ДОСТУП ДО ПЕРЕГЛЯДУ НЕ НАДАНОСлухати чи завантажити аудіозапис
Додаткові матеріали
Текстове розшифрування відео
Відображення будівельної діяльності в бухгалтерському обліку характеризується високим рівнем ризику та значною складністю. Для запобігання критичним помилкам необхідно детально аналізувати специфіку господарських операцій, враховувати судову практику та особливості договірних відносин.
Розмежування твердої та динамічної ціни контракту
У будівельній діяльності, як при роботі з державними замовленнями (за тендерами з оплатою за рахунок бюджетних коштів), так і в комерційній сфері, застосовуються два основні види договірних цін. Ризики для сторін контракту суттєво відрізняються залежно від обраного варіанта фіксації вартості.
Тверда ціна контракту є остаточною сумою, яка гарантує підряднику оплату конкретної зафіксованої вартості, а замовнику — відсутність додаткових витрат. В основі твердої ціни лежить твердий кошторис, складений відповідно до Державних будівельних норм (ДБН). Він базується на галузевих нормах витрат матеріалів, нормогодинах працівників та стандартах роботи техніки, а не на внутрішніх калькуляціях підприємства.
Коригування твердої ціни контракту відбувається у виключних випадках за згодою обох сторін, якщо це прямо передбачено договором. На практиці така потреба виникає у разі виявлення додаткових або прихованих обсягів робіт, які неможливо було передбачити на початковому етапі. Прикладом є будівництво сільських медичних амбулаторій, коли під час підключення комунікацій до існуючих колекторів виникає технічна необхідність у проведенні незапланованих робіт, без яких об'єкт неможливо ввести в експлуатацію. У такому разі ціна основного контракту залишається незмінною, але до договору підписуються додаткові угоди та додаткові кошториси.
Динамічна ціна контракту є приблизним кошторисом (договірною ціною), який може коригуватися безпосередньо під час виконання робіт чи надання послуг. Договір із динамічною ціною є гнучким, у ньому обов'язково прописується порядок, строки, підстави та відповідальні особи для внесення змін, а також механізм перерахунку. Такий формат дозволяє підряднику оперативно реагувати на подорожчання ресурсів або зміну обсягів робіт.
Специфіка розподілу ризиків між сторонами
При укладанні договору з твердою ціною основні фінансові ризики покладаються на підрядника (виконавця). Він самостійно покриває всі витрати у разі подорожчання матеріалів або збільшення трудомісткості робіт. Водночас підрядник отримує додатковий прибуток, якщо фактичні витрати виявляться нижчими за кошторисні. Оскільки кошторисні ціни формуються за середньогалузевими ринковими показниками, підрядник може отримати вигоду завдяки гуртовим знижкам на матеріали або оптимізації процесів, що не передбачено стандартним кошторисом.
При динамічній ціні фінансові ризики є вищими для замовника. Він не має остаточної вартості об'єкта та не може чітко спрогнозувати кінцевий обсяг фінансування (зокрема, за бюджетними статтями) на ремонт чи будівництво.
Ризики підрядника при виконанні твердих контрактів
Основним ризиком при роботі з твердими цінами є неправильне визначення дати визнання доходу. Великі об'єкти будівництва зводяться поетапно (залиття фундаменту, мурування стін, монтаж водопостачання та каналізації, влаштування даху, встановлення вікон, внутрішнє оздоблення). Кінцевий кошторис містить окремі поетапні складові.
Підрядник не може відтерміновувати визнання доходу до моменту повного введення всього об'єкта в експлуатацію. Бухгалтер має чітко визначати контрольну точку для фіксації етапів. Такою точкою є журнал виконаних робіт, який веде виконавець робіт (виконроб) по кожній дільниці чи об'єкту. Якщо бетонна подушка (фундамент) залита і підрядник приступив до мурування стін, у журналі фіксується факт завершення етапу. Відповідно, акт за першим етапом має бути закритий, а дохід — визнаний в обліку. Несвоєчасне підписання актів через вагання керівництва призводить до розбіжностей із контролюючими органами щодо періоду визнання доходу.
У період інфляції тверда ціна контракту вимагає від підрядника швидкого та ефективного розпорядження отриманими авансами. У договорах часто передбачається авансування в розмірі 30–40% або до 70% від вартості, або ж оплата здійснюється одразу після закриття першого акта. Іноді під такі контракти вимагається відкриття рахунку в органах Державної казначейської служби України. Повільні темпи закупівлі матеріалів в умовах постійного зростання цін негативно впливають на кінцевий фінансовий результат підрядника, перетворюючи проект на збитковий.
Крім того, твердий кошторис жорстко нормує витрати. Якщо в кошторисі закладено використання послуг екскаватора, а фактично залучено субпідрядника з трактором для виконання аналогічного обсягу робіт, підприємство зобов'язане підготувати офіційне технічне обґрунтування. За його відсутності під час перевірки виникнуть питання щодо відповідності та правомірності понесених витрат.
Ризики підрядника при виконанні динамічних контрактів
Головним ризиком для динамічних цін є визнання додаткового доходу не в тому звітному періоді через несвоєчасне документальне оформлення зміни цін. В умовах тривалого інфляційного процесу вартість будівельних матеріалів (наприклад, для фасадних робіт, утеплення мінеральною ватою чи пінополістирольними плитами) суттєво зростає з тижня на тиждень. На великих обсягах будівництва коливання цін є критичним.
Підрядник зобов'язаний своєчасно повідомити замовника про подорожчання, обґрунтувати та внести відповідні зміни до кошторису. Підставами для коригування ціни на 10% є:
- офіційні листи від постачальників про підвищення цін;
- ринкові довідки;
- копії вхідних первинних документів (накладних).
