Мінімальна зарплата у 2026 році: скільки українці отримуватимуть «на руки»
Мінфін України заклав у проєкт держбюджету на 2026 рік новий розмір мінімальної зарплати. З початку року вона становитиме 8688 грн, а далі поступово зростатиме. Водночас сума, яку працівник фактично отримає після сплати податків, буде меншою.
Відповідно до офіційних даних Мінфіну, мінімальна заробітна плата складатиме:
- з 1 січня 2026 року – 8688 грн;
- з 1 січня 2027 року – 9374 грн;
- з 1 січня 2028 року – 10 059 грн.
Розрахунок «чистої» зарплати у 2026 році виглядає так:
- податок на доходи фізичних осіб (18%) – 1563,84 грн;
- військовий збір (5%) – 434,40 грн.
Отже, працівник, отримуючи мінімалку, матиме на руках 6689,76 грн. Якщо ж він має право на податкову соціальну пільгу, фактична виплата буде вищою.
Варто враховувати, що від розміру мінімальної зарплати залежать ключові показники: нарахування зарплати, розмір ЄСВ, обмеження при розрахунку лікарняних і декретних, штрафи за порушення трудового законодавства, а також податкові ліміти та внески ФОПів.
Зростання мінімальної зарплати у 2026 році вплине не лише на доходи працівників, а й на фінансові зобов’язання роботодавців та підприємців.
Запрошуємо 26 серпня на вебінар з Тетяною Мойсеєнко на тему «Зарплатні помилки та їх виправлення & Штатний розпис з 28 серпня. Страховий стаж працівників».
Штатний розпис після 28 серпня 2025 року: що зміниться для підприємств
З 28 серпня 2025 року ГКУ перестане діяти, а разом із цим зникне обов’язкова норма щодо наявності штатного розпису для підприємств. До цього часу штатні розписи, затверджені на 2025 рік, залишаються чинними. Після скасування ГКУ підприємства самостійно вирішуватимуть, чи потрібен їм документ про організаційну структуру та чи варто використовувати штатний розпис у своїй діяльності.
Для установ бюджетного сектору ситуація відрізняється. Вони продовжують формувати та затверджувати штатні розписи на підставі інших нормативних актів. Зокрема, відповідно до Порядку складання і затвердження кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабміну від 28.02.2002 №228, штатний розпис затверджують одночасно з кошторисом. Він вводиться в дію з 1 січня поточного бюджетного року, навіть якщо затвердження відбувається пізніше. Для бюджетних установ також визначена типова форма штатного розпису, затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2002 №57.
Підприємства приватної форми власності після 28 серпня зможуть самостійно вирішувати, чи застосовувати штатний розпис. Санкції за його відсутність не передбачені, якщо законодавство не буде доповнено новими вимогами. Однак роботодавцям рекомендується зберегти штатний розпис як зручний управлінський інструмент для планування роботи підприємства та витрат на оплату праці.
До речі, у Мінекономіки та Держпраці сформували різні підходи до цього питання.
У листі від 19.08.2025 №4701-05/55169-09 фахівці Мінекономіки підкреслюють обов’язковість затвердження штатного розпису на підприємствах. Вони посилаються на Правила організації діловодства та архівного зберігання документів, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 №1000/5, а також на інші нормативні акти, де згадується штатний розпис. Мінекономіки також уточнює, що документ «Структура і штатна чисельність» не є замінником штатного розпису, і його наявність не обов’язкова.
Натомість позиція Держпраці, викладена у листі від 07.08.2025 №2983/2.3/2.1-25а, більш гнучка. Фахівці Держпраці вважають доцільним мати штатний розпис, проте не вказують на його обов’язковість, оскільки трудове законодавство не встановлює конкретних вимог щодо його складання та затвердження.
Підсумовуючи роз’яснення обох відомств, можна сказати, що хоча Мінекономіки вважає штатний розпис обов’язковим, Держпраці та практики радять розглядати його як ефективний управлінський інструмент для організації роботи підприємства та планування витрат на оплату праці.
Розібратися у цьому питання запрошуємо 27 серпня на вебінарі «Скасування ГКУ та штатного розпису з 28.08.2025, квота 4% і відрядження».
Джерела: листи Мінекономіки від 19.08.2025 №4701-05/55169-09 та Держпраці від 07.08.2025 №2983/2.3/2.1-25а.
Зарплатні борги без терміну давності: новий законопроєкт
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13664, який пропонує скасувати обмеження строків для звернення працівників до суду з вимогами про стягнення невиплаченої зарплати. Якщо документ ухвалять, працівники зможуть захищати свої права у будь-який час, навіть якщо роботодавець не нарахував належні їм суми.
