Інструкція з охорони праці при виконанні робіт з мотокосою

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № ______

при виконанні робіт з мотокосою

 

1.Загальні вимоги

1.1 Інструкція з охорони праці при виконанні робіт з мотокосою встановлює вимоги безпеки під час виконання працівниками посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці при виконанні робіт з мотокосою розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 09.03.2022  № 441, іншого законодавства України про охорону праці та з урахуванням вимог галузевих нормативно-правових актів.

1.3. Працівники, які порушили вимоги цієї інструкції, несуть персональну відповідальність в установленому законодавством порядку.

1.4. Працівник, що виконує роботи з мотокосою, повідомляє безпосереднього керівника про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров’ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві у його присутності, про погіршення стану свого здоров’я, у тому числі про прояв ознак захворювання (респіраторного захворювання, підвищеної температури, отруєння тощо).

У разі прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а також у випадку перебування на робочому місці - повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися та викликати спеціальний медичний транспорт.

1.5. До роботи з мотокосою допускаються працівники віком не молодше 18 років, які пройшли інструктаж з охорони праці.

Під час роботи працівник проходить: вступні інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки, первинні інструктажі – на робочому місці та повторні: з охорони праці, з пожежної безпеки.

Працівник проходить інструктаж з охорони праці перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні шість місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів із питань охорони праці на робочому місці. У журналі після проходження інструктажу має бути підпис особи, яка проводить інструктаж, та працівника.

1.6. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

1.7. Небезпечними і шкідливими факторами виробництва для працівника можуть бути:

-                    рухомі (у тому числі обертові) частини інструменту;

-                    підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

-                    підвищений рівень температури;

-                    підвищений рівень шуму на робочому місці;

-         гострі кромки, задирки на поверхнях обладнання, інструменту.

1.8. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.9. Працівник зобов’язаний:

- виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

- дотримуватися норм, правил та інструкцій із охорони праці, пожежної безпеки;

- виконувати тільки ту роботу, яку доручив йому керівник та з якої він пройшов інструктаж;

- не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці, пожежної безпеки;

- не допускати до робочого місця сторонніх;

- знати номери телефонів рятувальної служби (101), поліції (102), швидкої (103);

- вміти надавати першу допомогу потерпілим від нещасних випадків;

- вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.10. Працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючого персоналу під час виконання будь-яких робіт згідно з посадовою інструкцією.

1.11. Конструкція мотокоси має відповідати чинним стандартам.

Обладнання, що надається працівникам та ними використовується за призначенням, має бути технічно справним і відповідати:

- вимогам технічних регламентів, якщо обладнання виготовлене після дати обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на це обладнання;

- загальним вимогам безпеки до обладнання, що зазначені у нормативно-правових актах з охорони і гігієни праці та відповідних нормативних документах на його виготовлення, якщо обладнання виготовлене до дати обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на це обладнання.

1.12. Елементи мотокоси, що рухаються, обертаються та можуть становити небезпеку, мають бути огороджені захисними кожухами, які забезпечують безпеку працівників.

1.13. Не дозволяється експлуатація несправних мотокос, експлуатація мотокос із відсутньою системою захисту.

1.14. Для відпочинку необхідно відвести місця за межами ділянки, на якій працюють інші працівники, поля тощо. Не дозволяється відпочивати на ділянках, де працюють механізми та інша господарська техніка, в копицях, на валках, під комбайнами.

1.15. До роботи необхідно приступати у спецодязі, упевнившись, що він не має пошкоджень, елементів, які звисають, не прилягають і можуть бути захоплені деталями, що рухаються й обертаються. Роботи з мотокосою необхідно проводити у захисному екрані, що захищає органи зору від запилення, навушниках (берушах), що захищають органи слуху, окулярах захисних, касці, рукавицях, спецвзутті.

 

2. Заходи безпеки до початку робіт

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі. Одягти спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту.

2.2. Отримати від керівника робіт завдання і маршрут руху, ознайомитися з рельєфом ділянки.

2.3. Кожний працівник до початку роботи повинен переконатись у безпечному стані свого робочого місця, перевірити справність запобіжних пристроїв, інструментів, механізмів, необхідних для виконання роботи.

У разі виявлення порушень безпечного стану робочого місця, які він сам не може ліквідувати, працівник, не починаючи роботи, повинен повідомити про них посадову особу, в обов’язки якої покладено здійснення контролю за безпечним виконанням робіт.

2.4. Перевірити загальний стан мотокоси, звернувши увагу на наявність захисних кожухів, які передбачені заводом-виготовлювачем.

2.5. Перевірити технічний стан органів управління, сигналізації, освітлення, які забезпечують безпеку експлуатації мотокоси.

 

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Працівник має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Кожний працівник під час експлуатації мотокоси помітивши небезпеку, що загрожує працівникам або підприємству (несправність машин, механізмів, виникнення пожеж тощо), зобов’язаний одночасно із вжиттям заходів щодо її усунення повідомити про це посадову особу, в обов’язки якої покладено здійснення контролю за безпечним веденням робіт, а також попередити працівників, яким загрожує небезпека.

3.4. Очищення, мащення, надівання пасів, ланцюгів, регулювання вузлів агрегату, ремонт слід проводити при заглушеному двигуні. Невиконання цього правила призводять до нещасних випадків.

3.5. Не слід залишати без нагляду працююче обладнання мотокоси.

