Інструкція з охорони праці під час роботи зі стоматологічним обладнанням

_________________________________________________________

^{(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)}

 

Інструкція з охорони праці № ____
під час роботи зі стоматологічним обладнанням

 

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці під час роботи зі стоматологічним обладнанням (далі  — Інструкція) є інструкцією за видом робіт, яка встановлює вимоги безпеки під час проведення робіт у стоматологічному кабінеті. Вимоги безпеки при поводженні зі ртутними сполуками (наприклад, амальгамами) визначаються відповідною інструкцією з охорони праці.

1.2. Інструкцію розроблено відповідно до таких нормативно-­правових актів:

●         Порядок опрацювання і затвердження власником нормативно-­правових актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21.12.1993 № 132;

●         Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998 № 9;

●         Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15.

1.3. До засобів, які використовують під час проведення робіт у стоматологічному кабінеті, відносять: стоматологічне крісло, швидко-обертову бормашину (турбіну), пульпоекстрактор, стерилізатор (сушильну шафу), кварцову установку з бактерицидними лампами тощо. Стаціонарне стоматологічне обладнання закріплюється за стоматологічним відділенням для індивідуального або колективного користування; йому присвоюється інвентарний номер. Сушильна шафа має бути встановлена на тепло-ізолювальну поверхню (наприклад, азбестовий лист товщиною 2­3 мм) та для нормального теплообміну не має розміщуватись поблизу опалювальної системи або поруч з іншим обладнанням, на яке може вплинути її робота.

1.4. Експлуатаційне обслуговування стоматологічного обладнання проводиться згідно з графіком планово­-запобіжного ремонту та у разі необхідності. До усунення несправностей (ремонту) електротехнічної частини обладнання має залучатись електротехнічний персонал (медичний технік) або уповноважений працівник спеціалізованої організації. Не рідше одного разу на тиждень перевіряють водяну систему обладнання стоматологічного крісла. Один раз на місяць змащують підшипники та тримачі наконечників швидко-обертової бормашини (турбіни).

1.5. Стоматологічний кабінет має відповідати санітарним нормам і правилам, мати водозабезпечення, медичну аптечку та засоби пожежогасіння. У ньому має бути передбачений санітарно­протиепідемічний режим. Прибирання стоматологічного кабінету проводять не рідше 2 разів на день вологим способом із використанням дезінфікуючих засобів. Обробку приміщення та обладнання в кабінетах терапевтичної стоматології проводять раз на місяць. Генеральне прибирання кабінетів хірургічної стоматології виконується раз на тиждень із використанням дезінфікуючих засобів, а після дезінфекції приміщення стерилізують бактерицидною лампою.

1.6. Основними небезпечними чинниками під час роботи у стоматологічному кабінеті є:

●         пошкодження незахищених ділянок тіла;

●         ураження електричним струмом;

●         термічні або хімічні опіки, алергічні прояви;

●         ультрафіолетове випромінювання бактерицидної лампи;

●         зорова та нервово-­емоційна напруга;

●         інфекція (від пацієнта);

●         протиправні дії сторонніх осіб;

●         протяги під час провітрювання приміщення.

1.7. До самостійного виконання робіт зі стоматологічним обладнанням допускаються особи віком не молодше 18 років, які мають кваліфікацію лікаря стоматолога, пройшли медичний огляд та інструктаж з питань охорони праці. Результати інструктажів заносять до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, у якому після кожного інструктажу має бути підпис особи, яка провела інструктаж, та підпис особи, яка пройшла інструктаж.

1.8. Проведення робіт з використанням електротехнічних пристроїв передбачає проведення інструктажу з електробезпеки та перевірку знань безпечного поводження з цими пристроями.

1.9. Робочі місця у стоматологічному кабінеті мають забезпечуватися необхідною номенклатурою робочого інструментарію, стоматологічних (хімічних) препаратів, медичних витратних матеріалів, технологічного посуду для приготування розчинів та сміттє­збірником.

