Важлива новина для юристів, держслужбовців, бізнесу та громадян: з 3 червня 2025 року в Україні офіційно відновлено перебіг строків позовної давності. Новий Закон скасовує тимчасове зупинення позовної давності, яке діяло під час воєнного стану та раніше – у період карантину. Що це означає на практиці? Які ризики та можливості відкриває це нововведення? Розберемося, як правильно діяти, щоб не втратити право на захист у суді
Законодавчі зміни щодо позовної давності
3 червня офіційно опубліковано Закон України від 14.05.2025 №4434-IX (далі – Закон №4434) «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».
Цей Закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану.
Варто нагадати, що на період воєнного стану (а до його введення – на період карантину) строки позовної давності було призупинено. Зокрема на період карантину позовна давність призупинялася з 02.04.2020 року відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
А після запровадження воєнного стану такі ж зміни були внесені до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» з 17.03.2022. Остання редакція цього пункту передбачала, що у період дії воєнного стану строки позовної давності призупиняються. Тобто, час, протягом якого можна подати позов до суду, не рахується з 24 лютого 2022 року і до завершення воєнного стану.
Новий Закон №4434 набере чинності з 4 вересня 2025 року, тобто через три місяці з дня, наступного за днем опублікування.
З’ясуємо, які наслідки принесуть ці новації для суб’єктів господарювання.
Що таке позовна давність та її значення для бізнесу
Але насамперед нагадаємо, що таке позовна давність та як і коли вона важлива у господарській діяльності.
Позовна давність – це строк, протягом якого особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ).
У бізнес-середовищі ця тема часто викликає інтерес, адже від того, як і коли спливає позовна давність, можуть залежати й подальші дії щодо боргів, і рішення про списання заборгованості.
Також для суб’єктів господарювання питання спливу позовної давності має ще один важливий аспект – податковий.
Згідно з підпунктом «а» пп. 14.1.11 ПКУ, заборгованість, за якою минув строк позовної давності, вважається безнадійною, а отже – її можна списати.
Зверніть увагу! Позовну давність у цивільних та господарських справах не слід плутати зі строком давності в 1095 днів відповідно до ПКУ який стосується строків стягнення податкового боргу та податкового адміністрування.
Такий строк також призупинявся з 18.03.2020 до 31.07.2023 на період карантину та воєнного стану. Проте він відновлений вже майже два роки назад – з 01.08.2023.
Чому поновлення перебігу позовної давності у цивільних та господарських справах є важливим для бізнесу?
Якщо ви не відстежили строк позовної давності щодо боргу контрагента – можете втратити можливість повернути кошти.
З іншого боку, якщо ви самі є боржником, а кредитор «згаяв» свій шанс – ви можете на законних підставах уникнути виконання зобов’язання.
Тож наразі ще є час, щоб провести інвентаризацію наявної дебіторської та кредиторської заборгованості, щоб розуміти можливі наслідки поновлення перебігу позовної давності з 4 вересня цього року.
Практичні приклади розрахунку строків після поновлення
Тож як «запрацюють» строки позовної давності з 4 вересня?
Розглянемо на прикладах окремих ситуацій.
Наприклад, між підприємствами укладено договір наприкінці 2019 року і розрахунки за договором мали відбутися 1 лютого 2020 року. Однак покупець не виконав свої зобов’язання і не оплатив поставлений товар. Строк позовної давності у цій ситуації стандартний – 3 роки або 1096 днів (враховуємо, що 2020 рік – високосний). І він мав би закінчитися 1 лютого 2023 року.
З 02 квітня 2020 року строк позовної давності було призупинено не період карантину, а з 17 березня 2022 року – на період воєнного стану. Поновлення строку позовної давності відбудеться 4 вересня 2025 року.
Тобто після того, як набере чинності Закону №4434, відлік строку позовної давності відновлюється, і продавець має право використати решту часу, що залишилася до завершення 3-річного строку.
Тож скільки часу матиме продавець у цій ситуації для того, щоб подати позов проти свого покупця, який так і не оплатив товар?
1095 днів – 60 днів (з 2 лютого по 1 квітня 2020 року) = 1035 днів.
Саме стільки часу залишається у продавця для стягнення заборгованості із боржника за поставлений товар. Після спливу цього строку заборгованість буде вважатися безнадійною і доведеться приймати рішення про її списання.
Розглянемо іншу ситуацію. Припустимо, що оплата за поставлений товар мала відбутися відповідно до умов договору 1 червня 2022 року. Оскільки ця дата припадає на період воєнного стану, коли строк позовної давності був призупинений, то відлік цього строку може розпочатися лише з 4 вересня 2025 року після його поновлення відповідно до прийнятого Закону №4434. Так само з цієї дати продавець матиме ще 3 роки на стягнення заборгованості за цим договором.
Зверніть увагу! Ми розглянули ситуації, які стосуються загального строку давності – 3 роки. Але сторони договору можуть встановити більший строк давності. Також для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність – скорочена або більш тривала.
Особливості зовнішньоекономічних договорів
Якщо ж мова йде про договори у зовнішньоекономічній діяльності, то поновлення строків позовної давності з 4 вересня не впливає на заборгованості за цими договорами. Адже при укладенні договору сторони могли обирати іншу країну, за законодавством якої буде вирішуватися спір. Тож призупинення строків за українським законодавством не впливало на позовну давність за таким договором.
Також призупинення позовної давності не впливає на зовнішньоекономічний договір, у якому сторони вказали, що вони домовилися застосовувати Конвенцію про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів Організації Об'єднаних Націй, стаття 8 якої передбачає, що для країн-учасниць, які є сторонами зовнішньоекономічного договору, строк позовної давності становить 4 роки.
Тобто у таких випадках мова йде про строк, який визначено не ЦКУ, а міжнародною Конвенцією. Тож такий строк не міг бути призупинений за законодавством України.
А от якщо сторони договору обрали Україну, як юрисдикцію для вирішення спорів, то з 4 вересня за таким договором строк позовної давності поновлюється.
Рекомендації для бізнесу та способи врегулювання
У будь-якому випадку слід пам’ятати, що визначення строку позовної давності за кожним договором чи ЗЕД-контрактом має проводитися з урахуванням їх положень. Тому вже зараз час приступити до ретельного аналізу всіх ваших договорів, зосередившись у першу чергу на тих, за якими є кредиторська або дебіторська заборгованість.
Окрему увагу приділіть тим договорам, за якими можуть бути судові позови. Серед найбільш ризикових ті, за якими трирічний строк позовної давності завершувався протягом 2020 року, адже часу на врегулювання спорів за ними залишається не так багато. Йдеться переважно про договори, які були укладені до 2018 року.
Для врегулювання проблем із заборгованостями варто активно використовувати листування про визнання боргу або підписання актів звірки. Не варто це ігнорувати, адже відповідно до частини 1 ст. 264 ЦКУ перебіг позовної давності переривається в разі здійснення особою дій, які свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
А до таких дій належать зокрема підписання уповноваженою посадовою особою боржника разом із кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.
Статті на тему:
Строк позовної давності – перебіг поновлено: що з обліком і оподаткуванням
Маєте професійні питання за темами відео?
Ставте їх експертам у сервісі «Особистий консультант» безлімітно й отримуйте відповіді на кожне протягом доби.
Щоб отримати роз’яснення від лекторів, скористайтеся розділом «Консультації лекторів». Відповіді надаються у відеоформаті щовівторка.