Заголовок тимчасово відсутній

Законодавство не забороняє відправити працівника у відрядження з місця його дистанційної роботи.

За визначенням відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням роботодавця на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи працівника. У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає своє робоче місце, яке в законодавстві не обмежене кордонами України (ст 60-2 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571). Якщо в заяві на дистанційну роботу та в наказі зазначена польська адреса, працівника можна направити в відрядження з його робочого місця в Польщі до Франції. При цьому можна відшкодовувати витрати на проїзд і проживання.

Частиною першою ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#n155 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Тобто підтвердженням витрат у відрядженні мають бути оригінали документів, а не їх копії. Тож якщо працівниця не надішле оригінали підтвердних документів, відшкодувати витрати у відрядженні можна тільки з оподаткуванням.

Щодо наказу на відрядження, то його можна надіслати через месенджер. На період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником (ч.2 ст.7 Закону України від 15.03.2022 №2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n27)

Раді допомогти, звертайтесь ще!