Нові коди NACE 2.1-UA з 2027 року: як бізнесу підготуватися до переходу з КВЕД-2010

Публікація 21 травня 2026 року таблиць відповідності між КВЕД:2010 та NACE 2.1-UA стала першим моментом, коли бізнес зміг побачити, як саме його чинні види діяльності будуть виглядати після переходу на нову систему класифікації. І хоча механізму практичного оновлення кодів наразі ще не існує, уже після появи таблиць стало зрозуміло: для значної частини бізнесу майбутній перехід не обмежиться формальною «автоматичною заміною» кодів. У багатьох випадках підприємствам доведеться самостійно аналізувати свою діяльність, визначати нові коди та готуватися до внесення змін у реєстраційні та податкові дані.

 

NACE 2.1-UA: чи зникає взагалі поняття «КВЕД»

Після аналізу наказів Держстату від 28.10.2025 №191 «Про затвердження Класифікації видів економічної діяльності (NACE 2.1-UA)» (далі – Наказ №191) та від 25.12.2025 №244 «План заходів із упровадження в державну статистичну діяльність із 01 січня 2027 року Класифікації видів економічної діяльності (NACE 2.1-UA)» (далі – Наказ №244) складається враження, що Держстат поступово відмовляється не лише від класифікатора ДК 009:2010, а й від самого підходу, за яким нові коди надалі офіційно називатимуться «КВЕД».

Річ у тім, що Наказом №191 затверджено не «новий КВЕД» і не «КВЕД-2026», а саме «Класифікацію видів економічної діяльності (NACE 2.1-UA)». У самому повідомленні Держстату також прямо зазначено:

що NACE 2.1-UA «згодом замінить державний класифікатор ДК 009:2010».

Тобто нова система вже подається не як чергова редакція КВЕД, а як окрема класифікація, гармонізована з європейською NACE Rev. 2.1.

Цю ж логіку видно і в Плані заходів, затвердженому Наказом №244. У документі Держстат послідовно використовує конструкцію «КВЕД-2010 – NACE 2.1-UA», тобто розмежовує старий український класифікатор і нову систему кодів.

Наприклад:

Окремо передбачено «розроблення таблиць відповідності: КВЕД-2010 – NACE 2.1-UA» та впровадження «подвійного кодування за КВЕД-2010 і NACE 2.1-UA».

Тобто в офіційних документах Держстату вже зараз простежується підхід, за якого КВЕД-2010 розглядається як система, що припиняє існування, а NACE 2.1-UA – як нова самостійна класифікація, а не просто «оновлений КВЕД».

Щодо «подвійного» використання двох класифікаторів – це пункт 12 Наказу №244. Там прямо написано:

«Підготовка інформаційних систем статистичного виробництва ДСС до впровадження NACE 2.1-UA та застосування подвійного кодування за КВЕД-2010 і NACE 2.1-UA».

Тобто:

• старі коди КВЕД-2010 і нові коди NACE 2.1-UA певний час існуватимуть паралельно саме у статистичних інформаційних системах Держстату. Але – не в ЄДРПОУ і не в реєстраційних даних підприємств та підприємців.

Підкреслюємо, що зараз, станом на травень 2026 року немає жодної ані технічної ані законодавчої можливості зареєструвати види діяльності підприємства у вигляді кодів NACE 2.1-UA, або внести зміни через державного реєстратора, додавши чи змінивши свої коди на NACE 2.1-UA. Підприємства продовжують реєструватися із кодами КВЕД-2010, зміни до видів діяльності також вносяться згідно ДК 009:2010.

 

Що насправді регулюють накази Держстату №191 і №244

План заходів, затверджений Наказом №244, фактично є внутрішньою «дорожньою картою» самого Держстату та пов’язаних із ним статистичних систем на період переходу до NACE 2.1-UA. У документі йдеться насамперед про технічну, методологічну та організаційну підготовку державної статистики до нової класифікації, а не про порядок дій бізнесу.

