Що очікувати у січні 2026 року

Податкові зміни Закону №4698: ПДВ пільги, заборона охоронної діяльності на ЄП, та інші новації

24 грудня Президент підписав Закон України від 03.12.2025 №4698-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств у 2026 році та перенесення строків введення в дію Електронної системи обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Закон №4698-IX). Закон набрав чинності з дня, наступного після дня його опублікування. Оскільки публікація з’явилася в «Голосі України» 25 грудня 2025 року, ключові положення закону набрали чинності вже з 26 грудня.

Отже, законодавство на 2026 рік зазнало помітних оновлень: зміни торкнулися бізнесу, громадян та окремих галузей. Одним із ключових рішень стало відтермінування запуску електронної акцизної марки – її впровадження перенесено на 1 листопада 2026 року, що дає учасникам ринку більше часу для технічної та організаційної підготовки.

Фінансові установи отримали право на списання боргів фізичних осіб, а для платників єдиного податку 1–3 груп з 1 січня 2026 року вводиться заборона на здійснення охоронної діяльності. Водночас оборонні товари звільняються від ПДВ без нарахування умовних податкових зобов’язань, хоча пільга з ПДВ на транспорт із електродвигунами буде скасована з цієї ж дати.

Подовжено терміни окремих податкових пільг: імпорт обладнання для енергетичної сфери звільнятиметься від ПДВ до 1 січня 2029 року, а ввезення товарів оборонного призначення – до 1 січня 2027 року. Для банків у 2026 році встановлюється підвищена ставка податку на прибуток у розмірі 50%.

Також уточнено порядок обчислення податку на нерухомість: майно, що перебуває на тимчасово окупованих територіях, не враховуватиметься при визначенні бази оподаткування. Додатково оновлено вимоги для участі у Клубі білого бізнесу – передбачено більш чіткі критерії відповідності, за якими юрособи та ФОП можуть бути віднесені до Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. У 2026 році податкові органи зможуть проводити перевірки платників, щодо яких до дня оприлюднення Переліку направлено та/або вручено копію наказу про проведення перевірки. Перелік підстав для документальних позапланових перевірок у 2026 році розширюється.

Ці зміни формують нову податкову реальність, і вже сьогодні підприємствам варто оцінити їхній вплив на діяльність у 2026 році.

ПДВ- правила у 2026 році розбираємо на курсі з Тетяною Крупою, який виходить у січні «ПДВ 2026: облік, пільги, ризикові операції, звітність».

 

Електромобілі знову оподатковуються: з 2026 року повертається ПДВ

З 1 січня 2026 року операції з ввезення та продажу електромобілів знову обкладаються податком на додану вартість. Парламент не продовжив дію пільги, яка дозволяла імпортувати електротранспорт без ПДВ, і відповідні норми вилучено з податкового законодавства.

Пільга діяла до 31 грудня 2025 року, однак у Законі України від 03.12.2025 №4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (далі – Закон про Держбюджет-2026) не було включено правок щодо її продовження. Крім того, Закон №4698-IX вилучив норму перехідних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка забезпечувала тимчасове звільнення від ПДВ.

Що змінюється з 2026 року

• імпорт електромобілів з 01.01.2026 р. оподатковується ПДВ за стандартною ставкою;
• продаж електромобілів дилерами на території України також відбуватиметься з нарахуванням ПДВ, включно з авто, завезеними раніше без податку;
• громадяни при ввезенні авто для себе сплачуватимуть ПДВ, але продаж власного електромобіля іншим фізичним особам залишиться без цього податку, адже вони не є платниками ПДВ.

Важлива різниця між дилерами та громадянами

1. Дилери та автосалони як платники ПДВ зобов’язані нараховувати податок і при імпорті, і при реалізації авто.
2. Звичайні громадяни, які не зареєстровані платниками ПДВ, при продажу електромобіля в Україні ПДВ не сплачують.

Таким чином, з 2026 року всі імпортні операції та продаж дилерами переходять на загальний режим оподаткування. Бізнесу та покупцям варто врахувати ці зміни під час планування закупівель та формування цін.

 

 

Зарплатні зміни з 1 січня: МЗП, бюджетна сфера, держслужбовці

У 2026 році набувають чинності оновлені показники мінімальної заробітної плати. Відповідно до ст. 8 Закону про Держбюджет-2026 встановлено такі розміри МЗП:

• 8647 грн на місяць;
• 52 грн у погодинному розмірі.

Мінімальна заробітна плата є державною гарантією оплати праці найманих працівників, тобто тих, хто працює за трудовими договорами. Жодних винятків щодо категорій працівників, яким допускається виплачувати нижче МЗП, не передбачено.

Вимогу про оплату не нижче мінімальної слід дотримуватися і в ситуаціях, коли працівник:

• працює на умовах неповного робочого часу або скороченої зайнятості;
• є сумісником;
• має інвалідність.

