Відеозапис | 23 травня 2024
Матеріали
Оберіть відео для перегляду
Програма
Коментарі6
0/700
Доброго дня якщо маємо дизельний генератор та парогенератор то норми ємність для зберігання пального не перевищувати 200м3 та за рік не перевищувати 1000м3 застосовується стосовно кожного ОЗ?
законодавці на початку 2023 доповнили ПКУ ще одним випадком, коли у суб’єкта, який зберігає пальне тільки для заправки генератора, не виникає акцизний склад (п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ). З 03.01.2023 тимчасово, на період дії ВС плюс ще місяць у доповнення до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 ПКУ, не вважається акцизним складом приміщення або територія, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення генераторів, не перевищує 2000 літрів. По суті, це правило дозволяє не реєструвати акцизний склад тим, у кого наявний невеликий склад (до 2 куб. м), але при цьому оборот через цей склад проходить вагомий (більше 1000 куб. м).
Ті ж, хто не вписався у жодне із вищезгаданих вимог, щоб зберігати пальне для заправки генератора, навіть у воєнний час, повинен буде реєструватися платником пального акцизу.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Ті ж, хто не вписався у жодне із вищезгаданих вимог, щоб зберігати пальне для заправки генератора, навіть у воєнний час, повинен буде реєструватися платником пального акцизу.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Добрий день Ми юрособа на загальних підставах - виробниче підприємство Харкова. В 2023 році купили дизельний генератор. За 2023 рік було придбано 18456 л дизпаливо та списано на генератор 18018л. Ліцензію на зберігання пального немаємо ? Це порушення?
Вітаю! на період дії ВС та протягом 30 днів з дня його припинення/скасування можна без ліцензії зберігати пальне для заправлення генератора (ст. 18 Закону № 481): — в обсязі до 2000 літрів на кожний об’єкт, де є генератор. Мова іде саме про зберігання пального для генератора, а не придбаного та списаного.
Платником пального акцизу особи, що зберігають пальне для генератора, не стануть, якщо місце зберігання пального не буде визнано акцизним складом згідно з п.п. 14.1.6 ПКУ.з 03.01.2023 тимчасово (!), на період дії ВС плюс ще місяць у доповнення (!) до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 ПКУ, не вважається акцизним складом приміщення або територія, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення генераторів, не перевищує 2000 літрів. По суті, це правило дозволяє не реєструвати акцизний склад тим, у кого наявний невеликий склад (до 2 куб. м), але при цьому оборот через цей склад проходить вагомий (більше 1000 м³ = 1 л = 0,001 м³).
Тому, якщо підприємство зберігатиме пальне, яке використовуватимуть суто для заправлення генератора, та загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального не перевищуватиме 2000 л, обов’язку щодо реєстрації акцизного складу не виникатиме. Ті ж, хто не вписався у жодне із вищезгаданих вимог, щоб зберігати пальне для заправки генератора, навіть у воєнний час, повинен буде реєструватися платником пального акцизу.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Платником пального акцизу особи, що зберігають пальне для генератора, не стануть, якщо місце зберігання пального не буде визнано акцизним складом згідно з п.п. 14.1.6 ПКУ.з 03.01.2023 тимчасово (!), на період дії ВС плюс ще місяць у доповнення (!) до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 ПКУ, не вважається акцизним складом приміщення або територія, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення генераторів, не перевищує 2000 літрів. По суті, це правило дозволяє не реєструвати акцизний склад тим, у кого наявний невеликий склад (до 2 куб. м), але при цьому оборот через цей склад проходить вагомий (більше 1000 м³ = 1 л = 0,001 м³).
Тому, якщо підприємство зберігатиме пальне, яке використовуватимуть суто для заправлення генератора, та загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального не перевищуватиме 2000 л, обов’язку щодо реєстрації акцизного складу не виникатиме. Ті ж, хто не вписався у жодне із вищезгаданих вимог, щоб зберігати пальне для заправки генератора, навіть у воєнний час, повинен буде реєструватися платником пального акцизу.