Зокрема, План передбачає:

• розроблення таблиць відповідності між КВЕД-2010 та NACE 2.1-UA;
• підготовку методологічних пояснень;
• адаптацію інформаційних систем;
• оновлення статистичної звітності;
• створення цифрового сервісу для визначення нових кодів;
• перекодування підприємств у статистичних реєстрах;
• застосування подвійного кодування за КВЕД-2010 і NACE 2.1-UA в інформаційних системах статистики.

При цьому майже всі заходи розраховані на 2026-2027 роки, а окремі етапи переходять навіть на 2028 рік.

Наприклад:

Перекодовані види діяльності планується заносити до статистичної частини SBR лише у жовтні 2027 року, а повноцінне проведення державних статистичних спостережень за NACE 2.1-UA передбачене у 2028 році.

Водночас у самому Плані заходів фактично відсутній опис практичних дій для бізнесу:

• немає порядку перереєстрації;
• немає строків подання змін до ЄДР;
• немає механізму оновлення кодів для ФОП і юросіб;
• немає навіть технічного опису, як саме відбуватиметься масовий перехід у державних реєстрах.

Тобто наразі документи Держстату регулюють передусім підготовку самої державної статистичної системи до переходу на NACE 2.1-UA, тоді як практичні правила для бізнесу ще фактично не оприлюднені.

 

Чи буде автоматична заміна кодів у ЄДР

Так, у Плані заходів є пункт про «перекодування підприємств», але якщо уважно проаналізувати сам документ, то мова йде саме про статистичну частину SBR – Statistical Business Register, тобто статистичний бізнес-реєстр Держстату, а не про Єдиний державний реєстр юридичних осіб та ФОП (ЄДР).

Наприклад:

Окремо зазначено:

«Розроблення конверсійних матриць для цілей перекодування підприємств у статистичній частині SBR» та «занесення до статистичної частини SBR даних про перекодовані основний та другорядні види економічної діяльності за NACE 2.1-UA».

Тобто наразі документи Держстату прямо описують автоматичне перекодування саме у статистичних інформаційних системах.

А ось питання внесення або зміни видів економічної діяльності у ЄДР регулюється вже не наказами Держстату, а Законом України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755). Саме Законом №755 передбачено, що відомості про види діяльності включаються до ЄДР під час державної реєстрації та змінюються через проведення реєстраційної дії за заявою заявника.

І тут виникає ключове практичне питання:

Чи дозволяє чинне законодавство автоматично змінити види діяльності в ЄДР без участі самого суб’єкта господарювання?

Станом на зараз прямого механізму такої автоматичної масової зміни законодавство фактично не містить. Принаймні наразі не оприлюднено:

• окремого закону;
• постанови Кабміну;
• змін до порядків ведення ЄДР;
• технічного регламенту Мін’юсту;
• або іншого документа, який би прямо дозволяв автоматичне переприсвоєння кодів діяльності в ЄДР без заяви підприємства чи ФОП.

Саме тому теза Держстату про те, що «для більшості зміни відбудуться автоматично», найімовірніше, наразі стосується саме статистичного перекодування всередині систем Держстату, а не автоматичної зміни кодів у державній реєстрації бізнесу

У самих нормах Закону №755 зараз закладена зовсім інша логіка.

Закон №755 виходить із того, що зміна відомостей про суб’єкта господарювання в ЄДР – це саме реєстраційна дія, яка проводиться за заявницьким принципом. Так, державна реєстрація визначена як, зокрема, «зміна відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі» (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №755). При цьому сам Закон №755 прямо встановлює принцип «державної реєстрації за заявницьким принципом» (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №755), а також передбачає, що внесення відомостей до ЄДР здійснюється «виключно на підставі та відповідно до цього Закону» (п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону №755).

Більше того, у Законі №755 прямо визначено заявників для проведення реєстраційних дій:

• для юросіб – представник юридичної особи,
• для ФОП – фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа (п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №755).

Тобто чинна модель ЄДР побудована саме на поданні заяви та проведенні окремої реєстраційної дії.