Нині Кодекс законів про працю передбачає тримісячний строк для подання позову у справах щодо зарплати. У разі звільнення працівник має місяць на оскарження наказу про звільнення та три місяці на подання позову щодо остаточного розрахунку. Для домашніх працівників діють аналогічні строки.
Водночас є винятки:
- місячний строк для оскарження наказу про звільнення;
- тримісячний строк для звернення у справах про остаточний розрахунок при звільненні.
Законопроєктом пропонується виключити обмеження щодо тримісячного строку. У новій редакції йдеться, що звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати можливе без жодних строкових обмежень, незалежно від того, чи були ці виплати офіційно нараховані роботодавцем.
У разі ухвалення законопроєкту працівники отримають значно ширші можливості для захисту своїх прав, а роботодавці фактично нестимуть «довічну» відповідальність за порушення законодавства про оплату праці.
Уряд пропонує звільнити бізнес від штрафів за неподання статзвітності: винятки для окремих категорій
Кабмін схвалив законопроєкт, який передбачає звільнення певних категорій бізнесу та підприємців від адміністративної відповідальності за неподання або несвоєчасне подання статистичної та фінансової звітності у період воєнного стану.
Зміни планується внести до Закону України від 03.03.2022 №2115-IX «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Вони стосуватимуться:
- суб’єктів, розташованих на територіях активних бойових дій чи тимчасово окупованих землях;
- фізичних осіб-підприємців, які проходять військову службу;
- підприємств, установ та організацій, що мають статус критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.
Для цих осіб штрафи за неподання звітності не застосовуватимуться. Водночас вони будуть зобов’язані подати необхідні документи упродовж трьох місяців після завершення бойових дій, деокупації територій, звільнення з військової служби або скасування воєнного стану.
Ініціатива уряду має на меті підтримати бізнес та підприємців, які опинилися у надзвичайних умовах війни. Водночас звітність залишатиметься обов’язковою – але її подання відтерміновується до моменту стабілізації ситуації.
Якщо маєте запитання з бухобліку, оподаткування й оплати праці, а також складання звітності та виправлення помилок в обліку, звертайтеся на наш унікальний сервіс «Особистий консультант» і отримаєте відповідь від 15 хвилин до 24 годин.
ВРУ ухвалила зміни до порядку зупинення положень колективного договору під час війни
21 серпня 2025 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №13388, який вносить зміни до статті 11 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Документ змінює правила зупинення окремих положень колективних договорів у період дії воєнного стану.
Раніше стаття 11 дозволяла роботодавцю самостійно зупиняти дію окремих положень колективного договору на час війни. Це створювало ризики одностороннього порушення взятих зобов’язань і викликало критику з боку законодавців.
Новоприйнятий закон передбачає, що відтепер зупинення дії окремих положень колективного договору можливе лише за взаємною згодою сторін та в порядку, визначеному самим договором.
Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів ще 30 червня рекомендував парламенту ухвалити документ за основу та в цілому. Закон набере чинності наступного дня після його офіційного опублікування.
Прийняття змін посилює захист трудових прав працівників, оскільки роботодавці більше не зможуть в односторонньому порядку зупиняти дію положень колективних договорів під час воєнного стану – рішення має ухвалюватися виключно за згодою сторін.
Законопроєкт №13660: податкові лідери отримають спецрежим і рік без перевірок
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13660, який передбачає створення спеціального режиму податкового контролю для компаній з найвищими показниками сплати податків та зборів – так званих «лідерів галузей економіки». Документ має на меті стимулювати прозору сплату податків та підтримати великі бізнеси, що забезпечують значні надходження до бюджету.
Статус податкового лідера отримають лише ті підприємства, які одночасно:
- Є юридичними особами, зареєстрованими в Україні, платниками податку на прибуток та ПДВ.
- Не належать до державного чи комунального секторів.
- У своїй галузі (за КВЕД) демонструють найвищі показники за одним із критеріїв:
- найбільші обсяги сплати податку на прибуток у попередньому фінансовому році;
- найбільші обсяги сплати ПДВ;
- найвищий рівень середньої зарплати працівників (за умови не менше 100 співробітників).
Рішення про віднесення компанії до категорії лідерів прийматиме Державна податкова служба до 15 березня кожного року, на підставі фінансової звітності. Протягом десяти днів підприємству буде видано офіційний сертифікат, а інформація про показники та рішення ДПС стане публічною і з’явиться на сайті відомства.