1.10. Робота у стоматологічному кабінеті передбачає використання спеціального одягу (санітарний бавовняний халат), головного убору (бавовняний ковпак або косинка), захисного щитка (окуляр), водонепроникного фартуха та інших передбачених технологічним регламентом засобів індивідуального захисту. Замість халата можуть видаватись санітарні бавовняні брюки та сорочка. Спецодяг має бути відповідного розміру. Для роботи у стерильних приміщеннях додатково можуть видаватись тапочки або інше профілактичне спецвзуття та бахіли. Проведення робіт у стоматологічному кабінеті передбачає використання маски респіратора (наприклад, типу «Лепесток­200», ФПП­15­1,5) або марлевої пов’язки одноразового використання; одноразових гумових рукавичок; мийних, знезаражуючих (дезінфікуючих) засобів (туалетне або рідке мило, креми, аерозолі тощо); щітки для миття рук та миття робочого інструментарію (йорш); індивідуального рушника або одноразових паперових серветок, ватно­-марлевих тампонів тощо. Туалетне мило має бути у невеликих фасуваннях. Як знезаражуючі засоби можуть використовуватися, наприклад, розчини етилового спирту, хлоргексидину та хлораміну. Для дезінфекції мають використовуватись дезінфікуючі засоби, щодо яких наявний відповідний позитивний санітарний висновок Міністерства охорони здоров’я України та інструкція з їх використання.

1.11. У стоматологічному кабінеті має бути організований періодичний контроль якості стерилізаційної обробки робочого інструментарію у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я України (наприклад, шляхом постановки бензидинової, амідопіринової чи ортотолідонової проб). Персонал стоматологічних кабінетів раз на 6 місяців повинен проходити медичне обстеження на предмет носійства золотистого стафілокока.

1.12. Передстерилізаційне очищення стоматологічного обладнання та робочого інструментарію проводиться для видалення з них білкових та жирових забруднень, а також лікарських препаратів. Передстерилізаційне очищення виконують ручним чи механізованим способом із застосуванням дезінфікуючих розчинів. Для миття робочого інструментарію в дезінфікуючому розчині використовують йорш та ватно­-марлеві тампони. Після обробки дезінфікуючий розчин виливається та замінюється на новий.

1.13. Працівники стоматологічного кабінету не повинні залучатись до проведення робіт на висоті та ручного переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені Міністерством охорони здоров’я України норми (для жінок — 8 кг, чоловіків — 15 кг). За відсутності стандартного пристрою (штепсельної вилки) підключення електрообладнання до електромережі або його відключення від електромережі повинен виконувати електротехнічний персонал (медичний технік).

1.14. Під час роботи слід дотримуватись Правил внутрішнього трудового розпорядку, які поширюються на стоматологічне відділення; вимог пожежної безпеки та правил особистої гігієни; вимог безпеки під час переміщення сходовими маршами, проходами та територією лікарняного закладу. Для проходу слід використовувати місця загального користування.

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Одягнути спецодяг, застібнути на всі гудзики халат та закотити його рукава. Одяг не має обмежувати рухи. Підготувати засоби індивідуального захисту.

2.2. Провітрити приміщення стоматологічного кабінету. За необхідності увімкнути бактерицидну лампу та провести стерилізацію приміщення при зачинених вікнах та дверях, на час якої вийти з приміщення.

2.3. Забезпечити нормативне освітлення робочого місця. Перевірити зовнішнім оглядом наявність необхідного для проведення робіт стоматологічного обладнання, робочого інструментарію та витратних матеріалів. Справність стоматологічного електрообладнання визначають за загорянням сигнальної лампочки або з допомогою контрольно-вимірювальних приладів. Ізоляція електрокабелів має бути без видимих пошкоджень і доступних для доторкання оголених ділянок, а вимикачі, розетки, пульти управління — надійно закріпленими, закритими кришками, забезпечувати вмикання і вимикання.

2.4. Справність стоматологічного крісла, бормашини та іншого обладнання перевірити шляхом роботи на холостому ходу, закриття та перекриття замикаючого вентиля водяного насоса (наприклад, у режимах «склянка», «слиновідсос»).

2.5. Оглянути робоче місце, за необхідності звільнити його від сторонніх предметів та препаратів. Не слід зберігати на робочому місці інструментарій, технологічний посуд та витратні матеріали у кількості, яка перевищує змінну потребу.

2.6. Про всі виявлені несправності інформувати завідувача відділення і не братися до роботи, поки їх не буде усунуто.

2.7. Для підготовки робочого місця та стоматологічного обладнання на початку зміни має надаватися необхідний час.

 

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Стоматологічне обладнання слід використовувати за призначенням. Дотримуватися вимог настанови з експлуатації стоматологічного обладнання та технологічного регламенту щодо застосування стоматологічних препаратів.

