Облік залежить від того, в якуій формі купується пальне. Це може бути придбання карток, талонів, або без таких - із заправкою транспортних засобів безпосередньо у спеціалізовного постачальника пального (АЗС).А може бути зберігання пального для власних потреб для заправки власного транспорту . в останньому випадку сілд отримати ліцензію на зберігання пального.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального. Звертаємо увагу, що відповідно до Закону № 481 споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального, можуть використовуватися суб’єктом господарювання на праві як власності, так і користування. Також Законом № 481 не встановлено вимог щодо місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для такого зберігання.

Згідно зі ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Також суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Інших винятків щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять. Таким чином,автотранспортне підприємство спочатку поввинно отримати Ліцензію на право зберігання пального (річна плата становить 780 грн); ліцензії видають ГУ ДФС в областях та м. Києві за місцем розташування місць зберігання пальним.

Отже, суб’єкт господарювання, який використовує пальне виключно для потреб власного споживання, вважається особою, що реалізує пальне, за умови, що є розпорядником акцизного складу.

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального або спирту етилового для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
* до акцизного складу;
* до акцизного складу пересувного;
* для власного споживання чи промислової переробки;
* будь-яким іншим особам.

Згідно з п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад – приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема але не виключно:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

придбавши пальне, підприємство зробить запис: Д-т 203 — К-т 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Заправка власного автотранспорту пальним, яке зберігається на підприємстві, є операція Дт203/ТЗ Дт203. Подальше спиання пального відбувається в звичайному порядку на основі обліку його використання - за допомогою подорожніх листів вантажного чи легкового автомоблія, згідно норм, вижначених для кожного транспортного засобу та затверджених розпорядчими документами підприємства. Дт91,92,93,23 Кт203/ТЗ

Якщо мова йде про облік на підприєстві , яке використовує заправку на АЗС та не зберігає пальне -

то для більшості з них заправляє автомобілі підзвітна особа. Оплатити залите у бак пальне можна як готівкою, так і корпоративною платіжною карткою (КПК) через платіжний термінал.

Незалежно від того, розрахувалася підзвітна особа за пальне готівкою чи оплатила за допомогою КПК, вона має підтвердити купівлю чеком реєстратора розрахункових операцій (РРО), що їй видасть оператор АЗС. Реквізити в чеку різнитимуться залежно від способу оплати.

При застосуванні смарт карток слід враховувати, що пальне за такими картками вважається вдже отриманим та оплаченим, і знакзодиться на відповідальному зберіганні у надавача смарт-карток. За цими картками покупець перераховує постачальникові попередню оплату за певну кількість пального за фіксованою ціною, яка надалі не змінюється. Після оплати постачальник передає покупцеві картки (картку) за плату або у безоплатне користування (відповідно до умов договору). Перш ніж видати смарт-картки, постачальник зараховує на їх умовні рахунки відповідну кількість оплаченого пального. Тобто на цю дату пальне переходить у власність покупця. Попередньо оплачене пальне залишається у постачальника на відповідальному зберіганні. Під час заправки на АЗС його передають покупцеві. Отже, таких облік смарт карток ведуть у літрах пального. Буває також випадок грошових смарт-карток. В такому випадку пальтне у власність перезодить бтільки в момент заправки, а облік придбаних смарт-карток ведуть як дебіторської заборгованості. докладніше тут https://storage.7eminar.ua/content/record/2655/Avto_na_pidpryiemstvi_ta_palne.pdf
та в нашому відео https://7eminar.ua/events/2655/4458

Раді допомогти, звертайтесь ще!