Натомість на осіб, які виконують роботи чи надають послуги за цивільно-правовими договорами, вимоги щодо МЗП не поширюються. Їхні взаємини регулюються нормами Цивільного кодексу України, а не Кодексом законів про працю (далі – КЗпП), тому винагорода за ЦПД не прирівнюється до мінімальної зарплати і може бути меншою.

Нові показники слід враховувати роботодавцям при нарахуванні зарплати, формуванні фонду оплати праці та плануванні витрат на 2026 рік.

 

Мінімальна заробітна плата (МЗП) у 2026 році

 

Показник	Розмір, грн
МЗП у місячному розмірі	8647
МЗП у погодинному розмірі	52
Розмір МЗП, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду	1600

 

З 1 січня 2026 року посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки становитиме 3 470 гривень. Цей розмір затверджено у Бюджетній декларації на 2026–2028 роки, яка була ухвалена постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2025 №774.

Фіксація посадового окладу здійснюється на рік на підставі постанови Кабміну від 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери». Таким чином, з 1 січня 2026 року працівники бюджетної сфери отримуватимуть посадовий оклад І тарифного розряду у розмірі, закріпленому у Бюджетній декларації.

З 1 січня 2026 року заробітна плата держслужбовців фактично буде складатися з двох компонентів. Перший – стала зарплата, або посадовий оклад, який становитиме не менше 2,5 мінімальних зарплат. Другий – преміювання, яке тепер стандартизоване: сумарний розмір усіх щомісячних, щоквартальних і річних премій не може перевищувати 30% від сталої заробітної плати за рік.

Раніше премії інколи досягали 200–400% окладу, однак нові правила обмежують максимальний розмір виплат і роблять систему більш прозорою та передбачуваною.

Рекомендуємо курс з Галиною Казначей «Все про зарплату-2026: податки, індексація, звітність» з програмою якого можете ознайомитись за посиланням.

 

З 2026 року педагогам підвищать зарплати на 30%: уряд затвердив постанову

Уряд затвердив постанову, розроблену Міністерством освіти і науки України, яка передбачає підвищення посадових окладів на 30% для всіх педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти з 1 січня 2026 року. Рішення відповідає раніше анонсованим зобов’язанням уряду та Верховної Ради в межах Закону про Держбюджет-2026 і гарантує зростання оплати праці щонайменше на 30%.

Для підвищення зарплат педагогам закладів загальної середньої освіти та науково-педагогічним працівникам закладів вищої освіти, що фінансуються з державного бюджету, у Держбюджеті-2026 передбачено 64,6 млрд грн.

Підвищення стосуватиметься не лише працівників загальної середньої освіти, а й педагогів дошкільних, позашкільних, професійних і фахових передвищих закладів, фінансованих із місцевих бюджетів. Додаткове фінансування з освітньої субвенції та інших державних програм забезпечить громадам можливість покрити видатки на підвищення окладів.

Крім того, у 2026 році педагоги закладів загальної середньої освіти продовжать отримувати доплати за роботу в несприятливих умовах. На період з січня до серпня 2026 року з держбюджету виділено 10,37 млрд грн. Понад 409 тис. педагогів отримають доплати, серед них понад 25,5 тис. працюють на прифронтових територіях.

Розмір доплат становитиме:

• 2 000 грн (2 600 грн до сплати податків) для всіх педагогічних працівників;
• 4 000 грн (5 200 грн до сплати податків) для педагогів, які очно працюють на прифронтових територіях.

Для працівників із навантаженням понад ставку доплата збільшується пропорційно.

Нагадаємо, уряд раніше анонсував поетапне підвищення заробітних плат:

• з 1 січня 2026 року – на 30%;
• з 1 вересня 2026 року – ще на 20%.

Це стане найбільшим комплексним підвищенням оплати праці педагогів за останні роки та сприятиме підвищенню престижу професії навіть в умовах воєнного часу.

 

Посадові оклади соціальних працівників зростуть майже в 2,5 раза з 1 січня 2026 року

З 1 січня 2026 року посадові оклади соціальних працівників зростуть майже в 2,5 раза. Уряд ухвалив постанову, якою підвищено оклади фахівців, що працюють у надавачів соціальних та реабілітаційних послуг, що стосуватиметься понад 80 тисяч працівників по всій Україні.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін підкреслив, що така робота потребує не лише професійних навичок, а й емоційного включення, здатності співчувати та допомагати. Підвищення окладів є кроком до справедливої підтримки тих, хто щодня підтримує інших.

Згідно з постановою, застосовується коефіцієнт 2,5 при визначенні посадових окладів, що забезпечує зростання приблизно на 150%. Зокрема, соціальний менеджер отримуватиме 20 607 грн замість 8 243 грн, фахівець із соціальної роботи – 16 932 грн замість 6 773 грн, а молодша медична сестра – 10 145 грн замість 4 058 грн.