Саме тому фраза Держстату про те, що для більшості бізнесу зміни «відбудуться автоматично», наразі виглядає радше як опис статистичного перекодування в межах інформаційних систем органів статистики, а не як уже врегульований механізм автоматичної зміни кодів у ЄДР. У Плані заходів, затвердженому Наказом №244, дійсно згадується перекодування статистичних реєстрів, однак цей документ регулює саме заходи у сфері державної статистики, а не процедуру внесення змін до ЄДР у порядку Закону №755.

Станом на зараз жодного окремого нормативного механізму автоматичної заміни кодів видів діяльності в ЄДР без участі самого суб’єкта господарювання офіційно не оприлюднено. Саме тому після публікації перехідних таблиць 21 травня 2026 року бізнес фактично отримав лише можливість перевірити майбутню відповідність своїх кодів, але не механізм їх практичного оновлення.

 

Чому бізнесу вже зараз варто аналізувати таблиці відповідності

Разом із тим, уже зараз очевидно: хоча механізм практичного оновлення кодів ще не запущений, сам процес переходу на NACE 2.1-UA фактично розпочався. Після публікації 21 травня 2026 року таблиць відповідності бізнес уперше отримав можливість побачити, як саме його чинні КВЕДи співвідносяться з новою класифікацією. А отже – оцінити майбутній масштаб змін для себе ще до появи офіційних процедур перереєстрації.

І саме зараз для бізнесу починається той етап, який можна назвати підготовчим аудитом видів діяльності. Причому стосується це фактично всіх – від ФОП на першій групі до великих компаній із десятками додаткових кодів.

Перш за все варто проаналізувати саму таблицю відповідності. Уже зараз видно, що вона передбачає декілька різних сценаріїв переходу між КВЕД:2010 та NACE 2.1-UA.

 

 

Які варіанти переходу між КВЕД:2010 та NACE 2.1-UA існують

Найпростіший варіант – так званий перехід «1 до 1», коли таблиця показує відсутність змін. Але навіть у таких випадках це далеко не завжди означає повне збереження коду в нинішньому вигляді.

Наприклад:

КВЕД 46.69 «Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням» у таблиці позначений як такий, що має прямий перехід без зміни змісту діяльності. Проте відповідним кодом NACE 2.1-UA для нього визначено вже код 46.64 із тим самим формулюванням діяльності.

Тобто зміст діяльності формально не змінився, але цифровий код класифікації – інший. І це важливий момент, який ставить під сумнів поширену тезу про те, що більшості бізнесу взагалі нічого не доведеться змінювати.

Інший варіант – коли декілька кодів КВЕД:2010 об’єднуються в один новий код NACE 2.1-UA. Є також ситуації, коли навпаки: один чинний КВЕД «розпадається» на декілька окремих нових видів діяльності. У таких випадках підприємству вже доведеться самостійно визначати, який саме код найбільш точно відповідає його фактичній діяльності.

Крім того, таблиця містить і значно складніші варіанти відповідності, коли частини різних старих кодів перерозподіляються між декількома новими кодами NACE 2.1-UA. Тобто фактично змінюється не лише номер, а й сама логіка класифікації діяльності. Саме в таких випадках автоматичне «перекодування» виглядає найбільш проблемним, адже без аналізу реальної діяльності самого бізнесу визначити правильний код інколи просто неможливо.

Тому вже зараз бізнесу варто зробити щонайменше два практичні кроки:

1. Перший – перевірити всі свої чинні КВЕДи за оприлюдненими таблицями відповідності та зрозуміти, до яких саме кодів NACE 2.1-UA вони переходять.
2. Другий – проаналізувати не лише формальний перелік кодів у ЄДР, а й реальну господарську діяльність, яку фактично здійснює компанія або ФОП. Особливо це актуально для бізнесу, який за останні роки змінював напрям роботи, розширював послуги або використовував «умовно схожі» КВЕДи через відсутність точного опису діяльності у старому класифікаторі.