Замовники (у 100% випадків при роботі з державними замовленнями за бюджетні кошти) мають зафіксоване в договорі право вимагати від підрядника копії накладних на придбані матеріали. Проста зміна ціни у вихідній видатковій накладній без оформлення повного ланцюжка документів (зміни до договору, додаткова угода, оновлений кошторис) є безпідставною. Оскільки кошторис виступає законодавчою нормою, витрати замовника за актами можуть бути визнані необґрунтованими через відсутність підтвердження норми витрат за кількістю та вартістю.
При динамічних договорах діє суворе правило послідовності дій: спочатку відбувається зміна ринкової ціни матеріалу, далі оформлюється зміна кошторису, укладається додаткова угода і лише після цього складається акт виконаних робіт із новими показниками. Також обов'язковою є відповідність фактично витрачених і затабельованих людиногодин працівників та годин роботи техніки тим показникам, які закладаються в акти виконаних робіт. Динамічний контракт має повністю повторювати фактичний перебіг процесів у бухгалтерському обліку підрядника.
Особливості перевірок державних замовлень та тендерів
Контракти з динамічною ціною та використанням бюджетних коштів підлягають суцільній перевірці до копійки. Окрім Державної податкової служби України, перевірку підрядника у межах зустрічної звірки здійснює Державна аудиторська служба України.
Держаудитслужба жорстко контролює фактичне підтвердження витрат бюджету. Будь-які невідповідності (наприклад, заміна найменування техніки в акті порівняно з кошторисом або неправильний розподіл витрат) кваліфікуються як невиправдане завищення цін. Претензії та фінансові санкції спочатку пред'являються замовнику, який згодом у судовому порядку заявляє регресну вимогу до підрядника для відшкодування завданих бюджету збитків.
Під час перевірок детально аналізуються:
- Загальновиробничі витрати: правомірність їхнього включення та точність розподілу між об'єктами.
- Адміністративні витрати: обґрунтованість віднесення на конкретний контракт та відповідність сумам, закладеним у кошторисі.
- Реальність операцій: замовники та ревізори вимагають копії накладних на матеріали та акти з субпідрядними організаціями для підтвердження фактичного виконання робіт.
Тендерні договори перевіряються за двома самостійними напрямами:
- Дотримання тендерних вимог (відповідність штату кваліфікованого персоналу, наявність власної чи орендованої техніки, наявність договорів позички або користування обладнанням, наявність підрядних організацій).
- Дотримання податкового та бюджетного законодавства (перевірки ДПС та Держаудитслужби).
Інструменти оптимізації роботи бухгалтера
Для зниження ризиків та автоматизації обліку на підприємстві необхідно впроваджувати такі інструменти:
- Деталізована аналітика: Організація обліку на рахунку 23 за кожним конкретним договором та за окремими етапами виконання робіт. Прямі витрати мають чітко відноситися на відповідний об'єкт калькулювання, а загальновиробничі витрати — розподілятися за визначеною стабільною базою.
- Синхронізація дат: Забезпечення суворої відповідності між датами фактичного виконання робіт у журналі за формою КБ-6 та датами підписання актів виконаних робіт (наприклад, форми КБ-2в). Ситуація, коли в журналі КБ-6 роботи зафіксовані в березні, а акт підписується і проводиться в червні, є безпідставною і тягне за собою штрафні санкції (особливо для підприємств із річним доходом понад 40 000 000 гривень, які коригують фінансовий результат на податкові різниці).
- Контроль за першою подією: При роботі з бюджетними коштами першою подією майже завжди виступає підписання акта виконаних робіт, оскільки попереднє авансування з бюджету застосовується рідше, ніж у комерційних контрактах.
Звірка відомостей запасів: Проведення обов'язкового зіставлення відомості запасів, що додається до акта форми КБ-2в, із видатковими накладними, вимогами-накладними та лімітно-забірними картками. Це дозволяє контролювати дотримання норм витрат сировини та ідентичність найменувань матеріалів у технічній документації та бухгалтерському обліку.
5(6)
Урок 1. Тверді та динамічні контракти: ключові ризики та практичні рішення
Тетяна Крупа
5(6)
5(6)
Урок 2. Облік будівельних матеріалів: де виникають основні складнощі
Тетяна Крупа
5(6)
5(5)
Урок 3. Понаднормові витрати: податкові ризики у будівництві
Тетяна Крупа
5(5)
5(4)
Урок 4. Незавершене будівництво: проблемні питання обліку
Тетяна Крупа
5(4)
5(4)
Урок 5. Субпідрядники у будівництві: критичні ризики та типові помилки
Тетяна Крупа
5(4)
5(4)
Урок 6. Нереальність господарських операцій: розбір реальних ситуацій
Тетяна Крупа
5(4)
5(5)
Урок 7. ПДВ-зобов’язання у будівництві: основні ризики та спірні питання
Тетяна Крупа
5(5)
5(4)
Урок 8. Умовне донарахування та розподіл вхідного ПДВ: практичні аспекти обліку
Тетяна Крупа
5(4)
0(0)
Сторінка після екзамену
0(0)
Рейтинг успішності студентів курсу
та ваші персональні бали
Звертаємо Вашу увагу!
В даному модулі не передбачено тестування та домашнього завдання!
Нижче ви можете залишити запитання за темами бонусного модуля. Експерт відповість письмово
Відповідь на запитання ви отримаєте протягом 3 робочих днів
12863
Коментарів поки немає
Почніть розмову…


