Інструкція з охорони праці для менеджера зовнішньоекономічної діяльності

_______________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

Інструкція з охорони праці № ____

для менеджера зовнішньоекономічної діяльності

 

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці менеджера зовнішньоекономічної діяльності (далі − менеджер ЗЕД) встановлює вимоги безпеки під час виконання ним посадових обов’язків.

1.2. Інструкція з охорони праці для менеджера ЗЕД розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 09.03.2022  № 441, постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 № 641,  та з урахуванням вимог галузевих нормативно-правових актів.

1.3. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.4. Менеджер ЗЕД повідомляє безпосереднього керівника про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров’ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві у його присутності, про погіршення стану свого здоров’я, у тому числі про прояв ознак захворювання (отруєння).

У разі прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а у випадку перебування на робочому місці – повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися викликати спеціальний медичний транспорт.

1.5. Небезпечними і шкідливими факторами виробництва для працівника можуть бути:

−          ураження електричним струмом при роботі на ПОЕМ;

−          виконання роботи, пов’язаної зі зберіганням документів;

−          підвищені зорові навантаження, а також несприятливий вплив на зір мерехтінь символів і фону у разі нестабільної роботи відеотерміналу, нечіткого зображення на екрані;

−          іонізуючі, неіонізуючі випромінювання електромагнітні поля при роботі з комп’ютером;

−          недостатність освітлення робочої зони;

−          протяги.

1.6. Менеджер ЗЕД зобов’язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму праці та відпочинку і виконувати вимоги інструкції з охорони праці.

1.7. У випадках травмування і несправностей в устаткуванні менеджер ЗЕД має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу домедичну допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

1.8. Працівник зобов’язаний:

1.8.1. Знати правила безпечної експлуатації обладнання (ПОЕМ, електроприлади тощо), на якому працює.

1.8.2. Проходити повторний інструктаж з охорони праці – двічі на рік, та пожежної безпеки – 1 раз на рік.

1.8.3. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.8.4. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

1.8.5. Працювати тільки на тому обладнанні, правила безпечної експлуатації якого знає та по якому проінструктований.

1.8.6. Пам’ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці.

1.8.7. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.

1.8.8. Користуватися засобами індивідуального захисту, мити руки з милом не менше 30 секунд, періодично дезінфікувати руки, дотримуватися соціальної дистанції, перебувати у скупченні людей не більше 10 осіб тощо.

1.8.9. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків.

1.8.10. Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.8.11. Співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу його життю чи здоров’ю або людям, які йогь оточують, та навколишньому природному середовищу.

1.8.12. Піклуватися про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства.

1.8.13. Утримувати в порядку і чистоті своє робоче місце.

1.9. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.10. За цією інструкцією менеджер ЗЕД інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж), з пожежної безпеки – щорічно.

Результати інструктажу заносяться до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та працівника.

1.11. На роботу в якості менеджера ЗЕД приймаються працівники, які досягли вісімнадцятирічного віку, мають вищу професійну освіту і стаж роботи на посаді менеджера не менше 2 років.

1.12. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

1.13. Працівник має бути забезпечений засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), а також санітарно-гігієнічним одягом відповідно до галузевих норм.

1.14. Працівникам заборонено:

−            торкатися руками обличчя, очей;

−            перебувати у приміщенні без засобів індивідуального захисту;

−            за прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури залишатися на робочому місці та/або здійснювати виконання посадових обов’язків.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі, помити руки з милом. Прибрати з кишень колючо-ріжучі, крихкі та гострі предмети.

2.2. Підготувати робочу зону для безпечного виконання роботи:

−            перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки на видимі пошкодження. У разі несправності повідомити безпосередньому керівнику про виявлені недоліки;

−            візуально перевірити ззовні достатність освітлення і справність вимикачів і розеток.

2.3.             Менеджер ЗЕД перед початком роботи має підготувати до роботи використовувані оргтехніку, обладнання, інструменти, матеріали тощо.

2.4. Робоче місце менеджера ЗЕД повинно утримуватись у чистоті, захаращення робочих місць і проходів не допускається.

2.5. Виявлені перед початком роботи незначні порушення вимог безпеки менеджер ЗЕД може усунути власними силами, а за неможливості це зробити самостійно – повідомити про це керівника, вжити відповідних заходів щодо їх усунення. До усунення неполадок до роботи не приступати.

2.6. Самостійне усунення порушень вимог безпеки праці, особливо пов’язане з ремонтом і наладкою обладнання, проводиться тільки за наявності відповідної підготовки менеджера ЗЕД та допуску до подібного виду робіт, за умови дотримання правил безпеки праці.

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Менеджер ЗЕД має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Під час знаходження на робочому місці менеджер ЗЕД не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

−            не гойдатися на стільці;

−            не палити в приміщеннях;

−            не торкатися оголених дротів;

−            не працювати на обладнанні мокрими руками;

−            не розмахувати гострими і ріжучими предметами.

