Перевірка стаціонарних джерел забруднення для екоподатку підприємства

Почала працювати на виробничому підприємстві, яке займається виготовленням металевих виробів на замовлення. Прочитала інформацію про те, якщо у підприємства є стаціонарні джерела забруднення, воно являється платником екоподатку. Перевірила ОСВ по рах. 10 та 112. Як мені зрозуміти чи є там стаціонарне джерело забруднення? Або яким чином це перевірити, окрім аналізу ОСВ? Попередній бухгалтер екоподаток не нараховував.

СК

Стефанія, консультант

експерт

15.04.2026 | 13:13

Очікує відповідь

ОСВ не дає відповіді — наявність стаціонарних джерел визначається фактом викидів, а не самим фактом наявності основних засобів, тому перевіряти потрібно через технічний аналіз і документи.

Відповідно до Податкового кодексу України https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text, пп. 14.1.230, стаціонарне джерело забруднення — це будь-який нерухомий об’єкт (установка, агрегат, обладнання), який здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Тому сама наявність об’єкта на рахунку 10 чи 112 не означає автоматично, що це джерело забруднення — ключове саме питання викидів.

Аналіз ОСВ може бути лише допоміжним інструментом. Через неї ви можете знайти потенційно «ризикові» об’єкти (котли, печі, зварювальні апарати, фарбувальні камери, генератори, резервуари для пального), але вона не містить інформації про те, чи є фактичні викиди і які саме.

Щоб реально визначити наявність стаціонарних джерел, потрібно:

провести фактичний огляд виробництва разом із технічними спеціалістами (інженер, технолог) і виявити місця, де є дим, гази, пил, випаровування;

перевірити технічну документацію на обладнання (паспорт, інструкції), де можуть бути зазначені характеристики викидів;

з’ясувати, чи є дозвіл на викиди відповідно до вимог законодавства про охорону атмосферного повітря — якщо такий дозвіл є, у ньому вже наведено перелік усіх стаціонарних джерел;

за необхідності — провести інвентаризацію джерел викидів із залученням спеціалізованої організації, яка визначить перелік джерел і обсяги викидів.

Платником екологічного податку підприємство стає у разі здійснення викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами (ПКУ, пп. 240.1.1). Тому вирішальним є не бухгалтерський облік, а фактична наявність таких викидів.

Додатково слід врахувати, що навіть при наявності джерел податок за СО₂ сплачується лише при перевищенні 500 тонн на рік (ПКУ, пп. 240.7), але це не скасовує можливого обов’язку сплати податку за інші забруднюючі речовини.

Таким чином, правильна перевірка — це не аналіз ОСВ, а інвентаризація джерел викидів і перевірка дозвільних документів підприємства.

Раді допомогти, звертайтесь ще!