Заголовок тимчасово відсутній

Доброго вечора.Питання щодо різниці прийнятої кількості зерна сої перевізником на складі зберігання та відображення кількості в МД (виникли втрати при транс-і залізн. транспортом).Як показати списання природних втрат при транспортуванні залізничним транспортом і чи буде компенсуюче ПДВ?На розходження кількості в Митній декларації з прийнятою вагою перевізником зі складу зберігання за мінусом природних втрат чи потрібно зареєструвати ПН компенсуючу за ціною контракту з експортером? Який відсоток ПДВ 20 чи 14% на компенсуюче ПДВ, якщо ціну брати договірну при продажу зерна сої (експорт)?Чи можна для складання ПН п.198.5 взяти кількість втрат зерна*на ціну реалізації по договору*14%?

СК

Стефанія, консультант

експерт

20.11.2024 | 21:53

Очікує відповідь

1. Про природні втрати. Безумовно, при списанні втрат в межах природного убутку компенсуючі ПДВ -зобов'язання нараховуватися не повинні, оскільки природний убуток - в межах господарськох діяльності. Але в даному випадку виникає проблема саме з цими межами природного убутку.

ДФСУ в діючій ІПК від 03.11.2017 р. №2502/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначила: якщо підприємством здійснюється списання втрат, що виникли при транспортуванні продукції (зерна), така продукція (зерно) не може бути використана у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, якщо під час придбання продукції (зерна) суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, то підприємство відповідно до п. 198.5 ПКУ повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання, скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну та здійснити нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання такої продукції (зерна).

Щодо використання норм природного убутку продукції (зерна) при транспортуванні такої продукції (зерна) повідомляємо, що порушене питання не належить до компетенції ДФС.

Зверніть увагу на останнє речення: податкова не коментує використання норм природного убутку, не каже ані так ані ні.

Норми природного убутку окремих видів вантажів при перевезеннях автомобільним транспортом затверджені Постановою Держпостачу СРСР від 02.06.1986 р. №63. Ці норми діють і зараз.

А ось норми природного убутку зерна під час перевезення у вагонах-зерновозах, встановлені Постановою Держпостачу СРСР від 18.12.1987 р. №152 наразі не діють (їх скасували згідно з Постановою КМУ від 23.11.2016 р. №1066).

Як я зрозуміла, в вашому випадку перевезення здійснюється залізничним трансопртом.

Звісно, було б можливо самостійно встановити для себе норми убутку при перевезенні зерна залізницею, орієнтуючись на скасовані норми. Чинне українське законодавство не передбачає встановлення норм убутку виключно якимись державними органами. Але податкова має іншу позицію: в ІПК ДФСУ від 29.03.2018 р. №1286/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податкова зазначила, що можливості самостійного визначення суб’єктами господарювання норм природного убутку продукції при розрахунку сум ПДВ ПКУ не передбачено.

Отже, робимо висновок:

1. або ви маєте отримати власну ІПК , щоб підпримєству дозволили застосувати тут норми природного убутку,

2. або на свій власний ризик застосовуєте свої норми (тобто списуєте нестачу зерна на собівартість реалізаціїї (на ДТ902) без нарахування податкових зобов'язань), При списанні в межах норм природного убутку товарів, при придбанні яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та які втратили товарний вигляд, податкові зобов’язання платником податку не нараховуються. Але лише за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню. Така позиція в ІПК від 10.09.2024 №4394/ІПК/99-00-21-03-01 і аналіз в статті на сайті https://7eminar.ua/news/2133-ipk?page=5

3. або списуєте на власні витрати кількість, якої не вистачає, Дт947 Кт28,27, та складаєте компенсуючу зведену податкову накладну.

Отже, якщо ви обираєте обережний третій варіант, виникає питання щодо бази нарахування податкових зобов'язань та ставки.

База ПДВ. У п. 198.5 ПКУ зазначено, що база ПДВ для нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань визначається виходячи з п. 189.1 ПКУ, тобто: (1) за товарами/послугами — виходячи з вартості їх придбання; (2) за необоротними активами — виходячи з балансової (залишкової) вартості необоротних активів на початок періоду неоподатковуваного/негосподарського використання. Таким чином, про контрактну вартість з експортного контракту мова йти не може. Сутність нарахування обов'язань за 198.5 ПКУ - "відмінусувати" отриманий раніше податковий кредит. І скаладються такі податкові накладні в прив'язці до отриманих податкових накладних постачальників. Якщо припустити, що зерно придбано у неплатника ПДВ - ніякі компенсуючі податкові зобов'язання не нараховуються. Якщо припустити, що зерно, яке продається- не є придбаним, а є власною сільгоспродукцією, слід пам'ятати, що потрбіно компенсувати лише «вхідний» податковий кредит. А при виготовленні готової продукції він був не за всіма витратами виробництва. Тому, потрібно орієнтуватися на вартість придбання товарів / послуг / необоротних активів (тільки придбаних «з ПДВ»), що використовувалися при вирощуванні саме цієї кількості продукції. (лист ДФСУ від 06.02.2017 р. № 2103/6/99-99-15-03-02-15).

Ставка. З останнього випливає і висновок - компенсуючі податкові накладні саме компенсують отримані вами податкові накладні посатчальників, отже, за якою ставкою вони були отримані - за такою і складається податкова накладна. Тобто, теоретично можливо, що в одній компенсуючіцй податковій налкадній може бути скомпенсовано податковий кредит і за ставкою 20% і за ставкою 14%, якщо були такі "вхідні" ПН. Зауважте, зл в даному випадку складається податкова накладна із типом 13 (використання у негосподарській діяльності) При цьому слід звернути увагу, що з 01.10.2024 порядок складання такої зведеної ПН змінився. До цієї дати в розділі Б графи 3.1, 3.2, 3.3, 5–9 не заповнювалися. А тепер їх потрібно заповнювати.
Так, п. 16 Порядку № 1307 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0137-16#n24) передбачено, що при складанні ПН з типом причини «13»:
у графі 2 опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця) – окрім дати і номера ПН, на підставі якої було відображено податковий кредит, слід вказати ще й номенклатуру товарів (послуг), як була зазначена у такій ПН;графи 3.1, 3.2.1, 3.3 заповнюються у звичайному порядку;у графі 4 наводиться одиниця виміру, що була зазначена у ПН, на підставі якої було відображено податковий кредит;графи 5–9 заповнюються у звичайному порядку.

Можливо, в питанні було зроблено акцент на експортну контрактну вартість, тому що помилково вважалося, що платник має зробити "умовинй продаж" на безопатне постачання? (тоді дійсно базою мала б бути "звичайна ціна"), Але ж це зовсім іінший випадок: тут маємо потенційне використання у негосподарській діляьності, а не безоплатне постачання. Тому, ми маємо (в гіршому випадку, якщо природні втрати не зможемо застосувати) - тільки скомпенсувати ті податкові накладні, які надійшли у зв'язку з придбанням вами цього зерна у списаній кількості.

Раді допомогти, звертайтесь ще!