Інструкція з охорони праці для знімача-укладальника фарфорових, фаянсових та керамічних виробів

_________________________________________________________

 ^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

 

Інструкція з охорони праці № _____

для знімача-укладальника фарфорових, фаянсових та керамічних виробів

 

1. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на знімача-укладальника фарфорових, фаянсових та керамічних виробів та встановлює вимоги безпеки під час виконання ним робіт.

1.2. Інструкція розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» від 09.03.2022  № 441, Правил охорони праці для працівників фарфоро-фаянсової промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 19.06.2007 № 137, Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.1993 № 241. 

1.3. За цією інструкцією знімач-укладальник фарфорових, фаянсових та керамічних виробів інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та працівника.

1.4. Власник повинен застрахувати знімача-укладальника фарфорових, фаянсових та керамічних виробів від нещасних випадків та професійних захворювань.

В разі пошкодження здоров'я знімача-укладальника фарфорових, фаянсових та керамічних виробів з вини власника, працівник має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.

Знімач-укладальник фарфорових, фаянсових та керамічних виробів повідомляє безпосереднього керівника про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров'ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві у його присутності, про погіршення стану свого здоров’я, у тому числі про прояв ознак захворювання (отруєння).

У разі прояву ознак респіраторного захворювання, підвищення температури, отруєння тощо працівник має залишитися вдома та звернутися за медичною допомогою, а у випадку перебування на робочому місці – повідомити безпосереднього керівника про прояви ознак захворювання, самоізолюватися викликати спеціальний медичний транспорт.

1.5. За невиконання даної інструкції знімач-укладальник фарфорових, фаянсових та керамічних виробів несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

1.6. До роботи знімачем-укладальником фарфорових, фаянсових та керамічних виробів допускаються особи, які пройшли медичне обстеження та не мають медичних протипоказань, пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки, а також стажування для придбання навичок безпечного ведення виробничих процесів протягом 2–15 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи), мають І кваліфікаційну групу допуску з електробезпеки.

1.7. Знімач-укладальник фарфорових, фаянсових та керамічних виробів повинен:

1.7.1. Знати правила безпечної експлуатації обладнання, на якому працює.

1.7.2. Проходити повторний інструктаж з охорони праці – двічі на рік, та пожежної безпеки – 1 раз на рік.

1.7.3. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.7.4. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

1.7.5. Працювати тільки на тій установці, правила безпечної експлуатації якої знає та по якій проінструктований.

1.7.6. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці.

1.7.7. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.

1.7.8. Користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту.

1.7.9. Вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.

1.7.10. Вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

1.7.11. Співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров'ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу.

1.7.12. Піклуватися про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства.

1.7.13. Утримувати в порядку і чистоті своє робоче місце.

1.7.14. Знати номенклатуру, сорти, вміст комплекту, розміри та масу виробів, що знімаються та укладаються; призначення та правила застосування робочого контрольно-вимірювального інструменту і пристосувань, необхідних під час знімання та укладення; вимоги до готової продукції та якості укладання.

1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на знімача-укладальника фарфорових, фаянсових та керамічних виробів:

1.8.1. Ураження електричним струмом.

1.8.2. Підвищений рівень шуму, загазованості робочої зони.

1.8.3. Недостатня освітленість робочої зони.

1.8.4. Підвищена температура поверхонь обладнання та у приміщенні.

1.8.5. Підвищена запиленість повітряного середовища.

1.8.6. Підвищена швидкість руху повітря.

1.9. Знімачу-укладальнику фарфорових, фаянсових та керамічних виробів видається спецодяг та засоби індивідуального захисту: комбінезон бавовняний, рукавиці комбіновані, каска, чоботи кирзові, окуляри, респіратор.

1.10. Працівник повідомляє безпосередньому керівнику про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров'ю людей, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві, про погіршення стану свого здоров'я, у тому числі про прояв ознак захворювання.

1.11. Працівник зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму праці та відпочинку і виконувати вимоги інструкції з охорони праці.

1.12. У випадках травмування і несправностей в роботі обладнання працівник має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу долікарську допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

1.13. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують і навколишнього середовища.

1.14. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі. Прибрати з кишень колючо-ріжучі, крихкі та гострі предмети. Одягти спецодяг.

2.2. Отримати завдання від керівника робіт.

2.3. Разом зі змінником (у разі змінної роботи) перевірити стан контрольно-вимірювальних приладів, захисного огородження і заземлення. Ознайомитись із зауваженнями та пропозиціями попередньої зміни щодо технічного стану устаткування по запису в змінному журналі.

2.4. Переконатися в:

–               достатній освітленості робочого місця і місць проведення робіт;

–               справності обладнання, інструменту, приладів;

–               справності вентиляції;

–               що робоче місце не захаращене сторонніми предметами, прибране;

–               справності рубильників, розеток, штепсельних з’єднань тощо.

2.5. Прибрати сторонні предмети з робочого місця і шляхів переміщення, переконатися у відсутності речовин, що викликають ковзання.

2.6. Перед запуском у роботу устаткування переконатися, що при його пуску не виникне небезпека для інших працівників, що можуть виявитися в небезпечних зонах.

2.7. Ввімкнути вентиляцію.

 

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Працівник має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт, і тільки на тому обладнанні, до експлуатації якого він допущений відповідно до своєї професійної підготовки і кваліфікації; не допускати до роботи на устаткуванні осіб, які не мають права його експлуатувати.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Під час роботи необхідно бути уважним, не відволікатися сторонніми справами і розмовами.

3.4. Необхідно беззастережно дотримуватися вимог інструкції по експлуатації пристроїв, на яких виконується робота. Забороняється самостійно усувати неполадки в роботі обладнання.

