Заголовок тимчасово відсутній

Так, в означених цілях формально можна орієнтуватися на облікову ставку НБУ.

Податківці свого часу рекомендували під час дисконтування довгострокової кредиторської заборгованості орієнтуватися на середньорічну облікову ставку рефінансування НБУ. Так, у листі від 18.06.2018 р. № 18311/7/99-99-14-03-03-17 - https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1831872-18#Text податківці згадували саме про неї.
Разом з тим Мінфін в інформаційному повідомлення (https://mof.gov.ua/storage/files/%D0%86%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_1.pdf) вказува, що ставки дисконтування можуть бути різними у кожному конкретному випадку.

Ставка дисконтування повинна базуватися на ринковій ставці відсотка, який використовується в операціях з аналогічними активами. При цьому при визначенні ставки дисконтування повинні враховуватися і ризики, властивості конкретній довгостроковій заборгованості.
Також мінфінівці в такому інформповідомленні вказували: "про рівень ринкових ставок у певний період свідчать також статистичні дані банків оприлюднені на офіційному вебсайті Національного банку України".
Отже, для обрання та обґрунтування ставки дисконту можна використати дані грошово-кредитної статистики, яку надає НБУ (https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial#2fs), зокрема:
1) вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України (на сайті НБУ це кредити, надані депозитними корпораціями, крім НБУ);

2) кредити МСП;

3) кредити у розрізі регіонів;

4) інші статично-аналітичні матеріали НБУ (зокрема, й облікова ставка НБУ).

Раді допомогти, звертайтесь ще!