Підвищення зарплат допоможе зберегти професійні кадри та забезпечити розвиток соціальних і реабілітаційних послуг.

 

Індексація зарплати у 2026 році: нові правила та відповідальність роботодавців

У 2026 році порядок індексації заробітної плати змінюється. Відповідно до ст. 41 Закону про Держбюджет-2026, індекс споживчих цін для індексації обчислюватиметься наростаючим підсумком починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 (100%). При цьому суми індексації, нараховані у грудні 2025 року, не переносяться на новий рік – з 1 січня вони фактично обнуляються.

Таким чином, базовим місяцем для нарахування індексації стане січень 2026 року – однаковий для всіх працівників, незалежно від того, коли востаннє підвищувався їхній оклад. Січень 2026 беремо за базовий, індекси обнуляються й індексація знову розпочнеться «з чистого аркуша».

На практиці це означає:

• для працівників – у січні 2026 року індексаційні виплати не проводитимуться. Нарахування почнеться лише після того, як індекс споживчих цін перевищить встановлений законодавством поріг;
• для роботодавців – необхідно врахувати новий порядок під час планування фонду оплати праці та вести облік заробітних плат із урахуванням оновлених правил.

Нові умови індексації поширюються на всіх найманих працівників, у тому числі тих, хто працює:

• на неповному робочому часі;
• за сумісництвом;
• повернувся з декретної відпустки чи відпустки по догляду за дитиною;
• був прийнятий на роботу у 2026 році.

Окремі особливості передбачені для резидентів «Дія.Сіті», випадків зниження окладу, нарахувань після звільнення та інших нестандартних ситуацій.

Невиконання індексації вважається порушенням державних мінімальних гарантій в оплаті праці. За абз. 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП, юридичні особи та ФОП несуть штраф у розмірі двох мінімальних зарплат за кожного працівника. У 2026 році це становитиме:

17 294 грн (8647 грн × 2).

Нові правила індексації – це привід для роботодавців переглянути підходи до нарахування зарплат і завчасно адаптувати кадрові та бухгалтерські процедури до вимог 2026 року.

 

Штрафи за порушення трудового законодавства зростають з 1 січня

Із початку 2026 року бізнесу доведеться уважніше ставитися до трудових відносин з працівниками. Через підвищення мінімальної зарплати до 8647 грн автоматично збільшуються фінансові санкції за статтею 265 КЗпП. У багатьох випадках вони обчислюються десятками мінімальних зарплат і можуть сягати сотень тисяч гривень за кожного працівника.

Основні штрафи у 2026 році наступні:

1. Робота без оформлення

• 10 МЗП – 86 470 грн за кожного працівника
• повторно протягом 2 років – 30 МЗП, тобто 259 410 грн
• для ФОП та юросіб-єдинників 1–3 груп вперше можливе попередження.

2. Прострочення виплати зарплати або неповна виплата

• 3 МЗП – 25 941 грн.

3. Порушення мінімальних гарантій з оплати праці

• 2 МЗП – 17 294 грн за кожного працівника.

4. Порушення гарантій мобілізованим

• 4 МЗП – 34 588 грн; для єдинників 1–3 груп – попередження.

5. Недопуск інспекторів Держпраці

• звичайний недопуск: 3 МЗП – 25 941 грн;
• якщо перевірка стосується неоформленої праці: 16 МЗП – 138 352 грн.

6. Порушення правил щодо договорів з нефіксованим робочим часом

• 3 МЗП – 25 941 грн.

7. Інші порушення трудового законодавства

• 1 МЗП – 8 647 грн, повторно протягом року – 17 294 грн.

Фінансові санкції застосовуються Держпрацею за процедурою, визначеною урядом. Якщо роботодавець сплачує половину суми штрафу протягом 10 банківських днів із дати отримання постанови, вимога вважається виконаною. Однак це не скасовує обов’язку усунути порушення в повному обсязі.

Зверніть увагу, що гіг-контракти, укладені відповідно до Закону України від 15.07.2021 №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», не прирівнюються до неоформлених трудових відносин і не є підставою для накладення штрафів за ст. 265 КЗпП.

 

Мінімальні та максимальні розміри ЄСВ з 1 січня

В Україні визначено мінімальні та максимальні суми єдиного соціального внеску на 2026 рік. Показники розраховані на основі Державного бюджету-2026. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) сплачується в обов’язковому порядку та забезпечує соціальне страхування: пенсії, лікарняні, допомогу по безробіттю та інші виплати.

Мінімальний страховий внесок: 1902,34 грн на місяць (8647 × 22%).

Максимальна база для нарахування ЄСВ: 172 940 грн (20 МЗП). Перший строк сплати ЄСВ для фізичних осіб підприємців – 20 квітня 2026 року, за результатами І кварталу.

