Заголовок тимчасово відсутній

Розумію логіку, яку Ви заклали в питання, враховуючи, що директор і засновник одна й та сама людина, дійсно хотілося б, щоб КЕП не перевипускати, щоб не робити додаткових маневрів. Але це так не працює. Адже матимемо зміни до ЄДР щодо звільнення директора та внесення підписантом засновника на підставі рішення цього ж засновника. Це призведе до того, що діючі ключі на директора буде скасовано, а доведеться замовити нові на засновника.

Отже, Ваш засновник може подавати звітність і, на нього потрібно виготовити КЕП.

Спочатку треба звільнити директора, який є засновником, тобто припинити з ним трудові відносини. Інші документальні особливості описую нижче.

Контролюючі органи допускають, що ЗАСНОВНИК МОЖЕ ВИКОНУВАТИ ФУНКЦІЇ З УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ БЕЗ ПЕРЕБУВАННЯ З НИМ У ТРУДОВИХ ВІДНОСИНАХ. Наприклад, Мінсоцполітики в листі від 07.02.2012 р. № 113/13/84-12 зазначало, що форма участі власника (учасників) в управлінні підприємством у випадку, якщо він виконує свої посадові обов’язки без укладання трудового договору, і спосіб винагороди власнику за таку діяльність можуть бути визначені в установчих документах.

Державна фіскальна служба України в ІПК від 01.06.2017 р. № 435/6/99-99-15-02-02-15/ІПК також визнає можливість призначити для здачі звітності особу-підписанта (відомості про яку будуть внесені до Єдиного державного реєстру) без призначення директора за умови, що господарська діяльність не провадиться і на підприємстві відсутні штатні працівники.

Контролери називають дві умови:

- відсутність господарської діяльності;

- відсутність у штаті працівників.

Власнику підприємства надано право здійснювати управління підприємством у будь-який час, якщо це передбачено статутом підприємства чи іншими установчими документами.

Отже, якщо на загальних зборах учасників (або власником) було прийнято рішення тимчасово діяти без директора (у тому числі, якщо підприємство не провадить господарської діяльності або тимчасово її припинило), то для цього потрібно:

🔸 у СТАТУТІ підприємства передбачити положення, згідно з яким управління ним може здійснювати засновник, а також зазначити порядок управління підприємством засновником (без оформлення з ним трудових відносин). Якщо такого положення у статуті немає, слід внести зміни до нього рішенням загальних зборів, оформленим протоколом;

🔸 загальними зборами засновників (або засновником) ухвалити РІШЕННЯ про управління підприємством засновником на підставі статуту та оформити його протоколом.

У протоколі рішення загальних зборів та статуті підприємства обов’язково потрібно вказати, що:

– керівник може діяти від імені підприємства без довіреності;

– із керівником не укладається трудовий договір;

– керівник не отримує винагороди за виконання своїх обов’язків;

🔸ВНЕСТИ ВІДОМОСТІ про засновника, який виконує функції директора, до ЄДРПОУ (реєстратор, нотаріус);

🔸 повідомити податковий орган, у якому підприємство перебуває на обліку. Для цього подається заява за формою № 1-ОПП (додаток 5 до Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588) з позначкою «Зміни»;

🔸 за необхідності переоформити договір на визнання електронних документів та картку із зразками підписів уповноважених осіб в обслуговуючому БАНКУ:

🔸 виготовити новий КЕП на засновника (ЕЦП директора не можна користуватися).

У такому випадку не потрібно видавати наказ (розпорядження) про призначення засновника на посаду директора, робити запис у трудовій книжці, повідомляти територіальні органи податкової служби про початок роботи на посаді директора.

Отже, якщо засновник не перебуває в трудових відносинах із підприємством, йому не потрібно нараховувати заробітну плату та сплачувати з неї єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Водночас засновнику надано право самостійно вести бухгалтерський облік, підписувати фінансову, податкову та іншу звітність (ч. 3 та 4 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV), а власник може підписувати податкову декларацію самостійно (пп. 48.5.1 Податкового кодексу України).

У Порядку заповнення і подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного соцвнеску, затвердженого наказом Мінфіну №4 в редакції наказу Мінфіну №773 (далі – Порядок №4), є дві цікаві норми: - такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платникові податку протягом звітного періоду (п. 1 розд. ІІ);

- якщо платник єдиного соцвнеску у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством – додаток Д1 за відповідний квартал не подається (п. 1 розд. IV).

Ситуація. У суб’єкта господарювання немає найманих працівників (ні за трудовими, ні за цивільно-правовими договорами)

Позиція автора: в цьому випадку суб’єкту господарювання не треба подавати єдину звітність. Адже виконуються обидві норми з невеличким бонусом: він не нараховує і не виплачує фізособам доходів і не має найманих працівників, навіть таких, що перебувають у безоплатних відпустках. Бонусом є те, що в такого СГ немає кадрової інформації для Реєстру застрахованих осіб (про прийняття на роботу, звільнення, назву посади, спецстаж працівників тощо). Тому і потреби подавати пустий Розрахунок немає.

Це повністю відповідає і загальному правилу, встановленому п. 49.2 ПКУ: платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. З цього правила випливає і зворотне: якщо немає об’єктів оподаткування або показників, які треба декларувати, то податкову декларацію можна й не подавати. А єдина «зарплатна» звітність (Розрахунок) з ПДФО, ВЗ та ЄСВ наразі має статус податкової декларації! Раді допомогти, звертайтесь ще