Особливості бухгалтерського обліку відсоткових позик між компаніями

Основні особливості — це нарахування відсотків за методом нарахування, правильна класифікація заборгованості та, за потреби, дисконтування.

Відсотки за позикою визнаються за принципом нарахування: у позичальника (ТОВ) вони формують фінансові витрати того періоду, до якого належать, а у позикодавця (АТ) — фінансовий дохід. Це відповідає вимогам НП(С)БО «Фінансові витрати» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0610-06#Text (п. 4) та НП(С)БО 15 «Дохід» https://zakon.rada.gov.ua/go/z0860-99 (п. 20).

Нарахування відсотків відображається так:
у позичальника — Дт 952 – Кт 684;
у позикодавця — Дт 373 – Кт 732.

Ключовим є правильне визначення строку заборгованості. Якщо позика підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, вона є поточною і обліковується за сумою погашення. Якщо строк перевищує 12 місяців, така заборгованість визнається довгостроковою і підлягає оцінці за теперішньою вартістю (дисконтуванню), що передбачено НП(С)БО 11 «Зобов’язання» (п. 9, 11).

Якщо відсоткова ставка за договором нижча за ринкову, виникає необхідність дисконтування. У такому разі різниця між номінальною сумою і теперішньою вартістю визнається доходом у позичальника та витратами у позикодавця з подальшою амортизацією протягом строку дії позики.

З точки зору оподаткування, об’єкт податку на прибуток визначається за даними бухгалтерського обліку відповідно до Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text. Окремих різниць для звичайних позик між резидентами не встановлено, але дисконтування впливає на фінансовий результат. Операції з надання, повернення позики та нарахування відсотків не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.5 ПКУ).

Договір позики між юридичними особами укладається у письмовій формі відповідно до Цивільного кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 (ст. 1047).

Особливу увагу слід приділити обґрунтуванню відсоткової ставки, щоб уникнути необхідності додаткового дисконтування, а також контролю строків договору, оскільки пролонгація короткострокової позики може призвести до її перекваліфікації у довгострокову з відповідними обліковими наслідками.

Щодо можливості надавати відсоткові позики юридичною особю, яка не є фінансовою установою - це ще один момент на який варто звернути увагу. Відповідно до ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» від 14.12.2021 № 1953-IX «кредит – грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів».

згдіно ПКУ

14.1.267. позика - грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов'язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики;

У підприємства, яке сплачує відсотки за позику іншому підприєству , яке не є фінансовою установою, можуть виникнути проблеми з визнанням витрат по відсотках при перевірці (оскілкьи такі витрати факетично не підтрджені документально), а у підприємства, що надає позику, можуть бути проблеми, якщо це визнають фінансовою послугою, яка надається без ліцензії.

Раді допомогти, звертайтесь ще!