___.__.20____

м._________

№ __

1.                  Загальні положення

1.1.   Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Право на працю реалізується шляхом укладення між працівником i фізичною особою, яка використовує найману працю (далі — роботодавець) трудового договору, за яким працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цим договором, а роботодавець –– виплачувати працівникові заробітну плату i забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю.

1.2.      Правила внутрішнього трудового розпорядку (далі – Правила) – локальний нормативний акт, який розроблено відповідно до чинного трудового законодавства України.

1.3.   Правила регулюють трудові відносини між ФОП ___________ (далі – Роботодавець) і працівниками, що працевлаштовані у ФОП _________ (далі – Працівники).

1.4.     Метою Правил є підвищення ефективності і якості роботи, зміцнення трудової дисципліни, раціональне використанню робочого часу.

1.5.     Правила регламентують порядок прийому на роботу та звільнення працівників, основні права та обов'язки Працівників і Роботодавця, режим робочого часу і часу відпочинку, заходи заохочення і стягнення, а також інші питання регулювання трудових взаємин.

1.6.   Положення Правил обов'язкові для виконання, як Роботодавцем, так і Працівниками.

1.7.   Зміни до Правил вносяться за погодженням Загальних зборів трудового колективу.

2.                  Порядок прийняття на роботу i звільнення працівників

2.1.             Громадяни України, іноземці та особи без громадянства (надалі – Громадяни) реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору з ФОП ___________ Трудові договори з працівниками укладають:

- на невизначений строк (безстрокові);

- на визначений строк (строкові).

Строкові трудові договори з працівниками укладають, якщо трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру подальшої роботи, умов її виконання або інтересів працівника та у інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

2.2.          Прийняття Громадян на роботу здійснюється на підставі заяви про працевлаштування та укладання трудового договору. У заяві про працевлаштування громадянин має вказати про прийняття за основним місцем роботи або за сумісництвом.

2.2.1.   Трудові договори укладаються у письмовій формі.

2.3.   При прийнятті на роботу Громадянин зобов'язаний надати Роботодавцю:

- паспорт;

- довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;

- диплом або інший документ про освіту або професійну підготовку;

- трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

- 2 фотокартки 3Х4.

2.3.1.   При прийнятті на роботу, виконання якої вимагає спеціальних знань, Роботодавець має право вимагати від Громадянина пред'явлення диплома, іншого документа про отриману освіту або професійну підготовку.

2.3.2.     На вимогу Працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється Роботодавцем в обов’язковому порядку не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.

2.4.       Прийняття на роботу без пред'явлення перерахованих вище документів не допускається.

2.5.   Прийняття на роботу оформлюється наказом Роботодавця, виданим на підставі заяви про прийняття на роботу Працівника.

2.6.   У перший день виходу на роботу Працівника перед початком роботи Роботодавець зобов'язаний: ознайомити Працівника із цими Правилами; роз'яснити Працівникові його права та обов'язки, визначити Працівникові робоче місце, забезпечити його всіма необхідними для роботи засобами; проінструктувати Працівника по питаннях техніки безпеки, протипожежної безпеки, охорони праці та охорони праці на робочому місці.

2.7.       Припинення трудового договору може бути здійснено тільки на підставах, визначених Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП).

2.7.1.     Розірвання договору з ініціативи Працівника здійснюється на підставі заяви Працівника.

Працівник має право за власним бажанням розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це Роботодавця в письмовому вигляді за два тижні до дати припинення трудового договору. При розірванні трудового договору з поважних причин, передбачених статтею 38 КЗпП, Роботодавець розриває трудовий договір у строк, зазначений у заяві Працівника.

По закінченню зазначеного строку попередження Працівник має право припинити роботу, а Роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати Працівникові копію наказу про звільнення та виплатити усі належні платежі. У день звільнення Роботодавець зобов’язаний видати Працівнику трудову книжку із записом про звільнення у разі її зберігання у Роботодавця або Роботодавець на вимогу Працівника зобов’язаний внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у Працівника.

2.7.2.    За згодою сторін Роботодавець може звільнити Працівника до закінчення строку попередження, з дати, зазначеної в заяві про звільнення.

