення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!