Інструкція з охорони праці для каменотеса

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № ___

для каменотеса

 

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на каменотесів, що працюють на підприємстві, та встановлює вимоги безпеки праці відповідно до вимог охорони праці і правил поводження під час виконання ними робіт та користування засобами індивідуального і колективного захисту.

1.2. Інструкція розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 09.03.2022  № 441, Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804, та інших вимог нормативно-правових актів з охорони праці та галузевих документів.

1.3. До виконання робіт допускаються особи, які досягни 18-річного віку, пройшли медичний огляд, не мають медичних протипоказань та пройшли навчання і вступний інструктаж з охорони праці.

До експлуатації розпилювальних верстатів допускаються каменотеси, які мають кваліфікаційний розряд не нижче 4-го, навчені безпеки праці на цих верстатах і отримали посвідчення верстатника.

Інструктаж для працівника повинен також проводитися перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж), оскільки роботи належать до робіт підвищеної небезпеки.

В процесі роботи працівник також проходять:

-     позаплановий інструктаж у разі введення в дію нових або переглянутих нормативних актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

-     при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

-     при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

-     при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником;

-     при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів – для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт – понад 60 днів;

-     цільовий інструктаж:

-     при виконанні разових робіт, не передбачених трудовим договором;

-     при ліквідації аварії, стихійного лиха;

-     при проведенні робіт, на які оформляються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та працівника.

1.4. Робоче місце каменотеса є стаціонарним.

1.5. Графік роботи каменотеса установлено відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.6. Працівник повинен:

-     виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

-     пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;

-     знати місце зберігання медичної аптечки та вміти надавати першу домедичну допомогу потерпілим при нещасних випадках;

-     не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

-     співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров’ю або людям, які її оточують, та навколишньому природному середовищу;

-     піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання робіт;

-     знати, де розміщені первинні засоби пожежогасіння, та вміти ними користуватися;

-     находячись на будівельному об'єкті, обов’язково користуватися захисною каскою, спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту;

-     здавати верхній одяг, особисті речі в гардероб;

-     знати та виконувати вимоги інструкції (паспорта) заводу-виготовлювача з безпечної експлуатації обладнання, з яким працює;

-     дотримуватися технологічного процесу;

-     під час виконання робіт не надягати ювелірні прикраси, годинник.

Працівник повинен пам’ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам.

1.7. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають під час роботи, на каменотеса:

-     машини й механізми, що рухаються;

-     рухомі частини виробничого обладнання;

-     механічні ушкодження в результаті відлітання накопичених частинок при обробці матеріалів;

-     підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини;

-     підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

-     підвищений рівень шуму та вібрації на робочому місці;

-     підвищена або знижена вологість повітря;

-     підвищена або знижена рухомість повітря;

-     відсутність або недостатність природного світла;

-     недостатня освітленість робочої зони;

-     гострі краї, задирки й шорсткість на поверхнях конструкцій, інструменту, обладнання;

-     фізичні перевантаження – статичні й динамічні.

1.8. У випадках травмування і несправностей в роботі обладнання, працівник має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу домедичну допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

1.9. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.10. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.11. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров’я, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

1.12. Для попередження можливості виникнення пожежі працівник повинен дотримуватися вимог пожежної безпеки сам і не допускати порушення цих вимог працівниками; курити дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях.

1.13. Під час виконання робіт працівник має:

- погоджувати з керівником робіт чітке визначення меж робочої зони. Не допускати перебування сторонніх осіб у робочій зоні;

- не приступати до роботи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп’яніння, у хворобливому або стомленому стані;

- під час роботи дотримуватися граничних норм підіймання й переміщення вантажів, які не повинні перевищувати:

-   підіймання й переміщення вантажів жінкою при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів за годину) – 10 кг;

-   підіймання й переміщення вантажів жінкою постійно протягом робочої зміни – 7 кг;

-   сумарна вага вантажу, який переміщується жінкою протягом кожної години робочої зміни не повинна перевищувати: із робочої поверхні – 350 кг; із підлоги – 175 кг;

-   для чоловіків старше 18 років – 50 кг;

- не торкатись до лежачих, виступаючих із землі або звисаючих кабелів;

- не стояти і не знаходитися під піднятим вантажем, а також під настилами риштувань або в місцях можливого падіння різних предметів;

- інструмент і пристрої використовувати тільки за призначенням;

- не наступати на кришки люків, перекриття ям, канав, котлованів для запобігання падіння в них. У випадку необхідності знаходження на них, впевнитися, що вони надійно закріплені на своїх місцях і не перекидаються;

- протягом зміни слідкувати за самопочуттям. Не працювати, відчуваючи стомленість, сонливість, раптові болі. У випадку погіршання самопочуття припинити виконання роботи, використати медичні препарати з аптечки або звернутися за допомогою до присутніх осіб. Повідомити про це керівника робіт.