3.2. Роботи, пов’язані з забрудненням рук слиною, виділеннями з ран, збиранням і перенесенням плювальниць, проводити у гумових рукавичках. До і після прийому кожного пацієнта слід мити руки водою (рекомендується теплою водою температурою + 20 °С). Частини стоматологічного обладнання, робочий інструментарій, посуд та інше обладнання, які контактували зі слизовою оболонкою пацієнта або ін’єкційними препаратами, підлягають знезаражуванню та стерилізації.

3.3. У сидячому положенні мають виконуватися маніпуляції, які потребують тривалих, точних рухів при доброму доступі. Стоячи виконуються операції, які супроводжуються значними фізичними зусиллями, нетривалі операції при ускладненому доступі.

3.4. Для зниження зорової напруги роботи з інструментарієм, що має дрібні робочі частини (бур, пульпоекстрактор тощо), варто проводити за достатнього освітлення (біля вікна чи світильника місцевого освітлення).

3.5. Для запобігання виникненню нервово-­емоційного напруження внаслідок взаємин із пацієнтами з легко збудливою нервовою системою рекомендується попередньо заспокоїти таких пацієнтів та за відсутності протипоказань призначити їм малі транквілізатори або застосовувати засоби знеболення (як правило, місцеве).

3.6. Під час препарування каріозних порожнин та обточування зубів швидко-обертовими бормашинами (турбінами) для захисту органів дихання від аерозолів, які при цьому утворюються, слід користуватись респіратором. При зніманні зубного каменю для захисту обличчя слід одягати захисний щиток.

3.7. Для недопущення передачі інфекції після проведення робіт із гнійного препарування проводять санітарну обробку рук знезаражуючим засобом. Знезаражуючий засіб (розчин етилового спирту, хлоргексидину) наносять на долонні поверхні кисті в кількості 5–8 мл і втирають у шкіру. Обробку рук розчинами хлораміну виконують у ємкості з 3 літрами розчину, при цьому руки занурюють у розчин і миють (розчин хлораміну придатний для 10 обробок). Після санітарного оброблення руки слід вимити теплою водою.

3.8. Положення стоматологічного обладнання, препаратів та робочого інструментарію не має допускати можливість їх падіння. Слід вживати заходів щодо запобігання травмуванню пацієнтів та механічному пошкодженню робочого інструментарію.

3.9. Під час приготування стоматологічних препаратів варто не допускати потрапляння на відкриті ділянки шкіри лікарських алергенів (антибіотиків, новокаїну, полімерів, гіпсу тощо). Використані матеріали слід видаляти у сміттєзбірник.

3.10. Під час роботи зі швидко-обертовою бормашиною (турбіною) слід дотримуватися таких вимог безпеки:

●         запуск двигуна швидко-обертової бормашини (турбіни) здійснювати тільки на холостому ходу;

●         не вмикати клавішу «нагрівання води», попередньо не випустивши зі шланга через наконечник наявну в ньому холодну воду і навпаки;

●         не допускати, щоб стріла вигину в середній частині між першим та другим коліном жорсткого рукава бормашини (турбіни) перевищувала 40 мм.

3.11. Під час роботи з сушильною шафою варто дотримуватися таких вимог безпеки:

●         контроль температури у камері проводиться за термометром та індикаторами;

●         не можна класти в сушильну шафу матеріал, який може загорітися в межах робочої температури;

●         не можна торкатись відкритими ділянками тіла до переднього облицювального кільця шафи та внутрішньої поверхні нагрітої робочої камери.

3.12. Під час роботи з електрообладнанням забороняється:

●         користуватися несправними розетками та вилками;

●         лити воду на електротехнічні пристрої або витирати їх вогкою ганчіркою;

●         пошкоджувати кабелі електроживлення;

●         перегрівати електрообладнання (слід дотримуватись передбаченого режиму його роботи);

●         самостійно виконувати ремонт електротехнічних пристроїв;

●         допускати сторонніх осіб до роботи з електротехнічними пристроями.

3.13. Не допускається захаращення приміщення та робочого місця, вживання їжі на робочому місці та паління у стоматологічному кабінеті.

3.14. Про всі виявлені під час роботи несправності слід інформувати завідувача відділення або подавати заявку медичному техніку.

 

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Зняти засоби індивідуального захисту. Привести до ладу робоче місце. Використані матеріали та одноразові засоби індивідуального захисту викинути у сміттєзбірник. Електротехнічні пристрої, що використовувалися, за допомогою вимикача відімкнути від електроживлення.

4.2. Зібрати та провести передстерилізаційне очищення використаного робочого інструментарію. Скласти використані препарати та технологічний посуд у спеціально відведене для зберігання місце.