Основні показники ЄСВ у 2026 році:

• мінімальний страховий внесок: 1902,34 грн на місяць (8647 × 22%);
• максимальна база для нарахування ЄСВ: 172 940 грн (20 МЗП);
• максимальна база для військових та поліції: 129 705 грн (15 МЗП);
• максимальний розмір внеску (22%): 38 046,80 грн;
• максимальний розмір внеску (8,41%): 14 544,25 грн.

 

У 2026 році нові граничні суми оподаткування добових

З 1 січня 2026 року оновлено розміри добових, які не підлягають оподаткуванню при службових відрядженнях. Норми залежать від того, де працює працівник – у госпрозрахунковій установі чи в бюджетній сфері – а також від напрямку відрядження.

Для співробітників госпрозрахункових підприємств неоподатковуваними вважаються добові в сумі 864,70 грн при відрядженнях по Україні та 80 євро при закордонних відрядженнях.

 

Сума добових звільнена від оподаткування у 2026 році

 

Кому виплачують	Гранична сума добових у відрядженні
	по Україні	за кордон
Співробітникам госпрозрахункових підприємств	864,70 грн	80 євро
Держслужбовцям і працівникам підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) коштом бюджету	300 грн	залежно від країни відрядження

 

Для державних службовців, а також працівників підприємств та установ, що фінансуються з бюджету, ліміт становить 300 грн на день в межах України. Розмір добових за кордон для цієї категорії визначається окремо та залежить від країни відрядження.

У межах встановлених сум добові не оподатковуються, а перевищення лімітів потребує нарахування податків відповідно до чинного законодавства.

 

Лікарняні та декретні у 2026 році: нові розрахунки та мінімальні виплати

З 1 січня 2026 року зміна мінімальної заробітної плати вплине на розмір лікарняних та декретних виплат. Розмір допомоги залежить від страхового стажу та встановлених законодавством правил.

Основні правила нарахування лікарняних і декретних

1. Максимальна база для нарахування

Сума допомоги з тимчасової непрацездатності, включно з доглядом за хворою дитиною або членом сім’ї, а також допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

У 2026 році максимальна база становить:

8 647 грн × 20 = 172 940 грн.

2. Мінімальний розмір декретних

Допомога по вагітності та пологах не може бути меншою за суму, обчислену з мінімальної зарплати на час настання страхового випадку.

3. Недостатній страховий стаж

Якщо за останні 12 місяців до страхового випадку застрахована особа мала менше 6 місяців страхового стажу:

• лікарняні нараховуються з розрахунку на місяць не вище мінімальної зарплати – 8 647 грн;
• декретні нараховуються з розрахунку на місяць не більше двократного розміру МЗП – 17 294 грн.

Таким чином, у 2026 році мінімальна зарплата стає базою для обчислення як мінімальних, так і максимальних виплат із тимчасової непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах.

 

У 2026 році зростає мінімальний статутний капітал для акціонерних товариств

З 1 січня 2026 року набирають чинності нові показники мінімальної заробітної плати, що впливають на розмір статутного капіталу окремих господарських товариств. Відповідно до законодавства, статутний капітал акціонерного товариства має становити не менше 200 мінімальних зарплат на дату його створення або реєстрації.

У зв’язку з встановленням мінімальної зарплати на рівні 8647 грн (згідно з Законом про Держбюджет-2026), мінімальний статутний капітал акціонерного товариства у новому році становитиме:

8647 грн × 200 = 1 729 400 грн

Для порівняння: у 2025 році цей показник складав 1 600 000 грн.

При цьому вимоги щодо мінімального статутного капіталу залишаються незмінними для інших форм господарювання. Зокрема:

• повні та командитні товариства – мінімальний розмір не встановлено;
• ТОВ та ТДВ – мінімальні вимоги до статутного капіталу відсутні;
• приватні підприємства – розмір статутного фонду не визначений законодавством.

Таким чином, у 2026 році важливо враховувати нові фінансові показники при заснуванні акціонерних товариств, оскільки розмір мінімальної зарплати напряму впливає на обов’язкову суму внесків учасників.

 

Прожитковий мінімум на 2026 рік: основні показники та їх вплив

У 2026 році в Україні змінюються розміри прожиткового мінімуму. Згідно з показниками, закладеними у проєкті Законі про Держбюджет-2026, з 1 січня 2026 року загальний прожитковий мінімум становитиме 3209 грн. Дані оновлені станом на 22 грудня 2025 року.

 

Прожитковий мінімум у 2026 році

 

Прожитковий мінімум, у розрахунку на місяць	Розмір, грн
На одну особу (загальний показник)	3209
Для дитини до 6 років	2817
Для дитини від 6 до 18 років	3512
Для осіб, які втратили працездатність	2595
Для працездатних осіб	3328
Працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів	на рівні, встановленому для відповідного держоргану станом на 31.12.2025
Для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду	1600

 

Прожитковий мінімум визначається як вартість споживчого кошика – мінімального набору товарів і послуг, необхідних для забезпечення базових потреб людини. Його правові засади встановлені Законом України від 15.07.1999 №966-XIV «Про прожитковий мінімум».