Саме такий внутрішній аудит зараз і є головною практичною дією для бізнесу. Тому що коли держава все ж запустить механізм оновлення кодів, часу на детальний аналіз у багатьох уже може не бути.

Практична порада. Якщо за таблицею відповідності ваш чинний КВЕД:2010 «розподілився» на декілька різних кодів NACE 2.1-UA, це ще не означає, що в майбутньому потрібно буде автоматично реєструвати весь цей перелік нових кодів. У більшості таких випадків доцільно орієнтуватися насамперед на реальну господарську діяльність, яку ви фактично здійснюєте.

Тобто якщо одному чинному КВЕДу в таблиці відповідають, наприклад, три різні коди NACE 2.1-UA, варто проаналізувати, який із них найбільш точно описує саме вашу діяльність. Саме його логічно розглядати як основний кандидат для майбутнього оновлення в першу чергу.

Особливо актуально це для сфер, де нова класифікація значно деталізує діяльність: окремих напрямів торгівлі, сільського господарства, ІТ, інформаційних послуг, логістики, сервісних і професійних послуг. У таких випадках нові коди часто описують уже не загальний вид діяльності, а конкретніші спеціалізації всередині нього.

І навпаки – якщо бізнес фактично не здійснює частину діяльності, яка тепер виділена в окремий код NACE 2.1-UA, потреби реєструвати такий код лише «про всяк випадок» наразі не видно. Саме тому механічне перенесення всіх можливих кодів із таблиці без аналізу реальної діяльності навряд чи буде правильним підходом

 

Для кого перехід буде критичним уже на старті

Разом із тим, практичне значення переходу на NACE 2.1-UA буде різним для різних категорій бізнесу. Для одних це, скоріш за все, стане питанням технічного оновлення даних у майбутньому, а для інших – питанням, яке безпосередньо впливатиме на можливість продовжувати діяльність без ризиків для ліцензій, дозвільних документів або права перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Якщо говорити про підприємства на загальній системі оподаткування, діяльність яких не пов’язана з отриманням спеціальних дозволів чи ліцензій, то саме ця категорія бізнесу, найімовірніше, зможе скористатися майбутнім перехідним періодом у найбільш спокійному режимі. Особливо якщо діяльність компанії не пов’язана з тендерами, державними закупівлями чи специфічними вимогами банків і контрагентів щодо актуальності кодів діяльності.

Хоча навіть серед таких підприємств є категорії, для яких питання оновлення кодів може стати більш терміновим. Передусім це бізнес, який бере участь у тендерах, державних закупівлях, працює з грантовими програмами або проходить комплаєнс-перевірки великих контрагентів. У таких випадках відповідність видів діяльності даним реєстрів часто перевіряється формально й досить прискіпливо.

 

Єдиний податок: де можуть виникнути найбільші ризики

Натомість для ФОПів та юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування питання нових кодів NACE 2.1-UA потенційно матиме значно більше практичне значення.

Річ у тім, що Податковий кодекс України (ПКУ) прямо передбачає внесення до реєстру платників єдиного податку відомостей про види господарської діяльності (пп. 4 п. 299.7 ПКУ) та встановлює обов’язок платника єдиного податку здійснювати діяльність у межах видів діяльності, внесених до такого реєстру. Крім того, у разі здійснення діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, для ФОПів першої – третьої груп застосовуються підвищені ставки єдиного податку (пп. 7 п. 293.4 ПКУ). Тобто для спрощеної системи зв’язок між фактичною діяльністю, ЄДР та податковим реєстром є значно жорсткішим.

Саме тому після фактичного запуску механізму оновлення кодів питання відповідності нових NACE-кодів може стати для спрощенців критично важливим. Адже якщо певний код КВЕД:2010 припинить існування, а натомість у класифікації NACE 2.1-UA діяльність отримає вже інший код, у платників єдиного податку закономірно виникає питання: як саме податковий орган трактуватиме таку невідповідність у реєстрах.