2.7.3.        Розірвання трудового договору з Працівником з ініціативи Роботодавця здійснюється тільки відповідно до вимог КЗпП.

2.8.   Припинення або розірвання трудового договору оформляється наказом Роботодавця із зазначенням причини звільнення згідно з КЗпП.

2.9.       Днем звільнення вважається останній день роботи.

2.10.    У день звільнення Роботодавець видає Працівнику копію наказу про звільнення і здійснює повний розрахунок із ним. У день звільнення Роботодавець зобов’язаний видати Працівнику трудову книжку із записом про звільнення у разі її зберігання у Роботодавця або Роботодавець на вимогу працівника зобов’язаний внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у Працівника.

2.10.1.       Якщо трудова книжка працівника зберігається у Роботодавця, то у разі відсутності Працівника на роботі у день звільнення, Роботодавець цього ж дня надсилає працівникові поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

2.10.2.   Трудову книжку може бути надіслано рекомендованим листом із повідомленням про вручення на підставі заяви Працівника із зазначенням поштової адреси, на яку слід переслати трудову книжку.

2.10.3.     Трудову книжку звільненого Працівника може бути видано іншій особі на підставі паспорта та нотаріально посвідченої довіреності.

3.   Робочий час та час відпочинку

3.1.    Робочий час – це час, протягом якого Працівник зобов'язаний виконувати свої функціональні обов’язки відповідно до трудового договору.

3.2.  Час відпочинку – це час, протягом якого Працівник вільний від виконання трудових обов'язків та який він може використати на власний розсуд.

3.3.  Для Працівників встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з тривалістю 8 робочих годин на день та 40 годин на тиждень. Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП)

3.4.  Для окремих категорій працівників може встановлюватися скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП).

3.5.  Розпорядок робочого дня:

—  початок роботи – 9:00;

—  закінчення роботи – 18:00;

—  перерва для харчування та відпочинку – 13:00-14:00.

3.6.  Працівник, що прибув на роботу в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, до роботи не допускається.

3.7.    У випадку неявки на роботу Працівник зобов'язаний до початку робочого дня попередити про причину своєї відсутності Роботодавця.

3.8.    Відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, згідно пункту 4 статті 40 КЗпП вважається прогулом і може бути підставою для розірвання трудового договору.

3.9.      Протягом робочого часу працівники зобов’язані виконувати роботу, обумовлену трудовим договором. За необхідності тимчасово відлучитися з робочого місця з питань виробничої необхідності або з особистих поважних причин працівник має попередньо погодити свою відсутність із Роботодавцем.

3.10.  При прийнятті працівника на роботу, а також під час дії трудового договору за угодою сторін може встановлюватися неповний робочий час із визначенням тривалості роботи, її розпорядку та оплатою праці пропорційно до відпрацьованого часу.

3.11.  Доплата за роботу у нічний час (з 22:00 по 06:00) становить 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

3.12.  Зміна істотних умов праці (системи та розміру оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого дня, зміна статусу посади та інші) може бути здійснено за ініціативою Роботодавця. Про всі зміни в істотних умовах праці Роботодавець зобов'язаний повідомити працівника не пізніше, ніж за два місяці.

3.13.    Не вважається переведенням на іншу роботу і не вимагає згоди Працівника переміщення його на інше робоче місце, у тій же місцевості в рамках спеціальності, кваліфікації або посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати Працівника на роботу протипоказану йому за станом здоров'я.

3.14.  За згодою сторін Роботодавець може запроваджувати для Працівників гнучкий режим робочого часу (далі –– ГРРЧ), що передбачає саморегулювання працівником часу початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу впродовж робочого дня.

3.15.   ГРРЧ може встановлюватися на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше.

3.16.  При запровадженні ГРРЧ сторонами повинно забезпечуватися відпрацювання нормальної тривалості робочого часу за відповідний обліковий період (робочий день, тиждень, місяць тощо).

3.17.  ГРРЧ може запроваджуватися на як на прохання Працівника, так і за ініціативою Роботодавця у разі виробничої необхідності з обов’язковим повідомленням Працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.

