Податківці пояснили, що відповідно до п. 89.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп. 89.1.1 ПКУ);
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (пп. 89.1.2 ПКУ);
- у випадку, визначеному в п. 100.11 ПКУ (розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу), – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Згідно з п.89.3 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати, як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.
Податківці наголосили, що відмова платника податків від підписання акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Джерело: ДПС