Наразі офіційних роз’яснень із цього приводу фактично немає. Під час звернення до контакт-центру ДПС податкова служба підтверджує, що станом на зараз:

• не встановлено жодних строків для оновлення кодів;
• не реалізовано механізму такого оновлення;
• відсутні офіційні податкові роз’яснення щодо переходу на NACE 2.1-UA.

Однак після появи такого механізму саме платникам єдиного податку, найімовірніше, доведеться діяти найбільш оперативно. Імовірний алгоритм виглядатиме так:

• спочатку – внесення нових кодів діяльності до ЄДР;
• після цього – подання заяви про внесення змін до реєстру платників єдиного податку із зазначенням уже нових кодів NACE 2.1-UA.

 

Ліцензії, дозволи та ПДВ: на що звернути увагу

Окрему групу ризику становлять підприємства та ФОПи, діяльність яких пов’язана з ліцензуванням або отриманням дозвільних документів.

І тут мова йде не лише про акцизні ліцензії. У багатьох сферах наявність відповідного виду діяльності в реєстраційних даних є однією з умов отримання або підтвердження права на провадження діяльності. Це, зокрема:

• медична практика;
• охоронна діяльність;
• окремі види фінансових послуг;
• освітня діяльність;
• торгівля алкогольними напоями;
• інші ліцензовані напрями.

Таким суб’єктам господарювання доцільно вже зараз проаналізувати, який саме код NACE 2.1-UA відповідатиме їхній діяльності після переходу на нову класифікацію.

Водночас для бізнесу на загальній системі оподаткування, який не працює з ліцензіями, тендерами чи спеціальними дозвільними режимами, ситуація наразі виглядає значно спокійнішою. Адже саме по собі зазначення або незазначення певного виду діяльності в ЄДР сьогодні не створює загальної законодавчої заборони на здійснення господарської діяльності. Українське законодавство не містить норми, яка б прямо забороняла суб’єкту господарювання здійснювати діяльність лише через те, що відповідний код не внесений до реєстраційних даних.

Окремо варто враховувати й ризики, пов’язані з адмініструванням ПДВ. Формально чинне законодавство не містить прямої норми, за якою відсутність відповідного виду діяльності в ЄДР сама по собі є підставою для блокування податкових накладних. Механізм зупинення реєстрації ПН/РК регулюється постановою Кабміну від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Водночас податкові органи на практиці нерідко звертають увагу на невідповідність або відсутність видів діяльності як додатковий аргумент для сумнівів у реальності господарських операцій. Особливо це стосується ситуацій, коли платник ПДВ здійснює операції за напрямами, які відсутні в його реєстраційних даних або не узгоджуються з інформацією, поданою до таблиці даних платника ПДВ.

У результаті навіть якщо сама по собі відсутність нового коду NACE 2.1-UA не буде окремою формальною підставою для блокування податкових накладних, вона цілком може ускладнювати процедуру їх подальшого розблокування. Адже під час розгляду пояснень комісії ДПС традиційно аналізують відповідність діяльності платника його реєстраційним даним, наявність матеріально-технічної бази, персоналу, дозвільних документів та загальну логіку здійснення операцій.

Тому платникам ПДВ також доцільно вже зараз проаналізувати свої майбутні коди NACE 2.1-UA та підготуватися до приведення реєстраційних даних у відповідність після появи офіційного механізму оновлення кодів.

 

Як фактично відбуватиметься оновлення кодів

Наразі все це залишається радше підготовкою до майбутнього переходу. Навіть якщо підприємство вже визначило, які саме коди NACE 2.1-UA йому будуть потрібні, провести таку перереєстрацію сьогодні фактично неможливо: нова система ще не запущена, відповідні технічні механізми відсутні, а порядок оновлення кодів офіційно не оприлюднений.

Разом із тим уже зараз можна досить чітко зрозуміти, яким саме шляхом у майбутньому відбуватиметься оновлення видів діяльності.

Для ФОП процедура виглядає відносно простою.