3.6. Ремонт мотокоси проводити тільки після її повної зупинки й охолодження нагрітих частин до температури не вище 45 °C.

3.7. Не дозволяється вмикати мотокосу в роботу, якщо зняті захисні обладнання, несправні контрольно-вимірювальні прилади.

3.8. Заправку мотокоси необхідно проводити тільки після повної її зупинки.

3.9. Не дозволяється виконувати роботи з мотокосою під час дощу, грози, сильного вітру.

3.10. Заборонено курити і розводити відкритий вогонь у будь-якій формі.

3.11. Перед заправкою необхідно установити косу на стійкій основі.

3.12. З метою захисту навколишнього середовища потрібно стежити за тим, щоб пальне або масло не лилися на землю. Завжди потрібно використовувати відповідну для цього підстилку.

3.13. Не заправляти інструмент в закритих приміщеннях. Пари пального скупчуються біля підлоги, що створює небезпеку вибуху.

3.14. Необхідно завжди щільно закривати кришку паливного бака і регулярно перевіряти його герметичність. Для пуску двигуна моторної коси необхідно змінити місце (віддалене не менше ніж на 3 метра від місця заправки).

3.15. Потрібно не допускати доступу тварин до місця проведення робіт.

3.16. Моторну косу треба запускати тільки описаним в інструкції способом. Інші способи запуску категорично заборонені.

3.17. При старті необхідно стежити за тим, щоб ріжучий інструмент ні в якому разі не торкався будь-яких твердих предметів, наприклад гілок або каміння.

У разі помітних змін у поведінці інструменту необхідно відразу ж вимкнути двигун.

Якщо ріжучий інструмент потрапить в контакт з твердим предметом, необхідно негайно вимкнути двигун і перевірити ріжучий інструмент. Пошкодження ріжучого інструменту та ріжучі інструменти з тріщинами експлуатувати заборонено.

3.18. Використовувати мотокосу можна тільки з ременями для носіння і регулювати їх за розміром необхідно до початку роботи.

3.19. Тримати косу однією рукою заборонено. При виконанні будь-якої роботи необхідно міцно тримати ланцюгову косу двома руками, при цьому слідкувати за стійкістю свого стану.

3.20. Виконувати роботи з мотокосою треба так, щоб не вдихати вихлопні гази. Моторну косу запускати та експлуатувати в закритих приміщеннях не можна через небезпеку отруєння.

3.21. Під час перерв і після закінчення роботи необхідно вимкнути косу і встановити її так, щоб ніхто не наражався на небезпеку.

3.22. Гарячий інструмент не слід класти на суху траву або горючі предмети.

3.23. При зміні місця роботи або транспортуванні мотокоси необхідно вимкнути двигун. Заборонено експлуатувати косу з несправним глушником.

3.24. При роботі з мотокосою може виникнути її неконтрольоване відкидання (рикошет). Це особливо характерно при різанні в зоні між 12 і 2 ріжучого інструменту. При цьому коса безконтрольно і з великою силою відкидається в бік і прискорюється.

3.25. Не дозволяється виконувати косіння вище рівня плеча, стоячи на сходах.

3.26. Місце роботи перед процесом косіння слід очистити від сторонніх предметів. Сторонні предмети можуть бути відкинуті при косінні (небезпека травмування). Вони можуть пошкодити ріжучий інструмент або привести до небезпечного відкидання.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Зупинити двигун мотокоси.

4.2. Очистити мотокосу від залишків трави.

4.3. Привести в порядок робоче місце, прибрати у спеціально відведені місця для постійного зберігання інструмент.

4.4. Передати зміну зміннику (при змінній роботі), перевірити стан обладнання, що використовувався у роботі, повідомити про всі недоліки у роботі обладнання керівника робіт або механіка підприємства, зробити відповідні записи у журналі.

4.5. Упорядкувати спецодяг, засоби індивідуального захисту і покласти у відведене для них місце.

4.6. Помити руки, обличчя теплою водою з милом. За можливості прийняти душ.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Аварійна ситуація може виникнути в разі настання нещасного випадку з працівником або оточуючим персоналом, поломки або несправності у роботі мотокоси тощо.

5.2. У разі виникнення аварійної ситуації слід негайно подати сигнал про небезпеку, зробити аварійне відключення мотокоси, прийняти заходи до виведення людей з небезпечної зони і не допускати до неї сторонніх людей, повідомити про те, що сталося, керівника робіт і діяти згідно з планом ліквідації аварії.

5.3. Якщо є потерпілі, надавати їм першу медичну допомогу. За необхідності викликати швидку медичну допомогу.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 склянки) чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний дріт за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога у разі рани кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим у разі рани кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) при необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим за підозри на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) - сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків - ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні.

При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть виникнути: теплові судоми, теплове перевтомлення, тепловий удар.

У разі перегрівання слід розрізняти такі ознаки:

1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів передньої черевної стінки);

2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість;

3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41°С, червона, гаряча суха шкіра, роздратованість, втрата свідомості, прискорене поверхневе дихання.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні не медичними працівниками:

1) при теплових судомах:

а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;

б)дати постраждалому випити прохолодної води;

в) при можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом;

2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі:

а) перемістити постраждалого в прохолодне місце;

б) дати постраждалому випити прохолодної води;

в) розстебнути одяг постраждалого;

г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі;

ґ) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання постраждалого прохолодними компресами. Не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду;

3) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.