3.18.  Робочий день (зміна) в умовах ГРРЧ складається з:

-  фіксованого часу –– часу, коли Працівник обов’язково повинен бути на робочому місці і виконувати виробничі функції;

-  змінного часу –– часу, коли Працівник на власний розсуд може починати та закінчувати свій робочий день (зміну). Це, як правило, одна-дві години перед початком або після закінчення робочого дня (зміни) та час після перерви на відпочинок та харчування;

-   часу перерви на відпочинок та харчування, який може становити від 30 хвилин до 2 годин на робочий час (зміну) і використовуватися Працівником на власний розсуд, включаючи можливість бути відсутнім на робочому місці.

3.19.  Відсутність працівника на робочому місці у фіксований час без поважних причин вважається порушенням трудової дисципліни. Працівники, які порушують трудову дисципліну або інші умови праці, передбачені ГРРЧ, можуть бути позбавлені права користуватися цим режимом без дотримання вимоги щодо повідомлення Працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну істотних умов праці.

3.20.   Для Працівників може запроваджуватися при прийнятті на роботу або під час дії трудових відносин дистанційна робота як форма організації праці, за якої робота виконується Працівником поза робочими приміщеннями чи територією, в будь-якому місці за вибором Працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

3.21.  При запровадженні дистанційної роботи Працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

3.22.  У разі запровадження дистанційній роботі Працівник розподіляє робочий час (у ме- жах нормальної або скороченої тривалості робочого часу) на власний розсуд, на нього не поширюються ці Правила.

3.23.  Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу з Працівником.

3.24.  Порядок забезпечення Працівників з дистанційною формою роботи обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, а також порядок і строки подання такими Працівниками звітів про виконану роботу визначаються трудовим договором про дистанційну роботу з таким Працівником.

3.25.   Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого Працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з Роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу з Працівником.

3.26.  На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції Працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота запроваджується наказом Роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) Працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У разі скасування дистанційної роботи раніше строку, вказаного у наказі про запровадження дистанційної роботи, Роботодавець видає наказ про внесення змін до цього наказу, де зазначає нову дату повернення Працівника на робоче місце. Роботодавець зобов’язаний ознайомити Працівника з наказом про внесення змін протягом двох днів з дня його прийняття, але до скасування дистанційної роботи. Працівник має право надати Роботодавцю заяву про дострокове скасування дистанційної роботи. Роботодавець зобов’язується розглянути таке звернення протягом двох робочих днів і винести рішення з цього питання.

3.27.  Для Працівників при прийнятті на роботу або під час дії трудових відносин може запроваджуватися надомна робота.

3.28.   При запровадженні надомної роботи Працівник виконує роботу за місцем свого проживання або інших приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виконання робіт, але поза виробничими чи робочими приміщеннями.

3.29.  При надомній роботі на Працівників поширюється загальний режим роботи.

3.30.  При надомній роботі працівник виконує роботу у межах нормальної або скороченої тривалості робочого часу.

3.31.  При надомній роботі ФОП забезпечує Працівника засобами виробництва, матеріалами та інструментами.

3.32.  На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції Працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна робота може запроваджуватися наказом Роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про надомну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) Працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної роботи. У разі скасування надомної роботи раніше строку, вказаного у наказі про запровадження надомної роботи, Роботодавець видає наказ про внесення змін до цього наказу, де зазначає нову дату повернення Працівника на робоче місце. Роботодавець зобов’язаний ознайомити Працівника з наказом про внесення змін протягом двох днів з дня його прийняття, але до скасування надомної роботи. Працівник має право надати Роботодавцю заяву про дострокове скасування надомної роботи. Роботодавець зобов’язується розглянуте таке звернення протягом двох робочих днів і винести рішення з цього питання.

3.33.  Під час виконання роботи поза межами (службове відрядження тощо) працівник працює в режимі, загальновстановленому, на яке він відряджений.

3.34.    Залучення працівників до надурочних робіт та роботи у вихідні, неробочі та святкові дні дозволяється лише у випадках і в порядку, передбачених чинним законодавством України.

3.35.  Вихідними днями встановлюються субота та неділя.

