Оплата за розподіл електроенергії: рахунки та відображення в звітності

Суми 3% річних та інфляційних втрат слід обліковувати як інші операційні витрати (рах. 949, а не 231), і вони, як правило, не відображаються в додатку РІ, якщо не виникають спеціальні податкові різниці.

Суми 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати за електроенергію за своєю економічною суттю є санкціями, близькими до штрафів/пені або компенсації втрат кредитора, а не витратами на виробництво, тому їх не можна відносити на рахунок 231 «Основне виробництво». Відповідно до п. 20 НП(С)БО 16 «Витрати» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#o12 такі суми визнаються іншими операційними витратами.

Мінфін у листі від 08.12.2004 №31-04200-20-10/22572 прямо зазначав, що інфляційні втрати (ч. 2 ст. 625 ЦКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107) доцільно обліковувати на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», хоча допускається і використання субрахунку 948, але 949 є більш коректним саме для таких компенсаційних сум.

Таким чином, нарахування 3% річних та інфляційних втрат доцільно відображати проведенням: Дт 949 – Кт 685, оскільки це не виробничі витрати і не формують собівартість продукції.

Щодо податку на прибуток, такі витрати формують фінансовий результат за правилами бухгалтерського обліку і, відповідно, не коригуються у додатку РІ, якщо не підпадають під спеціальні різниці. Зокрема, відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10713, різниці виникають лише у разі штрафів/санкцій на користь неплатників податку на прибуток, «нульовиків» або за порушення законодавства.

Оскільки 3% річних та інфляційні втрати за ст. 625 ЦКУ не є штрафами за порушення законодавства, а є цивільно-правовою компенсацією, то за загальним правилом вони не відображаються у додатку РІ і не збільшують фінрезультат, якщо контрагент - платник податку на прибуток на загальних підставах.

Раді допомогти, звертайтесь ще!