Доходи громадян з онлайн-платформ під контролем: ДПС все бачить?!

Онлайн-заробіток в Україні входить у нову правову реальність. Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який кардинально змінює підхід держави до оподаткування доходів із цифрових платформ. У матеріалі наводимо детальний розбір того, що саме змінюється і які наслідки це матиме для кожного, хто заробляє онлайн.

 

Що змінюється: нова система автоматичного контролю

Збудьте про часи, коли онлайн-заробітки можна було не показувати. Нова реальність: податкова отримує інформацію про всі ваші доходи автоматично – і не тільки з України.

Новий законопроєкт від Міністерства фінансів України, який нещодавно з’явився на їхньому сайті запускає систему, яка об’єднує одразу три джерела:

• цифрові платформи (маркетплейси, сервіси послуг, оренди);
• банки;
• податкові органи інших країн.

І всі вони починають обмінюватися між собою інформацією.

Україна приєднується до міжнародної системи обміну даними (DPI), і це означає просту річ: якщо ви заробляєте через онлайн-платформу – про це знає податкова (пп. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України; далі – ПКУ). Навіть якщо платформа іноземна. Навіть якщо гроші приходять не напряму.

Ба більше – тепер визначено чітко:

• хто такий «продавець»;
• хто підлягає контролю;
• які доходи відслідковуються.

Увага! Спойлер: продавці – це майже всі, хто заробляє онлайн (пп. 14.1.286.7 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Особливо складно буде тим, хто надає послуги або виконує роботи. Це стосується, наприклад, лікарів, викладачів, адвокатів, бухгалтерів, інженерів та митців, які продають свої послуги через онлайн-платформу – у такому випадку вони автоматично потрапляють під максимальне податкове навантаження.

 

Хто потрапляє під контроль

Раніше фокус був на ФОПах і компаніях.

Тепер під прицілом будь-яка фізична особа, яка:

• продає товари онлайн;
• здає житло;
• надає послуги;
• працює через платформи.

Навіть якщо це «іноді» або «для себе».

Зміни в проєкті закону стосуються не тільки «збору інформації», а і грошей на рахунках фізичних осіб. Податкова отримує право звертатися до банків і безоплатно отримувати інформацію про рух коштів на рахунках тих, хто заробляє через платформи (пп. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ). Йдеться не про загальні цифри, а про конкретику: коли зайшли гроші, від кого, з яким призначенням платежу і на який рахунок. Фактично – повна картина фінансових потоків.

Це означає, що тепер податкова може не просто бачити дохід із платформи, а перевіряти, чи реально ці гроші зайшли на рахунок і як вони рухалися далі. Будь-яка «розбіжність» між тим, що задекларовано, і тим, що пройшло через банк, стає очевидною.

Паралельно вся комунікація з податковою остаточно переходить в онлайн. Електронний кабінет стає основним каналом: саме туди надходять документи, повідомлення, запити. І важливий нюанс – якщо документ з’явився в кабінеті, вважається, що ви його отримали, навіть якщо не відкривали.

Тобто змінюється сама логіка взаємодії. Менше паперу, менше «не бачив – не знаю», більше автоматичних процесів і зафіксованих дій.

У підсумку система замикається: платформи передають дані про доходи, банки підтверджують рух грошей, а податкова не просто аналізує це, а ще й комунікує з вами в цифровому форматі, де кожен крок має юридичну силу.

 

 

Як працює система: платформи, банки та міжнародний обмін даними

І тут система стає ще жорсткішою – бо під контроль потрапляєте не тільки ви, а й ті, через кого ви заробляєте.

Цифрові платформи, особливо якщо це іноземні сервіси, тепер зобов’язані вести детальний облік усіх продажів і доходів користувачів. Тобто ваші операції фіксуються не «десь у системі», а в офіційній звітності, яка може бути передана податковим органам.