3.36.  . Святкові та неробочі дні визначаються ст. 73 КЗпП. Святкові та неробочі дні можуть змінюватися у відповідності до змін у чинному законодавстві України. Під час дії воєнного стану норми про святкові і неробочі дні не застосовуються. Роботодавець має право прийняти рішення про установлення днів, робота у які не проводиться, що співпадають із святковими і неробочими днями відповідно до ст. 73 КЗпП або з наступним після них робочим днем, із зменшення норми тривалості робочого тижня, на який припадає такий день. Працівники ознайомлюються із днями, робота у які не проводиться, шляхом розміщення відповідних наказів на корпоративному сайті. Працівникам надаються відпустки в порядку визначеному чинним трудовим законодавством та Колективним договором.

3.37.   Графік відпусток складають щороку до 30 грудня на наступний рік і доводять до відома кожного працівника під підпис.

Якщо працівник, оформлений за сумісництвом, бажає отримати щорічну відпустку одночасно з відпусткою за основним місцем роботи, він має до «15» грудня поточного року подати до відділу кадрів довідку з основного місця роботи з інформацією про те, на який період запланована відпустка за основним місцем роботи.

3.38.  Про дату початку відпустки працівника повідомляють письмово не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.

Якщо у графіку відпусток не зазначено конкретну дату початку відпустки, то не пізніше ніж за місяць до строку, передбаченого графіком відпусток, директор письмово повідомляє працівника про заплановану відпустку і пропонує протягом 10 календарних днів з дня отримання повідомлення подати заяву про надання відпустки із зазначенням конкретного терміну. У разі ненадання цієї заяви директор має право самостійно визначити дату початку відпустки у межах строку, передбаченого графіком відпусток.

3.39.  Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, надається одному із батьків за умови, що Працівник надав Роботодавцю заяву і довідку про те, що мати (батько) не скористалися і не планують скористатися цією відпусткою за відповідний календарний рік за своїм місцем роботи.

3.40.    Особливості надання відпусток і підтвердні документи від Працівників для їх отримання визначено у Положенні про надання відпусток ФОП _____________.

3.41.     Види відпусток, їх тривалість, надання підтвердних документів Працівником визначено у Положенні про надання відпусток.

4.1.             Обов'язки Працівника:

- своєчасно прибувати на робоче місце та починати роботу, перебувати на робочому місці протягом робочого часу, за винятком перерв для відпочинку та харчування;

- повідомляти Роботодавця про причини відсутності на роботі письмово, засобами телефонного чи електронного зв’язку або іншим доступним способом;

- повідомляти Роботодавця про відкриття листка непрацездатності в Електронному реєстру листків непрацездатності;

- повідомляти Роботодавця протягом трьох робочих днів про зміну сімейного стану, про здобуття освіти;

- повідомляти Роботодавця про намір достроково перервати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку не пізніше ніж за десять календарних днів до бажаної дати виходу на роботу;

- з повагою ставитися до колег, сприяти створенню позитивного психологічного клімату в колективі, підтримувати доброзичливі відносини з колегами, уникати дій, що заважають нормальній роботі колег, ображають їх, принижують честь і гідність, порушують роботу, дотримуватися правил ділового етикету у взаєминах з колегами, клієнтами та відвідувачами;

- зачиняти вікна та двері кабінету, вимикати світло, до того як залишити робоче місце в кінці робочого дня;

- сумлінно виконувати свої посадові обов'язки та умови цих Правил, дотримуватися дисципліни праці, вчасно і точно виконувати розпорядження Роботодавця;

- постійно вдосконалювати організацію своєї праці, підвищувати свій професійний рівень і ділову кваліфікацію, не допускати недоліки та брак у роботі;

- вживати заходів до негайного усунення причин і умов, які перешкоджають або загрожують нормальній роботі, вчасно інформувати про це Роботодавця;

- утримувати своє робоче місце в чистоті та порядку;

- дбайливо ставитися до майна Роботодавця, заощаджувати та  раціонально використовувати матеріали, електроенергію та інші матеріальні ресурси;

4.2.             Права Працівника:

- на здорові, безпечні умови праці;