ФОПи традиційно мають три способи внесення змін до видів діяльності:

• подання заяви державному реєстратору;
• проведення реєстраційної дії через нотаріуса, який має повноваження державного реєстратора;
• або самостійне внесення змін через портал «Дія».

Саме для ФОПів портал «Дія» сьогодні є найбільш зручним способом оновлення видів діяльності. Підприємець формує заяву, підписує її КЕП та подає дистанційно без необхідності особистого відвідування державного реєстратора.

Після оновлення даних у ЄДР ФОП-єдинник також подає заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку із зазначенням уже нового переліку видів діяльності.

Для юридичних осіб ситуація виглядає значно складнішою.

Станом на зараз механізм повноцінного внесення змін до відомостей про юридичну особу через портал «Дія» фактично не реалізований. Тому зміна видів діяльності для ТОВ та інших юросіб наразі відбувається переважно:

• через державного реєстратора;
• або через нотаріуса, який здійснює реєстраційні дії.

При цьому для юридичних осіб зміна видів діяльності – це вже не просто подання заяви. Закон №755 передбачає заявницький принцип внесення змін до ЄДР. Тобто зміни проводяться на підставі рішення уповноваженого органу управління юридичної особи – рішення учасника або протоколу загальних зборів.

На практиці це означає необхідність:

• підготовки рішення учасника або протоколу загальних зборів;
• нотаріального посвідчення справжності підписів у більшості випадків;
• подання документів державному реєстратору або нотаріусу.

Винятки законодавство дійсно передбачає, але вони стосуються переважно окремих технічних змін, наприклад зміни інформації для здійснення зв’язку з юридичною особою. Саме тому масове оновлення видів діяльності для ТОВ потенційно може виявитися окремою корпоративною процедурою, а не просто технічним оновленням даних.

Окреме питання – установчі документи юридичної особи.

У більшості сучасних статутів види діяльності вже не зазначаються через конкретні коди КВЕД. Як правило, використовуються загальні текстові формулювання або універсальні конструкції на кшталт «інші види діяльності, не заборонені законом». У такому разі зміни до статуту через перехід на NACE 2.1-UA, найімовірніше, не знадобляться.

Але якщо юридична особа працює на підставі індивідуального статуту старого зразка, в якому прямо зазначені конкретні коди КВЕД 2010, ситуація буде іншою. У такому випадку підприємству потенційно доведеться:

• не лише оновлювати дані в ЄДР;
• а й окремо вносити зміни до статуту.

А це вже окрема реєстраційна дія зі своїм пакетом документів, адміністративним збором та нотаріальними процедурами.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону №755, для внесення змін до відомостей про юридичну особу подаються:

• заява про державну реєстрацію змін;
• примірник оригіналу рішення уповноваженого органу управління юридичної особи або нотаріально засвідчена копія такого рішення;
• установчий документ у новій редакції – якщо зміни вносяться також до статуту;
• документ про сплату адміністративного збору.

Наразі для таких змін використовується форма 2, затверджена наказом Мін’юсту від 18.11.2016 №3268/5.

Практична порада. Через воєнний стан, релокацію бізнесу, перебування учасників компаній за кордоном або інші обставини воєнного часу для багатьох ТОВ питання майбутнього оновлення кодів діяльності може виявитися не технічним, а організаційним.

Особливо якщо для внесення змін буде потрібне оформлення рішення учасника або протоколу загальних зборів із нотаріальним посвідченням підписів

 

Що робити бізнесу вже зараз

Саме тому таким підприємствам доцільно вже зараз продумати, яким чином у майбутньому буде організовано проведення загальних зборів та оформлення документів для державного реєстратора.

На практиці сьогодні існує декілька механізмів вирішення цієї проблеми.

Найпоширеніший варіант – оформлення довіреності на представника в Україні. Засновник, який перебуває за кордоном, може видати довіреність через консульську установу України або через іноземного нотаріуса з подальшою легалізацією чи апостилюванням документа для використання в Україні. Саме такий механізм сьогодні активно використовується для представництва інтересів перед державними органами та нотаріусами.

