Відеокурс | 01 червня 2023
Сертифікат
Оберіть відео для перегляду
У блоці нижче ви можете переглянути відповіді на запитання
Всі відповіді на ваші звернення дивіться в рубриці «Мої консультації»
Коментарі14
За датою
Податкової перевірки з 2016-2023р. не було Виявили помилки в даті і в заниженні суми виписаних ПН за період 2016-2018 роки. Виправити помилки у червні 2023 року,а саме зареєструвати ПН правильні за 2016-2018 роки не можемо оскільки період для реєстрації правильної ПН в ЄРПН вже минув. Подати УР по ПДВ згідно ст.50.1 та ст.102.1 ПКУ не можливо. Які будуть нараховані штрафні санкції при перевірці за не виправлені помилки в ПН та не виправлених деклараціях по ПДВ за період 2016-2018 роки?
Розміри штрафних санкцій будуть залежати від того, які саме податкові періоди будуть перевірятися контролюючим органом з врахуванням строків позовної давності передбачених ст. 102 ПКУ та в якому періоді буде проведена така перевірка.
Штрафні санкції нараховуються з врахування строків давності виявлених правопорушень - якщо протягом таких строків контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Щодо помилок в даті ПН – штрафні санкції можуть бути нараховані за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, які повинні були бути виписані за правилом першої події на дату операції в розмірі 50 % від суми ПДВ;
Щодо заниження суми виписаних ПН – якщо це порушення призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ, то за результатами перевірки можуть бути донараховані такі зобов'язання та нарахований штраф в розмірах встановлених ст. 123 ПКУ (10%, 25 % чи 50 % від суми податкових зобов'язань залежно від умислу та повторюваності порушення) і пеня .
Акти наданих послуг складаємо за підсумками кожного звітного місяця і визнаємо по них доходи. Послуги оплачують в повному обсязі, а акти наданих послуг не повертаються з підписом покупця, а є лише акти підписані нашим директором. Чи потрібно додатково складати самоакти у таких випадках.
Ні, не потрібно. Однак, для зняття податкових ризиків можна потурбуватися про наявність в Договорі з Замовником такого пункту: «У разі ненадходження Виконавцю від Замовника, підписаного Замовником та скріпленого печаткою (за наявності) Замовника, одного примірника Акта приймання-передачі наданих послуг або письмових зауважень до нього протягом 5 (п’яти) календарних днів з моменту відправлення Замовнику акта приймання-передачі наданих послуг, послуги вважаються наданими належним чином, в установлений строк і прийнятими Замовником в обсязі та на умовах, вказаних в Акті приймання-передачі наданих послуг».
Згідно умов договору передбачено складання одного акту наданих послуг датою виїзду гостя у червні за весь період перебування в санаторії,який включає два звітні м-ці(V,VI). В ОП прописали, що доходи визнаємо щомісяця, облікова оцінка – метод вивчення виконаної роботи.Тому щоб правильно відобразити доходи у травні ,а саме у місяці понесених витрат за надані послуги склали самоакт останнім днем місяця.Чи буде такий самоакт підтвердженням для визнання доходів і ПЗ з ПДВ по першій події у травні ?
Чинним законодавством типові форми документів для оформлення операцій з надання послуг не передбачені. На практиці для документального оформлення таких операцій використовується Акт приймання-передачі наданих послуг, який підтверджує факт постачання послуги. Складання самоакту при визнанні доходів у такій ситуації законодавством не передбачено. Можливість складання внутрішніх Актів передбачена Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку для випадків коли на момент закінчення складання регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа.
Згідно НП(С)БО 15, дохід визнається в бухгалтерському обліку при збільшенні активу або зменшенні зобов'язання, що приводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена – тобто дохід відображається в обліку в періоді фактичного здійснення операцій, за якими визнано дохід.
Згідно НП(С)БО 15, дохід визнається в бухгалтерському обліку при збільшенні активу або зменшенні зобов'язання, що приводить до збільшення власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена – тобто дохід відображається в обліку в періоді фактичного здійснення операцій, за якими визнано дохід.
Відповідно до п. 187.1 ПКУ датою виникнення ПЗ з ПДВ при постачанні послуг є дата першої з подій:
- або дата зарахування коштів від замовника на рахунок виконавця або дата оприбуткування таких коштів в касу;
- або дата оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуги.
Отже, нарахування ПЗ з ПДВ здійснюється на дату отримання авансу або на дату коли послуга фактично була надана замовнику.
У Вашому випадку можу порекомендувати змінити договірні умови та виписувати Акти наданих послуг щомісячно за кожен окремий місяць перебування в санаторії.