3.5. Працівник повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території підприємства, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.6. Працівник має дотримуватися режиму праці та відпочинку залежно від тривалості та виду трудової діяльності (раціональний режим праці та відпочинку передбачає дотримання перерв), зберігати і приймати їжу тільки у встановлених і спеціально обладнаних місцях.

3.7. Працівник має дотримуватися вимог та приписів знаків безпеки, сигнальних кольорів і розмітки; вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків; знати номери телефонів для виклику екстрених служб (пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, аварійної служби газового господарства і т.д.) і термінового інформування безпосереднього керівника, місце зберігання аптечки, шляхи евакуації людей при надзвичайних ситуаціях.

3.8. Забороняється працювати за недостатнього освітлення й за місцевого освітлення.

3.9. Працівник має стежити за чистотою повітря в приміщенні. Під час провітрювання не допускати утворення протягів. Сміття необхідно збирати в спеціальні ємності і кожен день видаляти з приміщення.

3.10. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

3.11. Необхідно постійно стежити за справністю обладнання.

3.12. Працювати необхідно за наявності і справних огороджень, блокувальних і інших пристроїв, що забезпечують безпеку праці, при достатній освітленості.

3.13. Забороняється торкатися обладнання і механізмів, що знаходяться в русі, і обертових частин машин, а також струмоведучих частин обладнання, що знаходиться під напругою, та деталей, що мають підвищену температуру.

3.14. Сторонні предмети й інструмент розташовувати необхідно на відстані від рухомих частин механізмів.

3.15. Під час наповнення тари необхідно стояти на справному дерев'яному настилі.

3.16. Щоб уникнути травмування не дозволяється знімати захисні засоби рухомих механізмів устаткування.

3.17. Про всі недоліки у роботі устаткування, нещасні випадки. що трапилися з працівником або співробітниками, факти порушення технологічного процесу необхідно повідомити свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу, зробити відповідний запис у змінному журналі.

3.18. При переміщенні вантажу жінками необхідно дотримуватися гранично допустимих навантажень для жінок при переміщенні вантажів почергово з іншою роботою (до 2 разів на годину) – 10 кг, а переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг.

Загальна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг.

3.19. Транспортування готових виробів, бою та відходів повинно здійснюватися механізованим способом або вручну в тарі, яка унеможливлює перекидання та травмування рук працівника.

3.20. Знімання помарок фарб та золота за допомогою плавикової кислоти необхідно проводити при включеній припливно-витяжній вентиляції.

3.21. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої позиції.

3.22. Усі поверхні робочих місць повинні унеможливлювати травмування працівників.

3.23. Чистий обтиральний матеріал повинен зберігатися окремо від забрудненого. Використаний обтиральний матеріал повинен складатися у тару, що щільно закривається, і своєчасно виноситися з приміщення у встановлене безпечне місце для його утилізації.

3.24. Бій фарфорових та фаянсових виробів, а також бій форм, капселів, вогнетривів необхідно складувати в призначені для цього ящики, контейнери та своєчасно вивозити з виробничих приміщень.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Передати зміну зміннику (у разі змінної роботи), перевірити стан механізмів, зробити відмітку в спеціальному журналі.

4.2. У випадку відсутності змінника не залишати робоче місце без дозволу керівника робіт.

4.3. Упорядкувати спецодяг, засоби індивідуального захисту і покласти у відведене для них місце.

4.4. Помити руки, обличчя теплою водою з милом. За можливості прийняти душ.

4.5. Про всі недоліки, які мали місце під час роботи, доповісти керівнику робіт і зробити відповідний запис у журналі.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; за необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

– негайно припинити роботу;

– вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;

– за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється під час ковтання та дихання; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) під час огляду місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500–700 мл (2–3 склянки) чистої, холодної (18 °С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим – 50 мл вазелінового масла). Однак, у разі отруєння припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) у разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, за можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) у разі погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога у разі рани кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) за необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та за можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.5. Надання першої допомоги у разі теплових опіків.

При наданні домедичної допомоги розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає під час впливу на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з опіками не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого опіки першого і/або другого ступеня:

а) охолодити місце опіку прохолодною водою;

б) після охолодження накрити пошкоджену ділянку чистою вологою серветкою;

в) не слід спеціально проколювати пухирі; якщо пухирі розірвались, накласти чисту, стерильну пов’язку;

6) якщо у постраждалого опіки третього і/або четвертого ступеня:

а) накрити місце опіку чистою, стерильною серветкою;

б) за наявності ознак шоку надати постраждалому протишокове положення;

7) не використовувати при опіках мазі, гелі та інші засоби до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при опіках, викликаних хімічними речовинами, місце враження постійно промивати чистою водою кімнатної температури до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Перша допомога у разі переохолодження.

При наданні домедичної допомоги розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого присутні ознаки шоку.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) за можливості усунути дію холоду: перемістити постраждалого в тепле приміщення, зняти мокрий одяг. Взуття та одяг знімати обережно, без зусиль, щоб не ушкодити вражені ділянки тіла (краще розрізати взуття та одяг);

6) якщо постраждалий у свідомості, зігріти його: проводити загальне зігрівання постраждалого, з цією метою слід давати постраждалому безалкогольні гарячі напої. Не рекомендується інтенсивне розтирання і масаж відмороженої частини тіла;

7) накласти на ушкоджену ділянку чисту пов’язку;

8) забезпечити нерухомість переохолоджених пальців, кистей і стоп. За необхідності виконати іммобілізацію за допомогою імпровізованих або стандартних шин;

9) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести у стабільне положення;

10) накрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.