4.3. Віднести використаний робочий інструментарій на стерилізаційну обробку. За необхідності очистити сміттєзбірник (сміття необхідно виносити з приміщення з використанням суцільних мішків у спеціально відведені для цього місця).

4.4. Зняти спеціальний одяг та очистити його від бруду, покласти у відведене для зберігання місце та переодягтися. Не зберігати чистий (домашній) та спеціальний одяг в одній шафі.

4.5. Вимити руки з використанням дезінфікуючих засобів. Перекрити водопровідні крани, що використовувались.

4.6. За відсутності наступної зміни вимкнути у приміщенні, де проводилися роботи, усі види освітлення (крім чергового). За необхідності вимкнути рубильник на загальному електрощиті. Зачинити двері кабінету на ключ і здати його у визначене адміністрацією місце.

4.7. Повідомити завідувача відділення (за його наявності) про всі несправності та дефекти, помічені під час роботи.

4.8. Для прибирання робочого місця та засобів виробництва у кінці зміни має бути надано необхідний час.

 

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Під час проведення робіт у стоматологічному кабінеті можуть виникнути такі надзвичайні ситуації:

●         дія рухомої частини робочого інструментарію та оброблюваного матеріалу на незахищені ділянки тіла (наприклад, під час використання швидко-обертової бормашини);

●         дія електричного струму (наприклад, внаслідок пошкодження електроізоляції);

●         дія підвищеної температури сушильної шафи;

●         осліплююча дія ультрафіолетового випромінювання бактерицидної лампи;

●         дія на організм або незахищені ділянки тіла хімічних препаратів (внаслідок розлиття препаратів або дезінфікуючих розчинів);

●         протиправні дії при взаєминах із пацієнтом.

5.2. У разі погіршення самопочуття, отримання травми та з будь-­яких інших причин, що передбачають припинення роботи, інформувати особисто або телефоном завідувача відділення та діяти за його вказівками.

5.3. У разі недотримання вимог безпеки під час поводження з хімічними препаратами та їх впливу на організм людини слід дотримуються таких вказівок:

5.3.1. При потраплянні на незахищену шкіру хімічних препаратів обмити уражене місце водою. При ураженні формальдегідом ліпше обмити шкіру 5%­вим розчином нашатирного спирту.

5.3.2. При отруєнні через дихальні шляхи потерпілого слід негайно винести в інше приміщення чи на свіже повітря; рот і носоглотку прополоскати водою. У разі отруєння формальдегідом рекомендується вдихання водяних парів із додаванням кількох крапель нашатирного спирту. У всіх випадках показано приймання теплого молока з содою або мінеральної води (наприклад, типу «Боржомі»). За відсутності протипоказань можна вживати серцеві, протикашльові засоби або вдихати кисень.

5.3.3. При потраплянні будь­-якого препарату в очі їх слід промити струменем води або 2–5­%­вим розчином питної соди. При подразненні очей закапати розчин альбуциду, а при болях — 1­2%­вий розчин новокаїну.

5.3.4. При потраплянні у шлунок хлорактивних препаратів його промивають 2%­вим розчином гіпосульфіду та дають внутрішньо 5–15 крапель нашатирного спирту з водою, молоко, питну соду, магнезіальну суспензію (1–2 столових ложки на склянку води). При отруєнні формальдегідом зазвичай проводять промивання шлунку з додаванням у воду нашатирного спирту або 3%­вого розчину карбонату або ацетату натрію (амонію). Після промивання потерпілому дають сирі яйця, молоко, білкову воду.

5.4. У разі виявлення несправності електрообладнання слід відімкнути його електроживлення. Про несправність електрообладнання  інформувати завідувача відділення або електротехнічний персонал (медичного техніка).

5.5. У разі виникнення надзвичайної ситуації (нещасного випадку, аварії) необхідно негайно припинити роботу; зберегти обстановку в робочій зоні та обладнання у такому вигляді, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю або здоров’ю навколишніх і не призведе до більш тяжких наслідків). Інформувати про подію завідувача відділення (головного лікаря).

5.6. У разі виникнення пожежі в приміщенні насамперед відімкнути електроживлення, взятися до гасіння загоряння наявними засобами пожежогасіння та діяти за порядком, визначеним Інструкцією з пожежної безпеки. Якщо неможливо усунути пожежу власними силами, викликати представників пожежної охорони за телефоном 101.

5.7. При нещасному випадку потерпілому необхідно надати першу долікарську допомогу згідно з Інструкцією з надання першої долікарської допомоги. За потреби викликати швидку.