1.14. Каменотесу забороняється:

-     виконувати роботи в неосвітлених місцях;

-     виконувати опоряджувальні роботи на висоті без наявності захисного огородження цих місць;

-     виконувати роботи з обробки плит, каміння без застосування захисних окулярів, а шліфувальні роботи – без захисних окулярів і респіраторів;

-     працювати на риштуваннях при швидкості вітру більше 15 м/с, ожеледі, тумані, грозі;

-     на висоті входити, виходити чи приймати будівельні матеріали і самопіднімальну колиску через віконні прорізи, балкони;

-     використовувати інструмент чи пристосування не за призначенням;

-     виконувати роботи на несправному устаткуванні, працювати з несправним інструментом;

-     виконувати роботи механізованим електроінструментом з приставних і розсувних сходів-драбин;

-     передавати електрифікований інструмент іншим особам. Каменотес, який виконує роботи з електрифікованим інструментом класу ІІ та IIІ, повинен мати І групу з електробезпеки, а каменотес, який працює на каменерізальних верстатах з електроприводом і з самопіднімальною колискою - не нижче II. Підключення до мережі живлення каменерізальних верстатів при їх експлуатації в умовах будівельного майданчику повинно бути виконано тільки через захисновідключний пристрій;

-     виконувати ремонт електрифікованого інструмента, устаткування. Цю роботу виконує черговий електромонтер, що має ІІІ групу з електробезпеки;

-     виконувати самому підключення ручного електроінструмента до живильної мережі. Включати в електромережу електрифікований інструмент, механізми, інші струмоприймачі слід тільки за допомогою штепсельної вилки. При веденні робіт поза приміщеннями в усіх випадках, а в приміщеннях – в умовах підвищеної небезпеки ураження працюючих електричним струмом, необхідно застосовувати ручні електричні машини II і III класів. При роботі з електричними машинами II класу необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту (діелектричні рукавички і ізолюючі підставки). За наявності особливо небезпечних умов для ураження працюючих електричним струмом слід користуватися тільки електричними машинами класу III із застосуванням діелектричних рукавичок і ізолюючих підставок;

-     торкатися відкритих струмоведучих частин електроустаткування й оголених проводів.

1.15. Для зменшення впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів необхідно застосовувати наступні засоби індивідуального захисту:

-     костюм бавовняний – термін носіння 12 міс.;

-     черевики шкіряні – термін носіння 12 міс.;

-     рукавиці комбіновані – термін носіння 1 міс.

На зовнішніх роботах узимку додатково:

-     куртка бавовняна на прокладці, що утеплює, – термін носіння 36 міс.;

-     штани бавовняні на прокладці, що утеплює, – термін носіння 36 міс.;

-     валянки – термін носіння 48 міс.

Для захисту очей необхідно застосовувати окуляри захисні безбарвні.

Для захисту голови від механічних ушкоджень необхідно застосовувати захисну каску.

Для запобігання падінню з висоти за відсутності огородження робочого місця, а також при роботі з колиски обов’язкове застосування запобіжних поясів з амортизаторами. Кожний пояс повинен мати маркування про випробування (один раз на 6 місяців).

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Пройти інструктаж про безпечні методи роботи і послідовність виконання робіт.

2.2. Оглянути і підготувати до роботи робочі місця з урахуванням вимог безпеки до утримання проходів, складування матеріалів, огородження, відсутності протягів і інше. Проходи, проїзди і робочі місця регулярно очищати, не захаращувати, а розташовані поза будівлею – посипати піском або шлаком у зимовий час. На робочих місцях складувати матеріали так, щоб вони не створювали небезпеки при виконанні робіт і не захаращували проходи. Ширина проходів до робочих місць і на робочих місцях повинна бути не менше 0,6 м, а висота проходів – не менше 1,8 м.

2.3. Оглянути і перевірити надійність засобів підмощування. Лицювальні роботи на висоті 1,3 м і більше над землею чи перекриттям потрібно виконувати з інвентарних засобів підмощування.

2.4. Під час роботи з колисок необхідно одержати наряд-допуск на проведення робіт підвищеної небезпеки, упевнитися в наявності акта випробування їх і прийняття в експлуатацію.

2.5. Оглянути, перевірити справність і підготувати для роботи ручний і електрифікований інструмент. На ручних інструментах ударної дії (закольник, скарпель, зубило) не допускаються перегартування, ушкодження (вибої, відколи) робочих кінців, задирки і гострі ребра на бічних гранях, у місцях затиску їх рукою, на потиличній частині. Дерев’яні рукоятки ручного інструмента повинні бути виготовлені з деревини твердих і в’язких порід дерева, гладко оброблені і надійно закріплені.

Приступаючи до роботи пневматичним інструментом, необхідно оглянути повітряні шланги по всій довжині, перевірити міцність з’єднань, а також приєднання шлангів до пневматичного інструмента.

