Податковий комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт №14025, відомий як «податок на OLX», який визначає правила оподаткування доходів через цифрові платформи, і захищає користувачів від податків на дрібні продажі. Водночас остаточний текст законопроєкту ще може бути доопрацьований, і саме тому варто розглянути, як ці зміни вплинуть на користувачів платформ та їхні фінанси.

15 вересня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики розглянув законопроєкт №14025 (далі – законопроєкт) і погодив нові коригування. Цей документ передбачає запровадження автоматичного обміну даними про доходи через цифрові платформи – такі як OLX, Prom, Rozetka, Uber, Bolt, Glovo, Booking, Airbnb та інші майданчики – тобто про тих, хто продає товари, надає побутові послуги або здає нерухомість в оренду як в Україні, так і за кордоном.

Під прицілом – операції з:

• продажу товарів;
• надання в оренду нерухомого майна (житлового, комерційного, паркомісць тощо);
• особистих послуг;
• оренди транспортних засобів.

Загальна ідея: посилити контроль за доходами, отриманими через цифрові платформи. Банки на запит Податкової служби будуть розкривати інформацію про операції за рахунками підзвітних продавців, а цифрові платформи передаватимуть дані про їх місце проживання.

На підзвітних операторах покладатимуть функції податкових агентів – вони звітуватимуть і утримуватимуть податок із доходів фізичних осіб-резидентів.

Водночас одноразові продажі побутових речей звичайних громадян не оподатковуватимуться – це чітко зазначено в пояснювальних матеріалах до законопроєкту.

Попереду – зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України від 07.12.2000 №2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі – Закон №2121), які узгодять механізм автоматичного обміну даними та оподаткування.

 

Основні зміни: як працюватиме «податок на цифрові платформи»

 

1. Що зміниться для користувачів і платформ

Держава отримуватиме від цифрових платформ персональні дані продавців, які систематично заробляють через онлайн-сервіси:

• ПІБ, податковий номер, адресу проживання;
• дату народження;
• для орендодавців – адресу об’єкта нерухомості, який здається в оренду;
• банківські реквізити, пов’язані з отриманням винагороди.

Оператори платформ щороку до 31 січня подаватимуть звіт до ДПС про доходи своїх користувачів. Звітний період – попередній календарний рік.

Ці дані будуть частиною системи міжнародного автоматичного обміну DPI, яка охоплює країни ЄС та інші держави-підписанти угоди.

Отже, оператори цифрових платформ:

• фіксуватимуть продавців, які отримують дохід через платформу;
• формуватимуть та передаватимуть звіти до ДПС;
• у разі потреби – утримуватимуть податки при виплаті доходів.

Таким чином, Україна інтегрується у глобальну систему податкового обміну, де доходи через онлайн-платформи не можна приховати – ні в середині країни, ні за кордоном.

 

2. Розкриття банківської таємниці

До Закону №2121 внесуть зміни:

банки зобов’язані надавати податковій службі інформацію про рух коштів за рахунками підзвітних продавців, включно з:

• операціями зарахування коштів;
• призначенням платежу;
• податковими або паспортними даними власника рахунку;
• реквізитами контрагентів.

І головне – такі запити не потребуватимуть рішення суду.

Банки, фінансові установи, небанківські платіжні сервіси та емітенти електронних грошей повинні будуть повідомляти ДПС про відкриття або закриття рахунків підзвітних продавців.

При відкритті рахунку фізична особа зобов’язана підписати згоду на розкриття банківської інформації податковим органам.

 

3. Пільга / неоподатковуваний ліміт

Передбачено неоподатковуваний річний ліміт у 2 000 євро. Тобто якщо дохід фізичної особи через платформи не перевищує цієї суми – податки не сплачуються.

 

4. Оподаткування перевищення

Якщо загальний дохід перевищує 2 000 євро на рік, податок утримується лише з частини перевищення, а не з усієї суми.

 

5. Сумарний дохід з кількох платформ

Усі доходи, отримані з різних платформ, підсумовуються. Якщо сукупний дохід перевищує ліміт у 2 000 євро – оподаткуванню підлягає лише надлишок.