Окремо визначені спеціальні показники прожиткового мінімуму:

• для держорганів, суддів, прокурорів та працівників зі спеціальними законами – на рівні, чинному станом на 31 грудня 2025 року (2102 грн);
• для розрахунку доплат у зонах радіоактивного забруднення – 1600 грн.

Усе це формує базу для фінансової політики 2026 року та визначає розмір соціальних гарантій для населення.

 

Податкова соціальна пільга у 2026 році: нові розміри та умови застосування

З 1 січня 2026 року змінюється розмір податкової соціальної пільги (далі – ПСП) для платників податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до пп. 169.1.1 ПКУ, пільга надається у розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на початок звітного року.

У 2026 році базовий розмір ПСП становитиме 1 664 грн (3328 грн × 50%). Саме цю суму може бути враховано при оподаткуванні доходів, якщо працівник відповідає вимогам законодавства.

Застосування ПСП можливе лише до заробітної плати працівника, якщо її місячний розмір не перевищує встановленого порогу. Відповідно до пп. 169.4.1 ПКУ, у 2026 році граничний розмір доходу для застосування пільги дорівнює 4 660 грн (3328 грн × 1,4, округлено до 10 грн).

Окремі категорії працівників і надалі матимуть право на підвищену податкову соціальну пільгу. Йдеться, зокрема, про осіб, які утримують дітей, мають статус учасників бойових дій чи належать до інших пільгових груп згідно з законодавством.

Податківці наголошують: роботодавцям важливо своєчасно врахувати нові показники при нарахуванні зарплати у 2026 році, а працівникам – за потреби оновити заяви на застосування ПСП.

 

Податкова соціальна пільга (ПСП) у 2026 році

 

Показник	Розмір, грн
Загальна пільга для всіх платників податку (пп. 169.1.1 ПКУ)	1664
Підвищена пільга для платника податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, за пп. 169.1.2 ПКУ – 100% загальної пільги надають у розрахунку на кожну дитину (загальна)	1664
Підвищена пільга для осіб, згаданих у пп. 169.1.3 ПКУ (150% загальної), – пільгу на дітей згідно з пп. «а» та «б» пп. 169.1.3 ПКУ надають у розрахунку на кожну дитину	2496
Підвищена пільга для осіб, згаданих у пп. 169.1.4 ПКУ (200% загальної)	3328
Граничний розмір місячного доходу у вигляді зарплати, який дає право на податкову соціальну пільгу (при застосуванні пільг на дітей за пп. 169.1.2, пп. «а» та «б» пп. 169.1.3 ПКУ одному з батьків, одинокій матері (батьку), вдові (вдівцю), опікуну, піклувальнику сума збільшується кратно до кількості дітей)	4660

Рекомендуємо статтю Податкова соціальна пільга 2025-2026: правила застосування + приклади.

 

Нові ставки судового збору з 1 січня 2026 року

Із 1 січня 2026 року в Україні почнуть діяти нові розміри ставок судового збору. Зміни пов’язані зі збільшенням прожиткового мінімуму, встановленого Законом про Держбюджет-2026.

Нагадаємо, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня року подання заяви або скарги до суду. Сума збору визначається у відсотках від ціни позову або у фіксованому розмірі.

Так як прожитковий мінімум для працездатних осіб із 1 січня 2026 року становитиме 3 328 грн, що автоматично впливає на розмір судового збору для всіх категорій позовів та заяв. Для зручності розрахунку та оплати судового збору доступні онлайн-сервіси на вебсайтах судів, що дозволяють автоматично сформувати квитанцію та сплатити збір без відвідування установи.

Пропонуємо більш детально ознайомитися з розмірами ставок судового збору за подання до господарського суду заяв, скарг за посиланням, у довіднику наведено всі актуальні ставки судового збору на 2026 рік.

 

З 2026 року зростають граничні доходи ФОП та податкове навантаження

Збільшення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму безпосередньо впливає на граничні ліміти річного доходу для ФОП. Тепер перевищення цих лімітів може призвести до донарахування податків або переходу на іншу групу чи систему оподаткування.

Граничні річні доходи ФОП-єдинників у 2026 році:

• 1 група ФОП: 1 444 049 грн (167 МЗП);
• 2 група ФОП: 7 211 598 грн (834 МЗП);
• 3 група ФОП: 10 091 049 грн (1167 МЗП).

Для порівняння, у 2025 році ці показники були нижчими:

• 1 група ФОП: 1 336 000 грн;
• 2 група ФОП: 6 672 000 грн;
• 3 група ФОП: 9 336 000 грн.

Таким чином, граничні ліміти доходів зросли для всіх груп ФОП, що дає підприємцям більший простір для ведення бізнесу без ризику перевищення встановлених меж.

