Заголовок тимчасово відсутній

Підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. Це передбачено ст. 12 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року № 2694-ХІІ.
Тобто, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я особи з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність.

Щодо питання можливості роботи за займаною посадою роботодавцю слід звернутися до МСЕК, яка встановила інвалідність та винесла такі трудові рекомендації, для додаткових роз’яснень.

Звертаючись до МСЕК з проханням надати висновок щодо відповідності чи невідповідності стану здоров’я працівника, якому встановлено групу інвалідності, займаній посаді чи виконуваній роботі, годиться якомога детальніше описати умови праці, в яких працює цей працівник.

Водночас у зверненні про надання зазначеного вище висновку буде доречним просити МСЕК указати фактори, небезпечні для стану здоров’я працівника-інваліда, або ж конкретизувати, у чому саме полягають обмеження умов його праці.

Отримавши висновок МСЕК про умови та характер праці працівника-інваліда, роботодавець має запропонувати цьому працівникові визначені умови праці або інші посади чи роботи, які за умовами та характером праці відповідатимуть зазначеному висновку, а також професії та кваліфікації працівника.

Згідно зі ст.172 КЗпП у випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладається обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій (довідка до акту огляду МСЕК та індивідуальна програма реабілітації), встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.

Раді допомогти, звертайтесь ще!