Переведення працівника за сумісництвом без звільнення з основного місця

Не зовсім: без звільнення це можна зробити лише зміною статусу роботи через заяву працівника й наказ, але для сумісництва потрібне інше основне місце роботи, тому класичний і безпечний варіант – все ж звільнення та нове прийняття.

Обґрунтування

1. Чому «переведення» за КЗпП не підходить Зміна основного місця роботи на сумісництво не є переведенням на іншу роботу чи посаду, адже посада й роботодавець не змінюються, а змінюється лише статус «основне / сумісництво», тому застосувати переведення за ст. 32 КЗпП неможливо, що прямо підкреслюється у профільних роз’ясненнях.

2. Вимога щодо наявності основного місця роботи Основне місце роботи визначається працівником заявою та відображається в реєстрі застрахованих осіб згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, і робота за сумісництвом допускається лише за наявності іншого основного місця роботи, тому якщо на вашому підприємстві працівник хоче стати сумісником, у нього вже має бути або має з’явитися інше основне місце роботи.

3. Варіант без звільнення: лише через відкликання заяви і зміну статусу Закон про ЄСВ та Закон про пенсійне страхування дозволяють змінювати статус роботи шляхом подання та відкликання заяви про визначення місця основним, а після змін до Порядку заповнення Податкового розрахунку від 17.07.2026 передбачено окремий механізм відображення переходу «основне ↔ сумісництво» у Д5, однак такий підхід поки що не закріплено в КЗпП як окрему процедуру, тому він вважається допустимим, але дискусійним.

4. Практичний алгоритм без звільнення в межах одного роботодавця Якщо ви все ж обираєте варіант без звільнення, дієте так:

1. працівник подає заяву про відкликання попередньої заяви в частині визначення роботи основним місцем (із зазначенням дати, з якої вважати роботу за сумісництвом);
2. видаєте окремий наказ про зміну статусу трудового договору з основного місця роботи на роботу за сумісництвом з визначеної дати;
3. у Податковому розрахунку в Додатку Д5 відображаєте двома рядками зміну категорії особи «1» → «2» із датою закінчення та датою початку, як того вимагає оновлений Порядок заповнення.

Рекомендація: якщо важливо мінімізувати будь-які спори з контролюючими органами, використовуйте варіант «звільнення + нове прийняття», а механізм відкликання заяви й наказу про зміну статусу застосовуйте лише за усвідомленої готовності відстояти позицію.

Правильний вибір між звільненням і відкликанням заяви залежить від рівня прийнятного для вас ризику й важливості безперервності трудових відносин (бронь, стаж тощо).