Калькулятор податків для ФОП, який розміщено на бухгалтерській платформі, допоможе розрахувати податкове навантаження у 2025 та 2026 роках за вибраним періодом та групою єдиного податку. Він показує:

• суму єдиного податку;
• суму військового збору;
• мінімальний обов’язок зі сплати ЄСВ;
• загальне податкове навантаження.

Підприємцям варто враховувати ці нові показники при плануванні витрат, податкових зобов’язань та можливого переходу між групами у 2026 році.

Рекомендуємо курс, який у грудні вийшов на Бухгалтерській платформі «Все для ФОП та юросіб на єдиному податку: новації - 2026, звітність і декларування – 2025».

 

Як зберегти «роздрібну» ліцензію у 2026 році: нові зарплатні вимоги

З 1 січня 2026 року для збереження ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем, тютюном, рідинами для електронних сигарет та пальним підприємства та ФОП із найманими працівниками повинні дотримуватися нових зарплатних критеріїв.

Залежно від місця розташування торговельної точки:

• 2 МЗП (17 294 грн) – для точок у містах;
• 1,5 МЗП (12 970,50 грн) – для точок за межами обласних центрів, Києва та Севастополя, на відстані понад 50 км, при торговельній площі до 500 м².

Для ФОП без найманих працівників аналогічні критерії застосовуються до загального місячного доходу:

• не менше 2 МЗП (17 294 грн) у містах;
• не менше 1,5 МЗП (12 970,50 грн) для точок поза обласними центрами.

Невиконання цих вимог протягом трьох календарних місяців поспіль може стати підставою для анулювання ліцензії.

Відповідні норми закріплені в Законах України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та від 16.07.2025 №4536-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», якими доповнено статтю 42, встановивши мінімальні вимоги до середньої зарплати або доходу для суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю зазначеними товарами.

 

Зарплатний критерій для бронювання працівників у 2026 році

Одним із ключових критеріїв для можливості бронювання працівників підприємством є рівень заробітної плати. Для приватних підприємств зарплата має бути не менше 2,5 мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону про Держбюджет-2026, мінімальна зарплата у 2026 році становитиме 8 647 грн.

Отже, зарплатний поріг для бронювання працівників у 2026 році складе 21 617,50 грн (8 647 × 2,5).

Для порівняння, у 2025 році ця сума становила 20 000 грн (8 000 × 2,5).

Таке підвищення обумовлене зростанням мінімальної заробітної плати і впливає на планування витрат підприємств при виконанні умов для бронювання персоналу.

 

ФОПи перейдуть на квартальне звітування з 2026 року

З 1 січня 2026 року фізичні особи-підприємці (ФОП) будуть подавати податковий розрахунок сум доходу та нарахованого єдиного внеску щоквартально, а не щомісячно.

Це передбачено Законом України від 16.07.2025 №4536-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» (далі – Закон №4536), який змінив порядок подання податкових розрахунків для фізичних осіб та удосконалив окремі положення податкового законодавства.

Особливості нової квартальної звітності:

• строк подання – 40 календарних днів після закінчення кварталу з розбивкою по місяцях;
• подавати звіт слід лише у разі фактичних виплат найманим працівникам або контрагентам;
• якщо протягом кварталу доходи фізичним особам не нараховувалися, звітність не подається.

Перехідні моменти:

• за грудень 2025 року звітність подається за старими правилами, щомісячно, тобто до 20 січня 2026 року;
• за І квартал 2026 року звіт подається за новими правилами – до 10 травня 2026 року, і цей порядок діятиме надалі.

Для юридичних осіб зміни не передбачені: вони продовжують подавати звітність за звичайним графіком.

 

Нові строки подання повідомлень про прийняття/звільнення працівників з 1 січня

З 1 січня 2026 року набирають чинності оновлені правила подання інформації про працевлаштування та звільнення працівників. Закон №4536 передбачає різний підхід для різних категорій роботодавців:

• юридичні особи, органи влади та податкові агенти подаватимуть дані щомісяця, не пізніше 20 календарних днів після завершення звітного місяця;
• фізичні особи-підприємці та самозайняті особи надаватимуть звіти щокварталу, протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу.

Зміни передбачені п. 70.16.1 ПКУ у редакції Закону №4536-IX. Вони встановлюють чіткі строки подання інформації про дати прийняття на роботу або звільнення працівників, а також інші дані, передбачені ст. 51 ПКУ. Важливо стежити за строками подання. Якщо пропустити дедлайн або не подати повідомлення взагалі, це може призвести до штрафних санкцій відповідно до вимог ПКУ.

Розібратися, як правильно організувати роботу неприбуткової організації у 2026 році допоможе відеокурс «Неприбуткові та благодійні організації: ризики, розрахунки, звітність – 2025» з програмою якого можете ознайомитися за посиланням під відео.