3.4. Менеджер ЗЕД повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території підприємства, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.5. Менеджер ЗЕД повинен зберігати документацію у шафах у спеціально обладнаному кабінеті відповідно до вимог, встановлених на підприємстві.

3.6. Враховуючи те, що переважна частина робочого часу присвячена роботі за комп’ютером, необхідно кожні дві години відволікатися і робити 15-ти хвилинну перерву для зниження стомлюваності загальнофізичного характеру.

3.7. У разі відрядження менеджера ЗЕД до іншого місця, йому необхідно чітко дотримуватися встановленого маршруту переміщення, не вступати в конфлікти з перехожими.

3.8. Менеджер ЗЕД має дотримуватися режиму праці та відпочинку в залежності від тривалості та виду трудової діяльності (раціональний режим праці та відпочинку передбачає дотримання перерв), зберігати і приймати їжу тільки у встановлених і спеціально обладнаних місцях.

3.9. Менеджер ЗЕД має дотримуватися вимог та приписів знаків безпеки, сигнальних кольорів і розмітки; вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків; знати номери телефонів для виклику екстрених служб (пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, аварійної служби газового господарства і т.д.) і термінового інформування безпосереднього і вищих керівників, місце зберігання аптечки, шляхи евакуації людей у разі надзвичайних ситуацій.

3.10. Менеджер ЗЕД має сидіти за робочим столом прямо, вільно, не напружуючись. Слід дотримуватись регламентованих перерв протягом робочого дня для проведення загальної виробничої гімнастики, масажу пальців і кистей рук і вправ для очей.

3.11.         Забороняється працювати за недостатнього освітлення й за умови місцевого освітлення.

3.12.         Менеджер ЗЕД має стежити за чистотою повітря в приміщенні. Під час провітрювання не допускати утворення протягів. Сміття необхідно збирати в спеціальні ємності і кожен день видаляти з приміщення.

3.13.    Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

3.14.         Не залишати без нагляду своє робоче місце, коли обладнання підключено до електромережі (комп’ютер, електроприлади тощо).

3.15. Працівник повинен:

−            регулярно мити руки з милом або обробляти їх спиртовмісними антисептиками не рідше ніж раз на 3 години та після відвідування громадських місць, використання туалету, прибирання, обслуговування тощо;

−            утримуватись від контактів з особами, які мають симптоми респіраторних захворювань – кашель, лихоманка, ломота в тілі тощо;

−            самоізолюватися у разі виникнення симптомів респіраторних захворювань.

3.16. Працівники із температурою тіла понад 37,2°С або ознаками респіраторних захворювань, без засобів індивідуального захисту (масок, респіраторів) не допускаються до приміщення підприємства.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити електрообладнання, що використовувалось під час роботи.

4.2. Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття і відходи.

4.3. Повідомити керівника робіт про недоліки у роботі обладнання, що використовувалося, а також інші недоліки, що мали місце під час роботи.

4.4. Провести провітрювання приміщення, після цього закрити вікна.

4.5. Видалити з приміщення використані засоби індивідуального захисту, використані паперові рушники тощо в спеціально відведені місця для подальшої їх утилізації.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. При виконанні роботи можливі наступні аварійні ситуації, які можуть призвести до аварії й нещасних випадків:

−            ураження електричним струмом – у разі недотримання вимог електробезпеки та незастосування необхідних засобів захисту;

−            ушкодження м’яких тканин тіла, опіки та інші травми – у разі неправильних прийомів роботи з інструментом, роботи на несправному обладнанні, за порушення технологічних вимог, у разі незастосування необхідних засобів індивідуального захисту;

−            загоряння або пожежа – у разі порушення вимог пожежної безпеки.

5.2. За будь-якої аварійної ситуації необхідно:

−            припинити виконання робіт;

−            повідомити про те, що сталося, керівника робіт (безпосередньо або використовуючи передбачені засоби зв’язку);

−            вжити заходів для збереження обстановки (якщо це не призведе до розвитку аварійної ситуації і не створить загрози здоров’ю та життю людей) до прибуття посадових осіб.

5.3. У разі нещасного випадку на виробництві за можливості звільнити потерпілого від дії небезпечного фактору, вжити заходів до надання йому першої допомоги. За необхідності викликати швидку допомогу за тел. 103 або доручити зробити це іншому працівнику. За неможливості виклику швидкої допомоги вжити заходів до доставки потерпілого до найближчої лікувальної установи.

За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; за необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

−            негайно припинити роботу;

−            вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;

−            за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється під час ковтання та дихання; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) під час огляду місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500–700 мл (2–3 склянки) чистої, холодної (18 °С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим – 50 мл вазелінового масла). Однак, у разі отруєння припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) у разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) у разі погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога у разі рани кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) за необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та за можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає під час впливу на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Перша допомога у разі переохолодження.

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) за можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);

6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;

7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;

8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. За необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;

9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;

10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.