 

6. Можливі ставки оподаткування

• 5% ПДФО – у пільговому режимі для фізосіб-продавців, які:
• використовують спеціальний банківський рахунок;
• надають ДПС доступ до інформації про доходи;
• мають річний дохід не більше 6,7 млн грн;
• не мають найманих працівників і не продають акцизні товари.
• 18% ПДФО – якщо продавець не використовує спецрахунок і не надає банківську інформацію.
• Додатково може застосовуватися військовий збір 5% (поки що ставка обговорюється).

 

7. Відповідальність і штрафи

Законопроєкт встановлює фінансову відповідальність для всіх сторін процесу:

• для фізичних осіб – 680 грн штрафу за неповідомлення банку про свій статус підзвітного продавця;
• для банків – 680 грн за неподання або затримку повідомлень про відкриття/закриття рахунків;
• для банків або платіжних установ, які здійснюють операції до взяття рахунку на облік у ДПС, – штраф 10% від суми операцій, але не менше 1 700 грн;
• для цифрових платформ – штрафи до 100 мінімальних зарплат (понад 800 000 грн) за неподання звіту про доходи продавців;
• за несвоєчасне або неповне подання звіту – 0,5 мінімальної зарплати за кожен день прострочення або за кожного продавця, щодо якого допущено помилку.

 

Як підготуватися до «податку на цифрові платформи»

Запровадження автоматичного обміну даними – це не просто чергова законодавча ініціатива. Це початок нової епохи податкової прозорості, коли платформи, банки та держава працюватимуть у єдиній системі контролю доходів.

Що варто зробити вже зараз:

1. Проаналізуйте свої джерела доходів. Якщо ви отримуєте кошти через кілька платформ – підрахуйте їх загальну суму за рік. Це допоможе оцінити, чи перевищуєте поріг у 2 000 євро.
2. Визначтеся зі статусом. Якщо ваша діяльність має ознаки регулярності або комерційного характеру, можливо, варто офіційно зареєструватися як ФОП або перейти на пільговий режим із 5% ПДФО.
3. Слідкуйте за оновленнями законопроєкту. Остаточні правила, ставки та технічні деталі оприлюднять після ухвалення змін до ПКУ.
4. Зверніть увагу на спецрахунки. Ймовірно, саме через спеціальні рахунки проходитимуть «чисті» доходи, з яких платформи зможуть коректно утримувати податки.
5. Підготуйтеся до прозорості. Банки та платформи поступово інтегруватимуть обмін даними, тож приховані або «сіро-білі» доходи стане складніше не показувати.

Законопроєкт ще не поставлений на голосування у сесійній залі – його текст за дорученням Комітету буде доопрацьовано, а отже, зміниться. Зокрема, мають визначити правила оподаткування іноземних платформ. Ми стежимо за проходженням документа й оперативно повідомимо, коли він просунеться далі.

Чекаємо на ухвалення саме Закону – і тільки після цього робимо практичні висновки.

 

Висновки

1. Не варто панікувати – нові правила не стосуються одноразових продажів уживаних речей, які не мають ознак підприємницької діяльності. Якщо ви час від часу продаєте дитячий одяг, техніку чи меблі на OLX – податок із цього не утримуватиметься.

2. Інша справа – системна діяльність, коли користувач регулярно отримує прибуток від продажів, здає нерухомість чи авто в оренду, або надає послуги через платформи. У такому разі платформи фіксуватимуть ці доходи, і вони можуть підпадати під оподаткування.

3. Отже:

• до 2 000 євро на рік – без податків;
• понад 2 000 євро – оподатковується лише перевищення, за ставками 5% або 18% ПДФО залежно від умов;
• інформація про доходи передаватиметься автоматично – без потреби подавати додаткові довідки.

4. Нова модель орієнтована на прозорість доходів та боротьбу з тіньовими продажами, а не на «податок за кожен велосипед».

5. Поки що законопроєкт перебуває на етапі доопрацювання, тож конкретні правила і строки запровадження ще можуть змінитися.

 

Читайте більше:

Бюджет-2026 поповнять нові податки: на OLX та акциз

Бюджет-2026 готують до першого читання: які правки підтримав комітет

Законопроєкт про OLX: податки з дрібних продажів та повернення ПДФО

Міжнародний обмін податковими даними: бізнес «за», але просить врахувати досвід ЄС

Текст законопроєкту №14025: нові правила оподаткування доходів із цифрових платформ

Законопроєкт №14026: «самозайняті» на онлайн-платформах зможуть працювати без реєстрації ФОП

Оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи: Уряд підтримав законопроєкт повторно