Найголовніша перевага статусу – мораторій на перевірки строком на один рік. З моменту підтвердження статусу:
- ДПС не зможе проводити документальні перевірки та звірки;
- компанію не включатимуть до переліку ризикових платників;
- не дозволятиметься блокування податкових накладних у ЄРПН.
Запровадження спецрежиму має стимулювати компанії демонструвати високі результати та «грати за правилами». Для держави це – інструмент підтримки великих платників податків, для бізнесу – гарантія стабільності та захист від надмірного адміністративного тиску.
Тож, якщо законопроєкт №13660 буде ухвалено, Україна отримає новий формат взаємодії між державою та найбільшими платниками податків. Бізнес-лідери отримають рік спокійної роботи без перевірок, а держава – прозоре наповнення бюджету від найбільш відповідальних компаній.
Підготуємось до ключових змін осені на безкоштовному вебінарі 29 серпня. Розберемо «Гарячі зміни вересня – 2025: витрати, списання боргів, облікова політика, лікарняні, військовий облік та бронювання».
ВРУ ухвалила закони про Defence City: податкові пільги та правовий режим для ОПК
21 серпня 2025 року Верховна Рада України у другому читанні та в цілому ухвалила два ключові законопроєкти, що закладають основу для реалізації ініціативи Defence City – спеціального правового режиму для підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК).
Прийнято:
- законопроєкт №13420 – про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів щодо підтримки підприємств ОПК;
- законопроєкт №13421 – про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо підтримки підприємств ОПК.
Основні положення Defence City:
- режим діятиме до 1 січня 2036 року, але не пізніше вступу України до ЄС;
- створюється Реєстр Defence City, який вестиме Міноборони замість старого переліку підприємств ОПК;
- вимоги до резидентів, умови отримання та втрати статусу регулюватиме Закон України від 21.06.2018 №2469-VIII «Про національну безпеку України»;
- частка кваліфікованого доходу резидента має становити не менше 75%, для літакобудівників – 50%.
Інструменти підтримки для резидентів Defence City передбачають комплекс заходів: податкові пільги, зокрема звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, а також від земельного, екологічного та податку на нерухомість. Крім того, законопроєкти забезпечують спрощення митних процедур і експортного контролю для товарів військового призначення. Національний банк України отримає можливість запроваджувати особливості валютного нагляду та валютних операцій. Додатково передбачена підтримка підприємств у процесі релокації та підвищення захищеності їхніх виробничих потужностей.
Ініціатива була підготовлена у співпраці з Міноборони та бізнесом, після численних консультацій з ключовими підприємствами оборонної галузі.
ДПС затримала квитанції №2 за деклараціями з ПДВ: штрафів не буде
20 серпня, в останній день подання декларації з ПДВ за липень, у платників податків виникли проблеми з надходженням квитанцій №2 про приймання звітів. Перші квитанції, так звані квитанції №1, були надіслані вчасно всім платникам, що підтверджує факт своєчасного подання декларації.
Бухгалтери повідомляють, що затримка другої квитанції, навіть якщо вона буде датована 21 серпня, не призведе до застосування штрафних санкцій. Адже датою і часом подання електронного звіту до ДПС вважається дата і час, зафіксовані у квитанції №1. Таким чином, наявність підтвердження №1 за 20 серпня забезпечує платникам захист від штрафів за несвоєчасне звітування.
Разом із тим, якщо 21 серпня квитанція №2 надійде з повідомленням про те, що декларацію не прийнято, штрафні санкції за порушення термінів подання будуть застосовані.
Отже, платники ПДВ, які подали декларації 20 серпня, можуть не хвилюватися через затримку квитанцій №2, оскільки наявність квитанції №1 є достатньою для підтвердження своєчасності звітування.
Не пропустити жоден дедлайн та уникнути штрафів за прострочки допоможе наш зручний сервіс «Календар бухгалтера». З ним отримаєте усю звітність та платежі в одному місці: на тиждень, місяць і навіть рік!
ДПС закликає платників ПДВ сплатити податок за липень заздалегідь
А тим часом, головне управління ДПС в Івано-Франківській області нагадує платникам ПДВ, що вони самостійно обчислюють податкові зобов’язання та сплачують податок до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання декларації. Звітний період для ПДВ дорівнює календарному місяцю.
Оскільки 30 серпня 2025 року припадає на вихідні, податківці радять здійснити сплату податкових зобов’язань за липень не пізніше 29 серпня. У службі наголошують, що відтермінування сплати на останній день може призвести до затримок, а своєчасне надходження податків є важливим для економічного та соціального розвитку місцевих громад.