Крім того, останнім часом МЗС поступово розширює можливості дистанційного оформлення нотаріальних документів через систему «е-Консул». Частину підготовчих дій уже можна здійснювати онлайн, що значно спрощує процедуру для українців за кордоном.

Водночас варто враховувати важливий нюанс: навіть якщо загальні збори фактично проводяться дистанційно або учасники перебувають у різних країнах, практика нотаріального посвідчення підписів в Україні наразі все одно переважно передбачає особисту присутність особи перед консулом або нотаріусом під час посвідчення підпису чи видачі довіреності.

Тому для бізнесу, в якому учасники перебувають за межами України, вже зараз є сенс:

• перевірити положення статуту щодо способу проведення загальних зборів;
• визначити, хто саме зможе представляти інтереси учасників в Україні;
• за потреби підготувати довіреності заздалегідь;
• а також оцінити, чи не стане майбутнє оновлення кодів діяльності окремою складною корпоративною процедурою.

Окрему увагу варто приділити платникам єдиного податку. Саме для них питання своєчасного оновлення кодів діяльності потенційно може стати найбільш чутливим. І не випадково під час звернення до контакт-центру ДПС податкова служба фактично рекомендувала платникам «слідкувати за офіційними повідомленнями ДПС», оскільки жодних окремих роз’яснень щодо механізму переходу наразі ще не оприлюднено.

Для спрощенців проблема полягає в тому, що для них види діяльності – це не просто статистична або реєстраційна інформація. Саме перелік видів діяльності, внесених до реєстру платників єдиного податку, безпосередньо впливає на право застосовувати спрощену систему оподаткування.

Тому після офіційного запуску механізму переходу на NACE 2.1-UA саме платникам єдиного податку доцільно буде оновлювати свої дані одними з перших.

Практично це, найімовірніше, виглядатиме так:

• спочатку вносяться зміни до відомостей про види діяльності в ЄДР;
• після цього подається заява про застосування спрощеної системи оподаткування з позначкою про внесення змін до видів діяльності.

При цьому для ФОПів технічно найзручніше робити це фактично одночасно. Після подання заяви про зміну видів діяльності державному реєстратору або через «Дію» доцільно одразу ж подати і заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.

Якщо ж зміни до реєстру платників єдиного податку не будуть подані одночасно, таку заяву варто подати одразу після проведення державної реєстрації нових видів діяльності в ЄДР.

І хоча наразі жодних строків або санкцій держава ще не встановила, саме платникам єдиного податку навряд чи варто буде відкладати це питання «на потім» після офіційного старту переходу.

Серед категорій суб’єктів, діяльність яких також пов’язана зі спеціальними реєстрами та окремими податковими статусами, відносно спокійною наразі виглядає ситуація для більшості неприбуткових організацій.

Аналіз оприлюднених таблиць відповідності показує, що значна частина кодів у сфері діяльності громадських, професійних, релігійних та політичних організацій переходять до NACE 2.1-UA за принципом «1:1», без зміни змісту діяльності та без поділу на декілька нових кодів.

Наприклад:

Без змін переходять:

• 94.11 «Діяльність організацій промисловців і підприємців»;
• 94.12 «Діяльність професійних громадських організацій»;
• 94.20 «Діяльність професійних спілок»;
• 94.91 «Діяльність релігійних організацій»;
• 94.92 «Діяльність політичних організацій»;
• 94.99 «Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у.».

У таких випадках нова класифікація фактично зберігає як сам зміст діяльності, так і відповідність між старим та новим кодом без складних перехідних комбінацій або «розщеплення» діяльності на декілька різних кодів NACE 2.1-UA.

Саме тому для багатьох неприбуткових організацій перехід на нову систему, найімовірніше, буде значно менш болісним, ніж для бізнесу зі складною структурою діяльності, ліцензуванням або великою кількістю спеціалізованих КВЕДів.