Далі більше – навіть нерезиденти не випадають із цієї гри. Якщо платформа працює з українцями або на українському ринку, вона автоматично потрапляє під контроль (п. 58.6 ст. 58 прим. 1 ПКУ). Вона повинна або звітувати, або пояснювати, чому цього не робить. А якщо ні? Тоді податкова може діяти через інші країни, надсилаючи офіційні повідомлення через міжнародні канали.

Тобто більше не існує «закордонних платформ, які нічого не передають». Якщо сервіс працює з українськими доходами – інформація про це рано чи пізно з’явиться у податкової.

Окремий рівень контролю – це банки і фінансові установи. Вони тепер не просто відкривають рахунки, а зобов’язані одразу повідомляти податкову про відкриття або закриття рахунків і навіть електронних гаманців. Причому це стосується і звичайних фізосіб, якщо вони заробляють через онлайн-платформи.

Тобто будь-який новий рахунок, під який заходять «онлайн-доходи», автоматично стає видимим.

Далі – перевірки. Податкова отримує окремі підстави для контролю саме платформи і їхніх користувачів. Якщо платформа не подає звіти, затримує їх або подає з помилками – це вже причина для перевірки. Якщо дані не сходяться, або інша країна передає інформацію про невідповідності – це теж сигнал для втручання.

І що важливо – строки контролю значно довші. Податкова може перевіряти такі питання роками після звітного періоду. А якщо звіт взагалі не поданий – строків фактично немає.

Ну і фінальна деталь, яка показує серйозність намірів: штрафи. Наприклад, якщо платформа навіть не стала на облік – штраф одразу прив’язаний до мінімальної зарплати і є відчутним. І це лише базовий рівень санкцій.

У підсумку ми бачимо повністю замкнену систему: платформи звітують, банки сигналізують про рахунки, податкова звіряє дані, отримує інформацію з-за кордону і має інструменти, щоб реагувати – як на рівні України, так і через міжнародну взаємодію.

І головне – з цієї системи вже складно «випасти». Якщо ви заробляєте через платформу, ви в ній автоматично.

 

Штрафи: скільки коштує гратися з вогнем

У Законопроєкті також є окрема стаття про штрафи, і вона дуже показова: держава не просто хоче отримувати дані – вона робить так, щоб їх гарантовано подавали (ст. 118 прим. 2 ПКУ).

Якщо платформа не подає звіт про доходи продавців – штраф одразу величезний: фактично сотні тисяч гривень (бо це 100 мінімальних зарплат). На сьогодні це фактично 864 700 грн.

І важливо: навіть після штрафу звіт все одно доведеться подати. Тобто «заплатив і забув» не працює.

Якщо звіт подали із запізненням – штраф нараховується за кожен день прострочки. Якщо ж у звіті помилки або неповні дані – штраф уже рахується не загалом, а за кожного продавця окремо. Тобто чим більше людей працює через платформу, тим дорожче обходиться будь-яка неточність.

А якщо платформа свідомо «не помітила» когось із продавців або не включила його в звіт – штраф ще жорсткіший: відсоток від доходу цього продавця.

Але відповідальність перекладають не лише на платформи. Сам продавець теж більше не «в тіні». Якщо він не надає свої дані платформі або ігнорує запити – отримує окремий штраф. І знову ж таки: це не звільняє його від обов’язку ці дані надати.

Ще один важливий момент – контроль не обмежується тільки звітністю. Платформи зобов’язані зберігати всю інформацію про продавців і операції, а у разі проблем – можуть навіть обмежити доступ до платформи або призупинити виплати. Інакше – штрафи знову.

По суті, формується замкнута система контролю:

• платформа збирає дані про продавця;
• якщо продавець не дає дані – його штрафують;
• якщо платформа не передає дані – штрафують платформу;
• якщо дані неправильні – штрафують знову.

І ключове – ця система працює не локально, а в міжнародному масштабі.

Далі найважливіше, як саме будуть оподатковувати ці доходи.

 

Як оподатковуються доходи з платформ

Фактично вводиться новий окремий вид доходу: дохід з цифрових платформ. І він більше не «розчиняється» серед інших заробітків – його виділяють в окрему категорію і рахують окремо. Це означає, що податкова чітко бачить: ось зарплата, ось інші доходи, а ось – конкретно ваш заробіток з OLX, Uber, Upwork чи оренди через Airbnb.

