Заголовок тимчасово відсутній

На жаль, в питанні не написано, залік яких саме вимог відбувається, а це важливо. Також важливо, чи застосовується касовий метод обліку.

1 Варіант, коли контрагентами було здійснено постачання товарів/послуг, розрахунки за які здійснюються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-686757.html

Якщо компаніями було взаємно поставлено товари чи послуги , отже перша подія за обоама поставками відбулася, та іде залік однорідних грошових вимог, що є другою подією, при цьому не відбувається складання ПН тому що це друга подія для обох постачальників - це для підприємства, який не застосовує касовий метод.

При застосуванні касового методу - Якщо платником податку, який застосовує касовий метод податкового обліку проведено зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами поставки товарів/послуг, то таке зарахування є отриманням інших видів компенсацій вартості поставлених товарів/послуг.

При цьому такий платник податку на дату проведення зарахування зустрічних однорідних вимог визначає податкові зобов’язання за поставленими товарами/послугами та відповідно податковий кредит за отриманими товарами/послугами (за умови дотримання інших норм ПКУ щодо формування податкового кредиту). https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-686757.html

2 Варіант, коли здійснюється зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами поставки товарів, за якими контрагентами було здійснено попередню оплату https://zp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/689827.html

У випадку, якщо умови договору купівлі-продажу не виконані (після здійснення попередньої оплати фактичної поставки товарів/послуг не здійснено), а сторони домовляються про припинення зустрічних однорідних вимог, така операція з метою оподаткування ПДВ прирівнюється до розторгнення угод на постачання таких товарів/послуг.

При цьому такі платники податку зобов'язані скласти один на одного відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, що були складені за фактом отримання авансу за товари/послуги, які не були поставлені. Такі розрахунки коригування підлягають обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 ПКУ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якими нормативними документами

Статтями 620 та 666 Цивільного кодексу України визначено, що у разі якщо умови договору купівлі-продажу не виконані та фактичної поставки товару не здійснено, а сума попередньої оплати не повернута, то покупець вправі вимагати передачі проданої речі або відмовитися від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.

В той же час відповідно до статті 601 ЦКУ зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

День, коли обидві сторони підпишуть акт, є датою взаємозаліку

У ст.602 ЦКУ визначено ряд критеріїв, що не допускають оформлення взаємозаліку. Насамперед це зобов’язання, за якими минув строк позовної давності, та інші випадки, встановлені договором або законом.

Підставою для проведення взаємозаліку заборгованостей може бути заява з однієї сторони (що може бути у довільній формі) або ж двосторонній акт та договір зарахування зустрічних однорідних вимог. Оформлені документи повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, висвітлювати конкретні зобов’язання, що підлягають заліку, відображати суми та дати здійснення операцій.

Раді допомогти, звертайтесь ще!