Разом із тим навіть для таких організацій питання повністю автоматичного переходу поки що залишається відкритим. Адже, незважаючи на те, що в окремих випадках зберігаються і цифровий код, і сама назва виду діяльності, формально мова все одно йде вже про іншу систему класифікації – не про КВЕД ДК 009:2010, а про NACE 2.1-UA.

Тобто навіть при повному збігу номера та формулювання діяльності юридично це вже інший класифікатор, запроваджений Наказом №191.

Саме тому наразі не можна однозначно стверджувати, що для таких суб’єктів господарювання або неприбуткових організацій взагалі не знадобиться жодних дій щодо оновлення реєстраційних даних.

Водночас саме для таких випадків логічно було б очікувати від держави максимально спрощений механізм переходу:

• автоматичне підтвердження відповідності;
• спрощене оновлення за заявницьким принципом;
• або окремий технічний механізм без проходження повної процедури внесення змін до ЄДР.

Однак станом на зараз жодного окремого порядку для таких ситуацій офіційно ще не оприлюднено.

 

Висновки

Отже, хоча повноцінний механізм переходу на NACE 2.1-UA ще не запущений, сам старт змін фактично вже відбувся. Після оприлюднення 21 травня 2026 року таблиць відповідності бізнес уперше отримав можливість побачити, як саме його чинні КВЕДи будуть співвідноситися з новою класифікацією. І саме зараз для бізнесу починається підготовчий етап, який у багатьох випадках може виявитися важливішим за саму майбутню перереєстрацію.

Перший крок – це аналіз таблиць відповідності та визначення тих кодів NACE 2.1-UA, які реально відповідатимуть вашій фактичній діяльності після переходу на нову систему. Причому аналізувати варто не лише основний КВЕД, а весь перелік видів діяльності, включаючи додаткові напрямки, ліцензовану діяльність, тендерні напрями та коди, які використовуються у взаємодії з банками, контрагентами й податковими органами.

Другий крок – оцінити власну готовність оперативно провести реєстраційні дії після офіційного запуску механізму переходу. Для юридичних осіб це означає:

• перевірити можливість швидкого зв’язку з учасниками;
• визначити, хто зможе підписувати рішення або протоколи;
• за потреби заздалегідь вирішити питання довіреностей;
• оцінити можливість нотаріального оформлення документів;
• перевірити положення статуту щодо проведення загальних зборів.

Для ФОПів ситуація простіша, але і їм варто заздалегідь подбати про наявність чинного КЕП, доступ до порталу «Дія» та можливість оперативно подати заяви після запуску нового механізму. Особливо це стосується платників єдиного податку, яким додатково потрібно буде контролювати своєчасне внесення змін до реєстру платників ЄП та уважно слідкувати за офіційними повідомленнями ДПС.

Окрему увагу варто приділити ліцензованим видам діяльності. Медичним закладам, освітнім установам, охоронним компаніям, фінансовим установам та іншим ліцензіатам уже зараз доцільно відстежувати позицію своїх органів ліцензування – МОЗ, МОН, НБУ та інших регуляторів – щодо майбутнього переходу на NACE 2.1-UA. Не виключено, що в окремих сферах знадобиться повідомлення про зміну кодів діяльності або навіть внесення змін до ліцензій чи ліцензійних справ.

І нарешті, бізнесу варто подивитися не лише на власні коди, а й на своїх контрагентів. Особливо це стосується сфер, які традиційно є «чутливими» для податкового контролю:

• логістики;
• складського зберігання;
• транспортних послуг;
• посередницьких операцій;
• ІТ та маркетингових послуг;
• аутсорсингових сервісів.

Саме по таких контрагентах податкові органи найчастіше аналізують реальність господарських операцій під час перевірок або розблокування податкових накладних. І якщо після запуску переходу частина контрагентів тривалий час працюватиме зі «старими» або невідповідними кодами діяльності, це потенційно може створювати додаткові питання з боку ДПС уже до ваших власних операцій.

Головне завдання бізнесу зараз – не терміново щось переоформлювати, адже механізму ще не існує, а підготуватися до моменту, коли такий механізм буде офіційно запущений.