ПДВ: розшифровка сум та коригувань ПК

1. За якими правилами здійснюється розшифровка ПК.
2. Якими є варіанти розшифровки ПК від одного постачальника.
3. Як здійснити розшифровку коригувань ПК.

Вона необхідна в розрізі наших ІПН постачальників розшифрувати всю суму податкового кредиту із декларації за звітний період. Зверніть увагу, якщо протягом місяця ми придбали в одного постачальника різні товари за різними податковими накладними, або послуги, тобто нам необхідно це придбання вказати одним рядком. Але якщо у нас за цим постачальником податковий кредит сформовано за податковими накладними із різних періодів, ну, наприклад, декларацію за квітень ми включили до складу податкового кредиту, суму ПДВ за податковими накладними від одного постачальника, але податкова накладна була з січнем датована, березнем, квітнем, то нам в Додатку Д1, таблиця 2.1, необхідно зазначити ці придбання в різних рядках. Чому це необхідно робити? Це необхідно робити, оскільки в цьому додатку, в цій таблиці, є графа 3 «Період складання». Тобто якщо наш постачальник з одним ІПН склав власні податкові накладні для нас, як для покупця, в різних періодах (січні, квітні, березні), то відповідно цього постачальника ми маємо розшифрувати тричі, тому що різні періоди складання. Але це ще не все. Якщо цей же самий постачальник нам склав податкові накладні, але за цими придбаннями ми формуємо податковий кредит за особливими правилами… Що це за правила? Наприклад ми застосовуємо касовий метод, згідно з пунктом 187.10, це придбання там газу природного, електроенергії й так далі. То нам необхідно також це придбання показати окремо, навіть з цим ІПН постачальником, тому що нам необхідно показати з плюсом у відповідній графі, що ми придбали товари або послуги для використання у власних операціях і податковий кредит ми формуємо за касовим методом. І це ще не все. Якщо ми придбаємо сільгосппродукцію у постачальника, якого внесено до реєстру отримувачів бюджетної дотації, нам необхідно це придбання також відокремити окремо, тому що є спеціальна графа, це графа 5, ви бачите на слайді «ознака здійснення сільгосп операцій», це означає що ми придбаємо сільгосппродукцію у постачальника, який використовує, ну не те що спеціальний режим, який має право на дотацію. І нагадаю, що в податковій накладній від цього постачальника, після дробу в номері має стояти цифра 2. Це означає що ми саме придбаємо сільгосппродукцію перед якою визначено законом про державну підтримку сільгосптоваровиробників. Тобто ми можемо одного і того ж постачальника розшифрувати в Таблиці 2.1 декілька разів, в залежності від того, скільки періодів затронуто для складання податкових накладних цим постачальником, який порядок формування податкового кредиту ми використовуємо. На прикладі ви бачите, що постачальник, там з умовним ІПН, не бачу там цифри, у нас відображено у прикладі разів 5 або 6. Це означає, що за цим постачальником у нас особливі правила формування податкового кредиту. Точніше, за тими товарами або послугами, які ми придбаємо у цього постачальника і формуємо податковий кредит за його податковими накладними. Так само зверніть увагу, що у Таблиці 2.1 немає спеціального рядка для імпорту послуг. Але податковий кредит імпортер послуг, отримувач послуг від нерезидента, формує на підставі власної податкової накладної з типом причини «14», яка складається платником як податковим агентом. І тому в останньому рядку, в прикладі, я навів, що для такої податкової накладної існує умовний ІПН постачальника, 500000000000, і тому нічого не заважає нам розшифрувати ту суму податкового кредиту, яка показана в рядку 13 декларації, з умовним ІПН постачальника 500000000000. На жаль, податківці з цього приводу нічого не роз’яснюють, не розтлумачують. Вони роз’ясняють, що необхідно розшифровувати лише придбання у тих платників ПДВ, у яких є ІПН. А стосовно імпорту послуг, ну я рекомендую вказувати, тому що в принципі ми розшифровуємо всю суму податкового кредиту, в тому числі й сформованого на підставі власної податкової накладної, яка нами складена та зареєстрована в єдиному реєстрі й тип причини невидачі «14». Це означає, що ми склали її самостійно для себе. У таблиці 2.2 ми маємо розшифрувати суми податкового кредиту, точніше коригування податкового кредиту, як на збільшення, так і на зменшення. Ще раз повторю, це теж саме, що ми й раніше робили в додатку Д1, старому, до березня цього року, в таблиці першій. Ми показували коригування податкового кредиту за тим чи іншим постачальником. Від когось збільшення податкового кредиту, від когось зменшення податкового кредиту. Наразі нам необхідно показати ІПН тих постачальників, які для нас склали розрахунки коригування, на підставі яких у нас збільшується сума податкового кредиту. Або у разі якщо ми зменшуємо податковий кредит, вказати ІПН того постачальника, який склав для нас розрахунок коригування на зменшення. Тобто в такому випадку, ви також бачите, що нічого не змінилось, якщо порівняти із попередніми звітними періодами. Але до таблиці 2.2, так само як і таблиці 1.2, уже знайшлося місце для коригування податкового кредиту, а там податкових зобов’язань, за імпортом послуг. Зверніть увагу на останні рядки, тобто коригування рядка 13.1 і 13.2. Тобто у разі, якщо до власної податкової накладної, з типом причини «14», ми з вами складаємо розрахунок коригування у звітному періоді, незалежно від того ми реєструємо/не реєструємо, цей розрахунок коригування, ми самі будемо його реєструвати самостійно, нам необхідно відкоригувати податковий кредит. Тобто якщо ми зареєструємо, маємо право на збільшення податкового кредиту. Якщо не зареєструємо, нам необхідно його зменшити податковий кредит або нічого не робити, якщо розрахунок коригування на збільшення.