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Доброго дня! якщо на підприємстві є ємність для зберігання пального на 3тони, але в ній зберігають завжди небільше 1,5 тон пального . Це порушення? І чи ця ємність повинна числиться на підприємстві як основний засіб? Ліміт не перевищувати 10000 кубічних метрів протягом календарного року якщо ми юрособа на загальних підставах слід враховувати?
Не вважаються акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 м3, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку IV групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 м3 (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам (пп. 14.1.6 ПКУ).
Підприємства, що використовують пальне винятково для власних потреб, зобов'язані реєструватися платниками «пального» акцизу, тільки якщо в них є акцизний склад.
Тобто, якщо ємність для зберігання пального не перевищує 200 м3 та ви отримуєте протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 м3, то реєструвати акцизний склад та платником акцизного податку не потрібно. Потрібно ще проаналізувати обсяги придбання пального – з початку року до поточної дати, і якщо такий обсяг не перевищує 1000 м3, то акцизного складу в організації ще немає ( пп. 14.1.6 ПКУ).
Відображення ємностей для зберігання ПММ в обліку безпосередньо залежить від їх виду. Однак практично всі вони підпадають під визначення «основні засоби». ОЗ – це матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) (п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Окрім цього, тут варто згадати ще одну умову визнання ємностей для ПММ ОЗ, а саме контрольованість.
Тобто, ємності для зберігання ПММ, що належать підприємству, є його ОЗ. Якщо ж такі засоби, приміром, орендовані, то визнаватись активом підприємства вони не можуть та їх облік ведеться на позабалансі (рахунок 01 «Орендовані необоротні активи»). Додатково слід виділити й вартісний критерій предметів, що входять до складу ОЗ. За правилами бухобліку підприємство має право самостійно встановлювати такі вартісні ознаки. Однак у податковому законодавстві (пп. 14.1.138 Податкового кодексу, далі – ПК) об’єктами ОЗ визнаються матеріальні активи вартістю більше 20 000 грн, призначені для використання в господарській діяльності (ця умова обов’язкова лише для підприємств – платників податку на прибуток).
Раді допомогти, звертайтесь ще!
Підприємства, що використовують пальне винятково для власних потреб, зобов'язані реєструватися платниками «пального» акцизу, тільки якщо в них є акцизний склад.
Тобто, якщо ємність для зберігання пального не перевищує 200 м3 та ви отримуєте протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 м3, то реєструвати акцизний склад та платником акцизного податку не потрібно. Потрібно ще проаналізувати обсяги придбання пального – з початку року до поточної дати, і якщо такий обсяг не перевищує 1000 м3, то акцизного складу в організації ще немає ( пп. 14.1.6 ПКУ).
Відображення ємностей для зберігання ПММ в обліку безпосередньо залежить від їх виду. Однак практично всі вони підпадають під визначення «основні засоби». ОЗ – це матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) (п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби»). Окрім цього, тут варто згадати ще одну умову визнання ємностей для ПММ ОЗ, а саме контрольованість.
Тобто, ємності для зберігання ПММ, що належать підприємству, є його ОЗ. Якщо ж такі засоби, приміром, орендовані, то визнаватись активом підприємства вони не можуть та їх облік ведеться на позабалансі (рахунок 01 «Орендовані необоротні активи»). Додатково слід виділити й вартісний критерій предметів, що входять до складу ОЗ. За правилами бухобліку підприємство має право самостійно встановлювати такі вартісні ознаки. Однак у податковому законодавстві (пп. 14.1.138 Податкового кодексу, далі – ПК) об’єктами ОЗ визнаються матеріальні активи вартістю більше 20 000 грн, призначені для використання в господарській діяльності (ця умова обов’язкова лише для підприємств – платників податку на прибуток).
Раді допомогти, звертайтесь ще!
