Заголовок тимчасово відсутній

Відповідь на запитання: Ні, без виплати добових працівнику, не обійтися.

Чинне законодавство не встановлює обов’язку приймаючої сторони фінансувати відрядження працівників іншого підприємства. Але й заборони на це законодавство теж не містить. Тому встановити такий обов’язок приймаюча сторона і роботодавець, який спрямовує працівників у відрядження, можуть тільки домовившись між собою. Вважаємо, таку можливість (відрядження за рахунок приймаючої сторони) варто передбачити у внутрішньому положенні про службові відрядження. Лише в цьому випадку Ви зможете спробувати відстояти прийняте рішення при податковій перевірці.

Однак, попри зазначене, згідно з ч. 2 ст. 121 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 саме на роботодавця покладається обов’язок працівникам, які направляються у відрядження, виплачувати:

• добові за час перебування у відрядженні;

• вартість проїзду до місця призначення і назад;

• витрати з найму житлового приміщення в порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Тобто на законодавчому рівні встановлено обов’язок таких виплат саме для роботодавців своїм працівникам. І цей обов’язок не залежить від того, фінансує приймаюча сторона покриття таких витрат відрядженого працівника чи ні.

Тож норма ст. 121 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 щодо виплати суми добових та компенсації витрат на найм житла саме роботодавцем є обов’язком роботодавця незалежно від того, виплачувала щось відрядженим працівникам сторона, що їх приймала, чи ні.

За невиконання цього обов’язку, тобто за невиплату добових, вважаємо, застосують штраф у розмірі однієї мінзарплати відповідно до ст.265 КЗпП (zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08.

Якщо фінансування проїзду, проживання і навіть добових за рахунок приймаючої сторони, при податковій перевірці можуть виникнути негативні наслідки:

• у відрядженого працівника можуть визнати додаткове благо у вигляді вартості безкоштовно наданого (оплаченого) проживання та решта доходів, отриманих не від роботодавця під час відрядження. При цьому обов’язок із утримання ПДФО й військового збору із такого доходу покладається саме на приймаючу сторону, оскільки у цьому випадку вона є податковим агентом;

• сплачені приймаючою стороною суми, якщо вони передбачені договором із роботодавцем відряджених працівників, можуть визнати як частину оплати вартості наданих роботодавцем послуг або виконаних робіт. Адже такі доходи виплачуються не стороннім особам, а працівникам такого підприємства при виконанні ними замовленими приймаючою стороною робіт (наданні послуг), в межах витрат, які повинен був профінансувати сам роботодавець.

Принаймні, ризик настання таких наслідків є навіть у разі зазначення про таку можливість у внутрішньому положенні про відрядження.

Раді допомогти, звертайтесь ще