І дуже важливий момент: оподатковується не «чистий дохід», а вся сума, яку ви отримали (п. 164.1 ст. 164 ПКУ). Без мінусів на комісії платформи, витрати чи інші відрахування. Тобто якщо платформа забрала свою комісію – для податкової це не має значення, вона дивиться на загальну суму, яка вам нарахована. Тобто, заробили 1000 грн – отримали 800 грн. Але для податкової ваш дохід – 1000 грн.

Податкові ставки виглядають наступним чином: якщо працюєш «в білу» і рахунок стоїть на обліку, то до доходу в межах 7,2 млн грн застосовується пільгова ставка – 5% ПДФО плюс 5% військового збору. Якщо ж цей ліміт перевищуєш, далі вже включається стандартне навантаження – 18% ПДФО і 5% військового збору.

Але є критичний момент: якщо рахунок взагалі не поставлено на облік у ДПС, то жодних пільг – одразу 18% плюс 5% із першої гривні доходу

Далі – ще цікавіше. Податки за вас у більшості випадків буде платити не ви, а сама платформа (п. 178.4 ст. 178 прим. 1 ПКУ). Вона стає податковим агентом: нарахувала вам дохід – одразу утримала податок і перерахувала його в бюджет. Тобто модель максимально схожа на зарплату, тільки роботодавцем виступає платформа.

Але тут є нюанс, який сильно впливатиме на суму податків.

Якщо ви граєте за правилами – відкрили окремий рахунок, повідомили платформу, працюєте прозоро – тоді застосовується пільгова ставка. Якщо ж ні – автоматично включається загальна, значно вища ставка. Тобто система прямо мотивує «вийти в білу».

Ще один важливий поріг – 2000 євро на рік. Якщо ви продаєте товари через платформу і не перевищуєте цю суму – податок може взагалі не виникати. Але як тільки перевищили – оподатковується вже сума понад цей ліміт (ст. 178 прим. 1 ПКУ).

І тут з’являється критичний момент: якщо ви працюєте через кілька платформ одночасно, тобто 2 чи більше, вони між собою цей ліміт не «бачать». Тому контроль переходить до вас – потрібно подати річну декларацію і самостійно доплатити податок із перевищення. Тобто, подається річна декларація, якщо дохід понад 2000 євро і операції здійснювались через 2+ платформи.

Система в Законопроєкті виглядає так, що платформа утримує податки автоматично, але за загальним обсягом доходу слідкує вже сам платник.

Ще один сильний сигнал – обмеження для тих, хто хоче користуватися цією «спрощеною моделлю». Вона працює тільки якщо:

• ви не ФОП;
• не маєте працівників;
• не перевищуєте річний ліміт доходу;
• працюєте через банківський рахунок.

Фактично держава створює окремий режим для «мікропідприємців» – людей, які заробляють через платформи, але ще не стали класичним бізнесом.

І тут головна зміна в тому, що платформи більше не просто «дають дохід», вони стають частиною податкової системи.

А для фізичної особи це означає дуже просту річ, що заробляти «трохи в інтернеті й ніяк це не оформлювати» більше не вийде, тому що податок або утримає платформа, або донарахує податкова, або доведеться задекларувати самому Податкова реформа онлайн-доходів замикається в логічну систему:

дані збираються → передаються → перевіряються → автоматично оподатковуються.

І далі закон робить дуже важливий крок – він не просто дає «пільгову модель», а чітко прописує: як тільки ти виходиш за правила – ти її миттєво втрачаєш.

І це, по суті, ключова логіка всієї системи.

 

Пільгова ставка: умови та ризики її втрати

Пільгова ставка 5% ПДФО плюс 5% військового збору – це не «назавжди». Це умовний бонус за прозорість і дисципліну. Порушив правила – автоматично вилітаєш у загальну систему оподаткування, де податки значно вищі. Наприклад, якщо почав працювати не через той рахунок, не повідомив платформу або порушив базові умови – право на пільгову ставку зникає вже з наступного місяця. Без «перехідних періодів» і без попереджень.