- на своєчасне і у повному обсязі одержання заробітної плати;

- на просування по службі з урахуванням кваліфікації сумлінного виконання службових обов’язків;

- у межах виконання своїх функціональних обов'язків, знати перелік необхідної для роботи інформації;

- знайомитися з рішеннями Роботодавця, які стосуються діяльності Працівника;

- для виконання своїх посадових обов'язків, одержувати від Роботодавця відомості та документи, необхідні для роботи;

- вносити на розгляд Роботодавця пропозиції щодо вдосконалення своєї роботи;

- вимагати від Роботодавця здійснити у трудовій книжці, що зберігається у Працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

5.1.             Обов'язки Роботодавця:

- раціонально організувати працю Працівників, закріпити за кожним робоче місце, створити для них здорові та безпечні умови праці;

- забезпечити Працівників, необхідними для роботи матеріалами, документами та приладдям;

- вживати заохочувальні заходи стимулювання праці;

- здійснювати організаційну та виховну роботу, спрямовану на зміцнення трудової дисципліни, своєчасне виконання поставлених завдань;

- неухильно дотримуватися законодавства України про працю і правил охорони праці, вживати заходи щодо своєчасного усунення причин і умов, які перешкоджають нормальній роботі Працівників;

- забезпечувати належні умови для ефективної праці, систематичного підвищення кваліфікації працівників;

- уважно ставитися до потреб і звернень Працівників;

- на вимогу працівника вносити до трудової книжки, що зберігається у Працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.

5.2.             Права Роботодавця:

- укладати і розривати трудовий договір відповідно до умов трудового законодавства України;

- заохочувати Працівників відповідно до діючого законодавства України;

- вимагати від Працівників сумлінного та чесного виконання своїх посадових обов'язків, дбайливого відношення до матеріальних цінностей, дотримання цих Правил.

- притягати Працівників до дисциплінарної відповідальності, у випадку невиконання або неналежного виконання ними своїх службових обов'язків, відповідно до трудового законодавства України;

- притягати Працівників до матеріальної відповідальності в межах, визначених законодавством України.

6.1.    Дисциплінарні стягнення застосовуються до Працівників за порушення трудової дисципліни, невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків відповідно до трудового законодавства України.

6.2.    При порушенні трудової дисципліни до Працівника можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

-   догана;

-   звільнення.

6.2.1.       Працівник несе відповідальність за порушення трудової, технологічної та виробничої дисципліни, у тому числі але не обмежуючись цим, з наступних підстав:

-   невиконання або неналежне виконання з власної вини покладених на нього трудових обов’язків, визначених трудовим договором та цими Правилами;

-   прогул (у тому числі відсутність на роботі більше 3 годин протягом робочого дня) без поважних причин;

-   появу на роботі у нетверезому стані або стані наркотичного (токсичного) сп’яніння;

-   розпивання спиртних напоїв на робочому місці;

-    недотримання технології виробництва, що зумовлює низьку якість продукції;

-    вчинення за місцем роботи розкрадання (у т. ч. дрібного) майна власника.

6.2.2.       Звільнення з роботи як дисциплінарне стягнення може бути застосовано Роботодавцем на підставах, передбачених трудовим законодавством України, в тому числі але не обмежуючись цим, з наступних підстав:

-   систематичне невиконання Працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або цими Правилами, якщо раніше до нього застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

-   прогул (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

-   появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

6.3.      За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

6.4.   Дисциплінарне стягнення застосовується Роботодавцем безпосередньо за виявленим порушенням, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення Працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

6.5.   До застосування дисциплінарного стягнення Роботодавець зобов'язаний витребувати від порушника письмові пояснення.

6.6.   Відмова Працівника дати такі пояснення не може бути перешкодою для застосування стягнення.

6.7.   Дисциплінарне стягнення оголошується наказом і повідомляється Працівникові під розпис.

6.8.   При застосування дисциплінарного стягнення до Працівника і на весь період, коли діє відповідне стягнення, Роботодавець не виплачує Працівникові, до якого застосовані заходи дисциплінарного стягнення премію або інші види заохочення передбачені трудовим законодавством України або нормативним актами Роботодавця.