 

Мінфін оновив правила обліку у державному секторі

Міністерство фінансів України оновило низку нормативно-правових актів, що регулюють бухгалтерський облік та фінансову звітність у державному секторі. Зміни спрямовані на підвищення прозорості, деталізацію звітності та врахування втрат, завданих збройною агресією РФ. Нові норми набудуть чинності з 1 січня 2026 року.

Окремі положення передбачають:

• розкриття інформації про активи, які були пошкоджені, знищені, викрадені або над якими втрачено контроль через збройну агресію РФ, для цілей подальшого відшкодування збитків;
• уточнення обліку дебіторської заборгованості, зобов’язань за операціями між суб’єктами державного сектору та фінансових інвестицій у підприємства державного та комунального сектору;
• деталізацію відображення у примітках до фінансової звітності основних засобів та інвестиційної нерухомості;
• введення аналітичних рахунків для окремого обліку пошкоджених або втрачених активів та позабалансових рахунків для невідшкодованих збитків.

 

Основні накази та їхня чинність:

 

Наказ Мінфіну	НП(С)БО / НПА	Чинність
від 18.11.2025 №582	НП(С)БО 101, 102, 103	01.01.2026
від 14.11.2025 №572	НП(С)БО 121, 129, 133	01.01.2026
від 20.11.2025 №587	План рахунків, Порядок застосування Плану рахунків, Типова кореспонденція субрахунків	01.01.2026
від 20.11.2025 №586	Типова форма фінансової звітності №5-дс	01.01.2026

 

Мінфін наголошує, що нові зміни забезпечать більш прозорий облік активів, коректне відображення збитків та точніше формування консолідованої фінансової звітності державного сектору.

 

З 1 січня 2026 року оновлена НП(С)БО 126 «Оренда»

Міністерство фінансів України оновило Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 126 «Оренда» з метою удосконалення обліку орендних відносин та приведення методології у відповідність до сучасних практик. Зміни вже опубліковані і набирають чинності з 1 січня 2026 року.

Наказ Мінфіну від 13.10.2025 №520 «Про затвердження Змін до НП(С)БО 126 «Оренда»« вніс такі основні зміни:

• доповнено стандарт новими визначеннями;
• переглянуто методологічні засади обліку фінансової оренди для орендаря та орендодавця;
• змінено підходи щодо обліку витрат, пов’язаних з укладанням договорів оренди;
• внесено окремі редакційні правки для уточнення положень стандарту.

Крім того, наказом Мінфіну від 06.11.2025 №555 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 жовтня 2025 року № 520» внесені уточнення щодо амортизації об’єктів фінансової оренди: амортизація здійснюватиметься за правилами для аналогічних необоротних активів орендаря з урахуванням очікуваного періоду використання. Нарахування проводиться відповідно до норм НП(С)БО 121 «Основні засоби» та НП(С)БО 122 «Нематеріальні активи».

 

З 1 січня 2026 року зміниться НП(С)БО 26 «Виплати працівникам»

Мінфін оновив НП(С)БО 26 «Виплати працівникам». Зміни набирають чинності з 1 січня 2026 року після офіційного опублікування і стосуються як термінології, так і практики бухобліку. Тепер ключове поняття «виплати працівникам» офіційно визначено як усі форми виплат та компенсацій за виконані роботи або надані послуги, а також виплати при звільненні.

Оновлений стандарт уточнює класифікацію виплат: поточні виплати, такі як зарплата, ЄСВ та негрошові пільги, відображаються у витратах періоду або включаються до первісної вартості активів, а негрошові виплати охоплюють медичне обслуговування, безоплатне житло та інші соціальні пакети. Також уточнено порядок розкриття інформації у примітках до фінансової звітності, зокрема щодо довгострокових зобов’язань і виплат при звільненні.

Крім того, зміни торкнулися обліку програм виплат після закінчення трудової діяльності, що особливо важливо для великих корпорацій та бюджетних установ. Для бухгалтерів це означає чітке визначення термінів, правильне відображення нарахованої зарплати та ЄСВ у витратах або вартості активів, а також необхідність детальнішого розкриття інформації у фінансовій звітності.

 

Нові правила виконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю

Роботодавців очікують оновлені підходи до дотримання нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю. Ключові зміни стосуються відповідальності за невиконання вимог, порядку розрахунку платежів та повернення звітності.

Якщо підприємство не забезпечує необхідну кількість робочих місць, замість адміністративних штрафів діятиме новий механізм – цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Його передбачено ст. 18² Закону України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Сплачувати внесок потрібно буде щокварталу, і роботодавці розраховуватимуть суму самостійно.

Базовий розрахунок внеску виглядає так:

Внесок за квартал = 40% × ЗП_сер × 3 × (Норматив – Фактично працевлаштовано), де

• 40% середньомісячної заробітної плати за квартал на одного працівника;
• множимо на кількість місяців у кварталі;
• множимо на різницю між встановленим нормативом і фактичною кількістю працевлаштованих осіб з інвалідністю.

На період воєнного стану діє знижений розмір внеску – 50% від базового.