До роботи на верстаті необхідно перевірити справність пристрою захисного відключення, перевірити пускові й гальмові пристрої, наявність і справність огороджень і захисних засобів. Несправність пристрою захисного відключення контролюється натисканням кнопки «контроль». Якщо не загоряється лампочка «контроль», каменотес повинен сповістити про це керівника робіт для вжиття заходів.

2.6. Переконатися в достатній освітленості робочого місця. Освітленість повинна бути рівномірною, без сліпучої дії. Зовнішні електропроводки тимчасового електропостачання на будівельному майданчику необхідно розміщати на відстані; м:

-     2,5 – над робочими місцями;

-     3,5 – над проходами;

-     6,0 – над проїздами.

Переносні світильники повинні мати напругу не більше 42 В, а в сирих приміщеннях і небезпечних місцях – 12 В.

2.7. Упорядкувати робочий одяг – застебнути манжети, заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців, одягти захисну каску.

 

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Під час знаходження на робочому місці працівник не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

-     не розмахувати гострими і ріжучими предметами;

-     стежити за справністю устаткування, дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для відповідних видів робіт;

-     бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших.

3.2. Під час роботи працівник повинен бути ввічливим з працівниками, вести себе спокійно і витримано, уникати конфліктних ситуацій, які можуть викликати нервовоемоційне напруження і відбитися на безпеці праці.

3.3. Особливої обережності необхідно дотримуватися і бути уважним поблизу зон підвищеної небезпеки.

3.4. Необхідно дотримуватися вимог інструкції з експлуатації обладнання, що використовується у роботі. Забороняється самостійно усувати неполадки в роботі обладнання.

3.5. Працівник повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.6. Забороняється залишати працююче обладнання без постійного нагляду.

3.7. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

3.8. Працівник має дотримуватися вимог та приписів знаків безпеки, сигнальних кольорів і розмітки; вміти надавати першу домедичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків; знати номери телефонів для виклику екстрених служб (пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, аварійної служби газового господарства тощо) і термінового інформування безпосереднього і вищих керівників, місце зберігання аптечки, шляхи евакуації людей у разі надзвичайних ситуацій.

3.9. Проведення робіт з облицювання поверхонь природним каменем і штучними плитами необхідно виконувати відповідно до проекту проведення робіт, технологічних карт, карт робочих процесів, затверджених інструкцій з охорони праці на робочому місці.

3.10. Розпакування ящиків з плитами необхідно виконувати обережно. Цвяхи, що стирчать, варто відразу ж загинати або виймати.

3.11. Перевезення плит на будівельному майданчику до верстата і місця складування після сортування і обробки необхідно здійснювати за допомогою візка.

3.12. Починати розпилювання плит на верстаті слід при повному числі обертів пиляльного диска. Не допускати його перегріву.

3.13. Під час обробки плит із природного каменю на верстатах забороняється:

-     тримати руки близько до частин, що обертаються;

-     подавати оброблюваний елемент руками (слід застосовувати шаблон);

-     гальмувати обертові частини верстата руками чи будь-якими предметами.

3.14. При заїданні ріжучого інструмента необхідно відключити верстат і усунути причину заїдання.

3.15. Очищати верстати від кам’яного пилу і зерен необхідно щіткою або мокрою ганчіркою в проміжках між операціями після відключення від мережі і повної зупинки ріжучого диска.

3.16. Під час роботи ручним інструментом його необхідно щільно притискати до оброблюваного каменю.

3.17. При користуванні електричним дрилем для свердління отворів у плитах каменотес повинен виконувати наступні вимоги:

-     надійно кріпити плиту;

-     електродвигун включати тільки після встановлення робочого інструмента на місце обробки;

3.18. Під час обробки плит шліфувальною електричною машиною забороняється працювати:

-     без запобіжного пристрою диска;

-     при витіканні змащення через вентиляційні отвори;

-     з появою диму і запаху горілої ізоляції;

-     при ушкодженні живильного електрокабеля.

3.19. При очищенні лицювальних плит піскоструминними чи іншими пневмоапаратами робоче місце необхідно відгородити.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити електрифіковане обладнання від електричної мережі за допомогою комутаційних апаратів.

4.2. Прибрати робоче місце. Очистити інструмент, пристрої і покласти у відведене місце.

4.3. Зняти і привести у порядок спецодяг та інші засоби індивідуального захисту і повісити в гардеробну.

4.4. Помити руки й обличчя теплою водою з милом. За можливості прийняти душ.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є потерпілі, надати їм першу домедичну допомогу; за необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

-     негайно припинити роботу;

-     вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;

-     за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої домедичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: у разі потрапляння на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 склянки) чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунку дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога у разі рани кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) за необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) - почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) - сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь - некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення) - виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків - ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Перша допомога у разі переохолодження.

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь - шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь - у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь - омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації - охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь - поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) за можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);

6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;

7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;

8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. При необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;

9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;

10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника з усунення аварійної ситуації.