Доброго дня, Підприємство зареєстровано 19.07.2022р. Виробниче підприємство. Займається експортом. Чистий дохід від реалізації за 2022р. -10 242 279,44грн. ОЗ - 2 063 938грн. Яке по категоріїї це підприємство ? Чи потрібно вести податкові різниці?
Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям категорії підприємств за розміром, які визначені ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності т.б. на 31.12.2022 р. з врахуванням середньорічного курсу євро за 2022 р. 33,98 грн./євро. Виходячи з Ваших показників діяльності за розміром чистого доходу та балансової вартості активів – Ваше підприємство за результатами 2022 р. належить до мікропідприємств.
Щодо податкових різниць, то коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, передбачені ПКУ, при визначення податку на прибуток здійснюється лише за наступних умов:
1) якщо річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період ( у Вашому випадку за 2022 р.) перевищує 40 мільйонів гривень;
2) якщо підприємством добровільно прийнято рішення про здійснення таких коригувань не залежно від суми річного доходу.
Доброго дня .Як вірно визначити суму ПДВ зобов'язання по ОСВ рахунок 361 разом з авансами(авансовий рахунок я не використовую).
Виключно на підставі аналізу даних в розрізі кожного контрагента та операцій, які відбулися з таким контрагентом.
Доброго дня! Приклад. Підприємство має річний звітний період, по критеріям відноситься до мікропідприємства. Підприємство у вересні 2022 року перевищило 40 млн. грн.
По завершенню 2022 року ситуація не змінилася. Підприємство вперше не відповідає критеріям мікро, та за звітністю 2022 року відноситься до малого. У нашому випадку, за 1 квартал 2023 року ми вперше подаємо декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2023 року та застосовуємо різниці. А що по фінансовій звітності? Дякую.
По завершенню 2022 року ситуація не змінилася. Підприємство вперше не відповідає критеріям мікро, та за звітністю 2022 року відноситься до малого. У нашому випадку, за 1 квартал 2023 року ми вперше подаємо декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2023 року та застосовуємо різниці. А що по фінансовій звітності? Дякую.
Щодо формату фінансової звітності підприємства у 2023 р. то при підготовці квартальної та річної звітності підприємство продовжує звітуватися за формами як для мікропідприємства. Якщо Ваше підприємство за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль (у Вашому випадку за 2022 р. та 2023 р.) не буде відповідати критеріям мікропідприємства, то з 1 січня 2024 р. підприємство повинне змінити категорію залежно від критеріїв категорії, яких буде дотримано. В такому випадку при визначенні категорії рекомендую скористатися роз'ясненнями Мінфіну, що викладені в Інформаційному повідомленні Мінфіну від 11.12.2018 р. щодо визначення категорії підприємства відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Доброго дня, так і не зрозуміла, чи мають право у 2023 р. перевіряти 2017,2018 рік, коли прийдуть на перевірку? Чи тільки останні звітні 1095 днів? А як бути з призупиненням строків перевірки у зв'язку з короновірусом та війсковими діями?
Згідно ст. 102 ПКУ, загальний строк давності для проведення перевірок та визначення суми грошових зобов’язань для контролюючого органу та платника податків складає 1095 днів (3 роки), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. При цьому, у разі подання платником податку уточнюючої декларації строк 1095 днів обраховується з дня її подання, в межах поданих уточнень.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, зупинено перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ, зокрема, на проведення документальних та фактичних перевірок (мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок встановлений статтею 52. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ).
Також Законом України від 15.03.2022 №2120-IX (набув чинності 17.03.2022 р.) перебіг строків давності на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану для платників та контролюючого органу зупинено.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном на всій території України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, зупинено перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПКУ, зокрема, на проведення документальних та фактичних перевірок (мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок встановлений статтею 52. 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ).
Також Законом України від 15.03.2022 №2120-IX (набув чинності 17.03.2022 р.) перебіг строків давності на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану для платників та контролюючого органу зупинено.
Відповідно, якщо станом на 18.03.2020 р. строк давності для проведення перевірок та визначення податкових зобов'язань, який зупинено, становив 1095 днів (3 роки) то після відновлення строку давності та зняття мораторію на проведення перевірок, період охоплений перевірками може розпочинатися з 18.03.2017 р.
Однак для правильного врахування всіх особливостій зняття мораторію на проведення первірок і відновлення троків давності, уважно слідкуємо за змінами, які будуть внесені до ПКУ згідно законопроекту № 8401.