Якщо зареєструвався як ФОП – теж автоматично виходиш із цієї моделі. Тобто держава чітко розділяє: або ти «платформенний продавець-фізособа», або ти бізнес. Поєднати не вийде.

Ще один показовий момент – контроль через банківські рахунки. Якщо закрив свій спеціальний рахунок і не відкрив новий – система це побачить, і ти втрачаєш право на пільгову ставку. Тобто навіть технічні речі тут мають податкові наслідки.

А якщо порушення знаходить податкова під час перевірки – це взагалі найжорсткіший сценарій: ти не просто втрачаєш пільгу, а ще й довго не зможеш її повернути. Після втрати пільгової ставки всі доходи за цей період потрібно перерахувати вже за загальними правилами одразу 18% ПДФО плюс 5% військового збору.

Це означає, що система працює «заднім числом». Спочатку ти отримуєш дохід за нижчою ставкою, але якщо щось порушив – тобі донарахують як за вищою.

Повернутися назад у пільговий режим можна, але не одразу. У більшості випадків – тільки після того, як ти виправив порушення і пройшов певний «карантинний» період. А іноді – лише з наступного року.

Ще один важливий нюанс – якщо ти маєш інші доходи (наприклад, зарплату або класичний бізнес), вони живуть окремо. Доходи з онлайн-платформ не «змішуються» з ними, а рахуються як окрема історія. Це ще раз підкреслює: держава створює новий тип платника – «людина з платформ».

 

Коли це запрацює

Основні вимоги Законопроєкту, які стосуються оподаткування онлайн-платформ почнуть діяти з 1 січня 2027 року (п. 53 прим. 2 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ), за винятком окремого п. 347.2 ст. 347 щодо реєстрації операторів платформ – він запрацює раніше, з 1 листопада 2026 року.

Першим звітним періодом визначено весь 2027 рік – з 1 січня по 31 грудня. До цієї дати всі підзвітні та виключені оператори платформ повинні стати на облік у податкових органах.

Звіт за цей перший період подаватиметься вже у 2028 році, і граничний строк його подання встановить фінансовий регулятор, але він точно не буде раніше 31 січня 2028 року.

 

Висновки

1. Головний висновок простий, але дуже відчутний для всіх, хто заробляє онлайн: цей законопроєкт фактично запускає нову систему – повністю прозорий онлайн-заробіток.
2. Цифрові платформи передають інформацію про ваші доходи податковій, банки підтверджують реальний рух грошей, а країни обмінюються цими даними між собою. У результаті формується повна картина з різних джерел одночасно.
3. Податкова більше не орієнтується лише на звітність. Вона бачить фактичні доходи – такими, якими вони є насправді. Для фізосіб питання не в тому, «показувати чи ні»,
4. а в тому – як зробити це правильно і не переплатити. Адже, будь-яка помилка у рахунках або порушення правил автоматично переводить фізособу на вищі ставки податків і під контроль.
5. З’являються додаткові бюрократичні вимоги: потрібно мати поточний рахунок, повідомляти операторів платформ, вести точний облік – для деяких це може бути складно.

 

Читайте більше:

Мінфін пропонує нові підходи до оподаткування доходів онлайн-продавців

ПДВ для ФОП з 2027: автореєстрація і перехідні правила

Новий проєкт Закону: онлайн-доходи, ПДВ для ФОП, військзбір назавжди

Ключові законодавчі зміни у квітні 2026 року

Податки на азартні ігри можуть змінити: що пропонує Мінцифри

Законопроєкт про розкриття рахунків для держорганів на порядку денному у Комітета

Реєстр усіх рахунків і сейфів та посилення фінмоніторингу: Комітет розглядає законопроєкт

До 34 тис. грн штрафу: посилення відповідальності за незаконний обіг підакцизної продукції