Фактично це означає застосування 20% середньомісячної зарплати замість 40%. Якщо воєнний стан триватиме й у 2026 році, саме зменшений розмір і буде використовуватися у квартальних розрахунках.

У 2026 році до системи адмінобліку повертається звіт щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Він має стати квартальним, а не річним. У документі роботодавці:

• визначатимуть норматив робочих місць;
• відображатимуть фактичну зайнятість;
• обчислюватимуть суму цільового внеску за потреби.

Форма звіту поки що не затверджена – очікуються оновлення. Після її появи підприємствам доведеться перевірити штатні показники та налаштувати розрахунки.

Мінсоцполітики вже оприлюднило проєкт урядової постанови, яка встановлює правила визначення середньомісячної зарплати для розрахунку внеску. Станом на 30.12.2025 документ не затверджений, хоча передбачалося, що він запрацює з 01.01.2026 року. Тому питання залишається на контролі.

Всі види середньої зарплати та особливості її розрахунків будемо розбирати на відеокурсі з Тетяною Гуль у січні «Середня заробітна плата: розрахунок, виплати, перевірки».

 

Нові формули для розрахунку акцизу для тютюнових виробів та рідин для е-сигарет з урахуванням валютного курсу

З 1 січня 2026 року змінюється порядок розрахунку акцизного податку для виробників та імпортерів тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет. Уряд оновив формули обчислення відповідно до Закону України від 04.12.2024 №4115-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» та постанови Кабміну від 27.12.2018 №1137 «Про затвердження зразка та технічного опису бланка службового посвідчення з безконтактним електронним носієм».

Серед ключових змін:

• у розрахунку акцизу застосовуватиметься офіційний валютний курс НБУ на початок відповідного півріччя;
• акцизні ставки визначаються з урахуванням графіка їх підвищення, передбаченого ПКУ;
• показник АОд (сума акцизу за одиницю товару) враховуватиметься без заокруглення.

 

Запроваджено новий порядок підтвердження стану розрахунків з податками та ЄСВ з 14 січня 2026 року

14 жовтня 2025 року опубліковано наказ Мінфіну від 20.08.2025 №416, яким затверджено новий Порядок документального підтвердження стану розрахунків платника за податками, зборами, платежами та ЄСВ. Документ набуде чинності з 14 січня 2026 року, і саме з цієї дати розпочнеться застосування оновлених правил.

Новий Порядок встановлює:

• загальні принципи та механізм підтвердження стану розрахунків платника податків територіальними органами ДПС;
• стандартизовану форму запиту із визначеними обов’язковими та додатковими реквізитами;
• можливість отримувати Витяг в електронному вигляді з накладенням КЕП керівника ДПС;
• чіткі граничні строки надання Витягу;
• автоматизований розрахунок пені засобами інформаційних систем ДПС відповідно до Податкового кодексу.

Для платників податків це означає можливість оперативно отримувати підтвердження стану розрахунків за обрані періоди, а також контролювати переплати та недоплати без додаткових звернень.

Окремо передбачено можливість для юридичних осіб з відокремленими підрозділами отримувати Витяги як по підприємству в цілому, так і по кожному підрозділу окремо.

Запровадження нового порядку має спростити доступ до інформації та зробити фінансові взаємовідносини з державою більш прозорими й передбачуваними для бізнесу.

 

Як працюємо у січні 2026 року: без святкових днів і без скорочень під час воєнного стану

У січні 2026 року графік роботи та відпочинку залишатиметься під впливом правил воєнного стану. Це означає, що святкові та неробочі дні не застосовуються, а всі дати, які раніше офіційно вважалися святковими, стають звичайними календарними днями.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», норми КЗпП щодо святкових і неробочих днів тимчасово не діють. Тому під час планування роботи у січні 2026 року діють такі принципи:

• 1 січня – звичайний робочий день (для тих, хто працює за стандартною п’ятиденкою з вихідними у суботу та неділю).
• скорочення робочих днів напередодні святкових дат не проводиться;
• переносів робочих або вихідних днів немає;
• робота в ці дні здійснюється на загальних підставах.

Воєнний стан продовжено щонайменше до 05:30 3 лютого 2026 року, тож січневий режим роботи залишається «воєнним». Для працівників із 40-годинним робочим тижнем норма робочого часу на місяць визначатиметься виходячи з фактичної кількості робочих днів.

Отже, у січні 2026 року роботодавці формують графік роботи за загальними правилами: 22 робочих дні, без святкових обмежень, без скорочень та без переносів.

 

Норма тривалості робочого часу на січень 2026 року

 

Кількість днів	31
Робочих днів за першу половину місяця (1–15)	11
Святкових днів	0
Вихідних днів	9
Робочих днів	22
Дні, що передують неробочим (святковим), в які при 40-годинному тижні тривалість зменшується на одну годину	0
Норми тривалості для 40-годинного робочого тижня	176