Передусім потрібно з’ясувати, чи є у вас операції саме з тим пальним, яке підлягає ліцензуванню. Щодо цього в ст. 1 Закону № 481 та Законі №3817 зазначено, що термін «пальне» вживається в Законі в значенні, наведеному в ПКУ.

Згідно з п.п. 14.1.1411 ПКУ пальне — нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних олив, інші товари, зазначені в п.п. 215.3.4 ПКУ.
Отже, для того щоб визначити, чи підпадає ваше пальне під ліцензування, звірте його з кодами УКТ ЗЕД, зазначеними в п.п. 215.3.4 ПКУ. Якщо коду вашого товару там немає, можете не перейматися.

Згідно із законодавством, ліцензія на зберігання пального потрібна, якщо ви зберігаєте підакцизні товари. Проте, моторні оливи та мастильні матеріали, які використовуються як змазка, а не як пальне, не є підакцизними товарами. Це означає, що для зберігання мастил, які не є підакцизними, ліцензія не потрібна. Проте, якщо у вашого мастила є код УКТ ЗЕД, що підпадає під визначення підакцизних товарів, ліцензія все ж таки може знадобитися. Основні ризики пов’язані з неправильним визначенням чи класифікацією товару. Тому рекомендується отримати індивідуальну податкову консультацію (ІПК) від податкових органів, щоб підтвердити статус вашого товару і переконатися, що ви не порушуєте законодавство.ІПК допоможе уникнути штрафів або інших санкцій, якщо податкові органи мають інше бачення з цього питання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!